Село знаходиться на правому березі річки Сухий Кагамлик, вище за течією примикає село Пироги, нижче за течією на за 2,5 км розташоване село Бабичівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблені ставки. Поруч проходить автомобільна дорога Т-1716.
Історія
Заснування
Перші поселенці у цих краях були втікачі з правобережної України — козаки (вільні люди).[1]
Російська імперія
До Ярошів належали хутори: Кочергіне, Левченкове, Святеликове, Степаненкове, Шпагатове Озеро. У Ярошах та його хуторах проживало 1643 особи (804 особи чоловічої статі, 839 осіб жіночої статі).[2][1]
Голодомор та репресії
Під час Голодомору 1932—1933 років у Пирогах та Ярошах померло з голоду кілька сотень селян — люди вмирали вулицями, сім'ями; траплялися випадки людоїдства.[1]
У 1937 році були заарештовані і репресовані десятеро жителів сіл Пироги і Яроші — Особлива трійка УНКВС звинуватила їх у належності до «підпільної контрреволюційної військово-повстанської білогвардійської організації», яка нібито діяла на території Глобинського району (стаття 54 Кримінального Кодексу УРСР — «антирадянська агітація»).[1]
Радянсько-німецька війна
Після початку війни доросле чоловіче населення села Пироги і навколишніх сіл було мобілізоване на фронт. Жіноче населення сіл Пироги і Яроші, як і інших сіл Глобинського району, вивозили копати протитанкові окопи на лівому березі Дніпра.[1]
За свідченнями жителів села Яроші, до Німеччини вивезли 121 юнака і дівчину. До Німеччини вивезли також колишніх радянських військовополонених, які проживали у хатах селян. За час війни загинуло 77 жителя села Яроші.[1]
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[4].
Населення
Кількість населення у селі змінювалась наступним чином[1]: