Липове (Кременчуцький район)

село Липове
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Тер. громада Градизька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53020050150076325
Основні дані
Засноване початок XVII століття
Населення 578
Площа 3,458 км²
Густота населення 167,15 осіб/км²
Поштовий індекс 39021
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°28′56″ пн. ш. 32°43′39″ сх. д. / 49.48222° пн. ш. 32.72750° сх. д. / 49.48222; 32.72750
Середня висота
над рівнем моря
84 м
Водойми р. Дніпро, Сула
Місцева влада
Карта
Липове. Карта розташування: Україна
Липове
Липове
Липове. Карта розташування: Полтавська область
Липове
Липове
Мапа
Мапа

CMNS: Липове у Вікісховищі

Ли́пове — село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 352 осіб (2011 рік).

Географія

Розташоване на березі Кременчуцького водосховища за 65 км від міста Глобине та межує з Черкаською областю[1]. Село Липове знаходиться на лівому березі дельти річки Сула в місці впадання її в Кременчуцьке водосховище. Поруч розташовані ландшафтний загальнодержавний заказник «Сулинський» та «Нижньосульський національний природний парк».

Площа населеного пункту — 346 га[1].

Клімат

Клімат визначається розташуванням у помірному кліматичному поясі, тип — помірно-континентальний. Середня температура січня — −5,9 °C, липня — + 19, 9 °C, кількість опадів становить 550—525 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді дощів.

Близько 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас із суходолу Євразії, 1/3 днів — морський підтип повітряних мас із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів — Середземного, Чорного, Азовського.

Історія

До заснування та Річ Посполита

Поруч села знаходиться група скіфських курганів, що складається з десятка насипів, які розташовані у північно-східному напрямку і датовані дослідниками VII—III ст. до н. е. В урочищі Горбівка (яке тепер є островом) виявлено поселення доби черняхівської культури III—IV століття. На околицях села знаходиться давньоруський могильник XI—XIII століття. Усі курганні комплекси поруч із селом не є дослідженими археологами, тому наразі потребують археологічних досліджень, позаяк більшість із них перебувають на межі зникнення, у зв'язку з обробленням ґрунтів місцевими фермерами.

Село Липове було засноване в першій половині XVII століття. Перші жителі поселились на березі річки Сули, але згодом були змушені відступити, тому що з берега насувались піски[2].

Російська імперія

Липове було вільним до 1710 року, допоки не було надане Петром I у власність чигиринському (17091714) та прилуцькому (17141739) полковнику Гнату Ґалаґану[3].

Дарчою грамотою від 14 березня 1714 року «село Липовое ис плотною, что на речке Суле» разом із селянами та землями de jure переходило у власність до полковника Гната Ґалаґана. Ніхто із селян не мав чинити опору «захопленню» села, «а войт тамошний с посполитими людми так в сенокосах, какъ и во инихъ потребахъ належащее отдавали послушаніе»[4].

За результатами перепису 1787 року в селі налічено 724 державних селян, козаків. Власником села був внук Гната Ґалаґана колезький асесор Іван Ґалаґан.

Кременчуцький повіт Полтавської губернії на карті 1821 року

У 1855 році в Липовому розпочато будівництво цегляної Покровської церкви. Меценатом будівництва був знаний громадський діяч Григорій Ґалаґан. Станом на 1902 рік церква налічувала серед прихожан (до приходу входило 2 села: Липове і Крива Руда) 20 привілейованих козаків, 1030 козаків, 2063 селян. Будівлю церкви було закрито для прихожан у 30-х роках XX ст. З усних свічень жителів села відомо, що під час Другої світової війни у напівзруйнованій будівлі Покровської церкви проводилися богослужіння. Після відновлення радянської влади у селі церкву було остаточно закрито, а згодом розібрано. Цеглу було використано у будівництві Кліщенської ГЕС на Сулі[5].

Рід Ґалаґанів володів селом наступні 140 років, аж до 1861 року.

У 1859 році в Липовому було 380 дворів, населення становило 1964 людини (939 чоловіків та 1025 жінок). Також у цей час у селі було три заводи, а відстань до Кременчука становила 63 версти[6].

Про господарство села того часу відомо, що станом на 1868 рік на західних околицях села (Бурти) діяло мануфактурне підприємство — винокурня.

Станом на 1892 рік у селі відбувалося три ярмарки (ярмаркова площа тепер частково затоплена водами Кременчуцького водосховища):

  • 17—19 січня — Антоніївський
  • 21—23 травня — Констянтинівський
  • 1—3 жовтня — Покровський[7].

За переписом 1897 року кількість жителів у Липовому становила 2642 жителі (чоловіків — 1314, жінок — 1328)[8].

На початок XX ст. у селі щорічно у день Храму (14 жовтня) на ярмарковій площі (нині ця територія затоплена Кременчуцьким водосховищем) відбувався декількаденний ярмарок.

Станом на 1912 рік в Липовому з 1908 року діяла споживацька спілка[9].

Радянська влада

З початком насаджування радянської політики колективізації у Липовому у 1931 році під час спроби насильницького відбирання у селянської родини збіжжя було вбито одного з п'ятдесятитисячників — В. І. Столецького. Згодом на його честь буде названо один із трьох колгоспів села.

До 1941 року на околицях села налічувалося 16 вітрових млинів, із них 12 — на східних околицях, 4 — на південних. До сьогодні жоден із них не зберігся.

За інформацією із Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. під час Голоду 1932—1933 рр. у селі загинуло три людини[10].

Під час Другої світової війни загинув 201 житель села.

Село було електрифіковане усередині 50-х років XX ст. Забезпечувала електроенергією село Кліщенська ГЕС на Сулі.

У зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища наприкінці 1950-х років частину жителів села було переселено до інших населених пунктів.

У незалежній Україні

Зі здобуттям Україною незалежності в 1991 році і до 2016 року у селі залишалися старі радянські назви вулиць, а також пам'ятник Леніну. Навіть станом на 2021 рік у селі є вулиця комуніста В. І. Столецького, який наприкінці 1920-х і на початку 1930-х проводив «розкуркулення» місцевих селян, за що під час намагання відібрати збіжжя в селянської родини був убитим одним із місцевих селян в 1931 році). 16 лютого 2016 році розпорядженням Святилівської сільської ради відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[11] було перейменовано низку вулиць Липового:

  • вулиця Леніна → вулиця Лесі Українки
  • вулиця Чапаєва → вулиця Михайла Старицького
  • вулиця Радянська → вулиця Київська
  • вулиця Червоноармійська → вулиця Миру
  • вулиця Карла Маркса → вулиця Сонячна
  • вулиця Свердлова → вулиця Сулинська[12].

Протягом 2016 року в селі було проведено ремонтні роботи з монтування вуличного освітлення, відтоді більшость вулиць села мають регулярне вуличне освітлення.

Станом на 16 липня 2021 року від початку пандемії Covid-19 у селі не було зареєстровано жодного випадку захворювання. З початку літа 2021 року в селі розпочалися роботи з добровільної імунізації населення від Covid-19.

Історія адміністративно-територіального поділу

Після ліквідування Лубенського полку в 1781 році (входило до Чигирин-Дібровської сотні) село ввійшло у складу Градизького повіту. З 1796 по 1923 рік Липове у складі Святилівської волості Кременчуцького повіту.

Від 1923 року село стає центром сільської ради у складі Горбівського району Кременчуцького округу.

Станом на 1 жовтня 1928 року Липове — центр сільради у складі Жовнинського району.

Липове було центром сільської ради до 13 жовтня 1970 р.

Від 25 жовтня 2020 році село Липове в складі Святилівського старостату Градизької об'єднаної територіальної громади Кременчуцького району. Староста — Вакуленко Володимир Олександрович.

Населення

Населення села станом на 1 січня 2011 року складає — 352 людини у 273 дворах[1].

За результатами перепису 2001 року, серед населення села переважають українці (94,2 %, 545 осіб), також у Липовому проживають росіяни (4,3 %, 25 особи), білоруси (0,6 %, 4 особи) і вірмени (0,6 %, 4 особи)[13]. Рідною мовою 94,29 % (545) жителів села вважають українську.

За даними опису Генерального слідства про маєтності Лубенського полку, станом на 1726 рік у Липовому налічувалося 128 дворів, а у 1729—1731 рр. — 123 двори.

Протягом історії кількість населення села змінювалася:

  • 1859 — 1964 осіб
  • 1897 — 2642 осіб
  • 1965 — 1057 осіб
  • 1989 — 641 особа
  • 2001 — 578 осіб
  • 2011 — 352 осіб

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:

Мова Кількість Відсоток
українська 545 94.29%
російська 25 4.33%
білоруська 4 0.69%
вірменська 4 0.69%
Усього 578 100%

Інфраструктура

На території села Липове діють[1]

  • Фельдшерсько-акушерський пункт (вул. Лесі Українки, 4)
  • Сільський клуб
  • Бібліотека, яка має декількатисячне книжкове зібрання (найдавніші книги — 1950-х, найновіші — 2010-х). Зокрема, книгозбірня містить зібрання світової класики — Антона Чехова, Івана Буніна, Володимира Набокова, Михайла Булгакова, Оноре де Бальзака, Віктора Гюго та ін. Має також колекцію книг з краєзнавства. Також у бібліотеці є книги, присвячені найтяжчим сторінкам історії України XX ст. — геноциду українського народу 1932—1933 рр. та сталінським репресіям. Найповніше в бібліотеці представлена українська класика — Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Панас Мирний, Леся Українка, Іван Франко, Володимир Винниченко, Олександр Довженко, Іван Драч, Микола Вінграновський та ін. Сучасна українська література представлена в бібліотеці книгами Оксани Забужко, Наталки Сняданко та Юрія Винничука.
  • Поштове відділення «Укрпошти»
  • 3 магазини
  • 2 кафе
  • 3 туристичні бази
  • На східній околиці села розміщується автозаправка «Укрнафти», збудована на межі XX та XXI століть.

До початку 2000-х років в селі працював водогін. До весни 2010 року працювала Липівська ЗОШ I—II ступенів.

Село газифіковане з 2009 року[1][15].

Пам'ятки

На початку XX століття в селі розміщувався гостьовий будинок Ґалаґанів, який згодом згорів. Український мистецтвознавець Вадим Щербаківський включив знімку будинку з колекції Костя Мощенка до альбому «Українське мистецтво» (1913)[16].

У 1958 році на території Липового встановлено меморіальний комплекс «Воїнам-землякам, що загинули в період Великої Вітчизняної Війни 1941—1945 рр.» (автори — київські скульптори О. Супрун, А. Білостоцький).

У 2016 році в селі встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку (Липове). Погруддя поета встановлено на місці погруддя Володимира Леніна, яке було демонтовано у рамках декомунізації.

Задля збереження та популяризації історії Липового у червні 2020 року створено «Віртуальний музей історії Липового».

Instagram-сторінка Музею ведеться українською та англійською мовами: htps://www.instagram.com/lypove.museum/.

Транспорт

Через село проходить траса Н08 Бориспіль — Кременчук — Дніпро — Запоріжжя[1]. За два кілометри від села через Сулинську затоку Кременчуцького водосховища пролягає міст, збудований тут в 1962 році. Станом на 2021 рік цей міст перебуває на реконструкції, відтак рух через нього тимчасово припинено[17].

Відомі люди

У різні часи село відвідували українські письменники, вчені. Зокрема, тут були: український драматург і прозаїк Михайло Старицький, автор багатьох розвідок з української літератури і громадський діяч Іван Стешенко.

Наприкінці липня 1911 року тут був український піаніст і композитор Микола Лисенко. Ось так він описав свої враження у листі до дочки:

Їздив у Жовнин, у Гриньки, де я родивсь, де поховані тьотя, брат Вітя. Був у Липовому, Кліщинцях. Все повмирало… Все поросло травою «забвєнія».

У 1990-х роках у селі проживав перший міністр освіти та науки України, академік і директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор Іван Зязюн.

У селі народилася українська письменниця, есеїстка — Аліна Конотоп.

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е Святилівська сільська рада [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР : Полтавська область (1967). resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  3. Генеральне слідство про маєтності. Лубенський полк (українська) . Український архів, Т. 4. 1931.
  4. Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  5. ЛИПОВЕ с., Глобинський р-н. Православної Церкви громада. Покровська церква. | Полтавіка. history-poltava.org.ua. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 9 серпня 2016.
  6. Санктпетербург Полтавская губерния по сведениям 1859 года - Штиглиц Николай Бернгардович (рос.). 1862. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  7. Памятная книжка и адрес-календарь Полтавской губернии на 1892 год - Иваненко (рос.). 1892. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
  8. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-173. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  9. Список всех потребительных обществ России как действовавших, так и закрывшихся на 1 января 1912 года (рос.). 1912. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  10. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  11. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 6 січня 2023.
  12. Розпорядження Святилівської сільської ради (українська) . 16. 2. 2016. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 2. 11. 2020.
  13. Банк даних. database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 серпня 2016.
  14. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  15. Запустили газопровід Бугаївка—Липове. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  16. Щербаківський В. Українське мистецтво. Ч. 1: Щербаківський В. Деревляне будівництво і різьба на дереві (1913). irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  17. Ізотов, Ігор (2 березня 2021). На Полтавщині один з мостів закриють на ремонт. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.

Посилання

Read other articles:

Basilika Maria Diangkat ke Surga, Aglona Ini adalah daftar basilika di Latvia. Katolik Daftar basilika Gereja Katolik di Latvia[1]: Basilika Maria Diangkat ke Surga, Aglona Lihat juga Gereja Katolik Roma Gereja Katolik di Latvia Daftar katedral di Latvia Daftar basilika Referensi ^ Basilika di seluruh dunia lbsDaftar basilika di EropaNegaraberdaulat Albania Andorra Armenia1 Austria Azerbaijan1 Belanda Belarus Belgia Bosnia dan Herzegovina Britania Raya Inggris Irlandia Utara Skotlandi...

 

Artikel ini membutuhkan rujukan tambahan agar kualitasnya dapat dipastikan. Mohon bantu kami mengembangkan artikel ini dengan cara menambahkan rujukan ke sumber tepercaya. Pernyataan tak bersumber bisa saja dipertentangkan dan dihapus.Cari sumber: Durio zibethinus – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR (Oktober 2018) Durio zibethinus Durian, Durio zibethinus Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae (tanpa takson): Angiospermae (tanpa takson): ...

 

TumpakDesaNegara IndonesiaProvinsiNusa Tenggara BaratKabupatenLombok TengahKecamatanPujutKode pos83573Kode Kemendagri52.02.04.2011 Luas... km²Jumlah penduduk... jiwaKepadatan... jiwa/km² Pantai Mawun Tumpak adalah salah satu desa di kecamatan Pujut, Kabupaten Lombok Tengah, Nusa Tenggara Barat, Indonesia. Tempat wisata Pantai Mawun lbsKecamatan Pujut, Kabupaten Lombok Tengah, Nusa Tenggara BaratDesa Bangket Parak Gapura Kawo Ketara Kuta Mertak Pengembur Pengengat Prabu Rembitan Segala ...

Review of the election 2018 Arizona Superintendent of Public Instruction election ← 2014 November 6, 2018 2022 →   Nominee Kathy Hoffman Frank Riggs Party Democratic Republican Popular vote 1,185,457 1,113,781 Percentage 51.6% 48.4% County results Hoffman:      50–60%      60–70%      70–80% Riggs:      50–60%      60–70%  ...

 

Pour les articles homonymes, voir Nova (homonymie). Nora NovaBiographieNaissance 8 mai 1928SofiaDécès 9 février 2022 (à 93 ans)Nom dans la langue maternelle Ахинора КумановаNationalités allemandebulgareActivité ChanteuseAutres informationsLabels Ariola, Electrola (en)Genre artistique Schlagermodifier - modifier le code - modifier Wikidata Nora Nova, nom de scène d'Ahinora Kumanova (née le 8 mai 1928 à Sofia (Bulgarie) et morte le 9 février 2022[1]), est une chan...

 

Australian satirical magazine OZ London, No.33, February 1971. Cover image by Norman Lindsay Oz was an independently published, alternative/underground magazine associated with the international counterculture of the 1960s. While it was first published in Sydney in 1963, a parallel version of Oz was published in London from 1967. The Australian magazine was published until 1969 and the British version until 1973. The central editor, throughout the magazine's life in both countries, was Richar...

Location of Morris County in Texas This is a list of the National Register of Historic Places listings in Morris County, Texas. This is intended to be a complete list of properties and districts listed on the National Register of Historic Places in Morris County, Texas. There is one property listed on the National Register in the county. This property is also a State Antiquities Landmark.           This National Park Service list is complete through NPS recent...

 

Durrani Pashtun tribe Part of a series on the History of Afghanistan Timeline Ancient Indus Valley Civilisation 2200–1800 BC Oxus Civilization 2100–1800 BC Gandhara Kingdom 1500–535 BC Median Empire 728–550 BC Achaemenid Empire 550–330 BC Macedonian Empire 330–312 BC Seleucid Empire 312–150 BC Maurya Empire 305–180 BC Greco-Bactrian Kingdom 256–125 BC Parthian Empire 247 BC–224 AD Indo-Greek Kingdom 180–130 BC Indo-Scythian Kingdom 155–80? BC Kushan Empire 135 BC – 2...

 

Pour les articles homonymes, voir Joinville. Joinville De haut en bas et de gauche à droite: vue de la vieille ville; le château du Grand-Jardin; maisons sur les berges du bief; la Marne et, à droite, le canal; l'église Notre-Dame; la chapelle Ste-Anne; le quai des Peceaux; l'Hôtel-de-Ville; la Marne. Blason Administration Pays France Région Grand Est Département Haute-Marne Arrondissement Saint-Dizier Intercommunalité Communauté de communes du bassin de Joinville en Champagne(sièg...

Specie in extinzionefumetto Disegni di Marc Silvestri e Stjepan Sejic. Titolo orig.Endangered Species Lingua orig.inglese PaeseStati Uniti TestiMike Carey, Cristopher Yost, Christos Gage DisegniScot Eaton, Mark Bagley, Mike Perkins EditoreMarvel Comics Collana 1ª ed. New X-Men nn. 40 - 42[1] X-Factor (vol. 3[2]) nn. 21 - 24 Uncanny X-Men (vol. 1) nn. 488 - 491 X-Men (vol. 2) nn. 200 - 204 X-Men: Endangered Species 1ª edizion...

 

American politician This biography of a living person needs additional citations for verification. Please help by adding reliable sources. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libelous.Find sources: Darma Diaz – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2020) (Learn how and when to remove this message) Some of t...

 

Indian law college This article relies excessively on references to primary sources. Please improve this article by adding secondary or tertiary sources. Find sources: Government Law College, Coimbatore – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2016) (Learn how and when to remove this message) Government Law College, CoimbatoreMain entranceTypeGovernment Law CollegeEstablished1979; 45 years ago (1979)PrincipalDr.K.S.Gopa...

Club in Scotland The ArchesLocationCity Centre, Glasgow, United KingdomOwnerArches Retail Company LimitedTypeBar, Theatre, Music venue, NightclubGenre(s)Multi-genredSeating typeSeating/StandingOpened1991[1]Closed2015 The Arches was a bar, arts venue, theatre, live music venue and nightclub in Glasgow, Scotland, which first opened in 1991. It was a not-for-profit organisation, and was situated in the City Centre under Glasgow Central station and the West Coast Main Line in the brick ar...

 

Napoleone Bonaparte come Marte pacificatoreAutoreAntonio Canova Data1810 Materialebronzo UbicazioneCortile d'onore del palazzo di Brera, Milano Coordinate45°28′19.16″N 9°11′17.34″E45°28′19.16″N, 9°11′17.34″E Napoleone Bonaparte come Marte pacificatore è una scultura in bronzo di Antonio Canova (copia dell'originale in marmo) posta al centro del cortile d'onore del palazzo di Brera a Milano. Indice 1 Storia 1.1 Il gesso preparatorio 1.2 La fusione 1.3 Le difficoltà di col...

 

The Man Who Saw TomorrowIklan surat kabarSutradaraAlfred E. GreenProduserAdolph ZukorSkenarioFrank CondonWill M. RitcheyPerley Poore SheehanPemeranThomas MeighanTheodore RobertsLeatrice JoyAlan RoscoeAlec B. FrancisJune ElvidgeEva NovakSinematograferAlvin WyckoffPerusahaanproduksiFamous Players-Lasky CorporationDistributorParamount PicturesTanggal rilis 29 Oktober 1922 (1922-10-29) Durasi70 menitNegaraAmerika SerikatBahasaBisu (intertitel Inggris) The Man Who Saw Tomorrow adalah sebuah f...

De La Rue plcJenisPerseroan terbatasKode emitenLSE: DLARIndustriPercetakanDidirikan1821KantorpusatBasingstoke, InggrisTokohkunciPhilip Rogerson (chairman)Martin Sutherland (CEO)Pendapatan£493,9 juta (2017/18)[1]Laba bersih£62,8 juta (2017/18)[1]Situs webwww.delarue.com De La Rue plc (UK /ˈdɛləruː/, US /ˌdɛləˈruː/) adalah sebuah produsen kertas dan produk percetakan keamanan, seperti uang kertas, paspor, dan stempel pajak, asal Britania Raya yang berkantor ...

 

For a list of sketches that debuted on Late Night with Conan O'Brien, see List of Late Night with Conan O'Brien sketches. This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these messages) This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this a...

 

Karen Hantze SusmanNazionalità Stati Uniti Tennis Carriera Singolare1 Vittorie/sconfitte 0–0 Titoli vinti Miglior ranking 4º (1962)[1] Risultati nei tornei del Grande Slam  Australian Open -  Roland Garros QF (1964)  Wimbledon V (1962)  US Open QF (1959, 1964) Doppio1 Vittorie/sconfitte 0–0 Titoli vinti Miglior ranking Risultati nei tornei del Grande Slam  Australian Open -  Roland Garros 3T (1964)  Wimbledon V (1961, 1962)  US Open V...

Oldest surviving European manuscript (c. 340 BC) Derveni papyrusArchaeological Museum of ThessalonikiSome fragments of the Derveni papyrusTypePapyrus rollDatec. 340 BC, from an end-5th century BC originalPlace of originMacedonLanguage(s)Ancient Greek, mixed dialectsMaterialPapyrusSize266 fragmentsFormat26 columnsConditionFragmentary, charred from funeral pyreContentsCommentary on a hexameter poem ascribed to OrpheusDiscovered1962Derveniclass=notpageimage| Find site The Derveni papyrus i...

 

Type of state-run institute of higher education in France For the higher institution located in Paris, see École normale supérieure (Paris). For other uses, see École normale supérieure (disambiguation). You can help expand this article with text translated from the corresponding article in French. (April 2011) Click [show] for important translation instructions. View a machine-translated version of the French article. Machine translation, like DeepL or Google Translate, is a useful ...