Глобинський район у Вікісховищі
Гло́бинський райо́н (Глóбинщина) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Полтавської області з центром у місті Глобиному. Був розташований у південній частині області, площа району — 2,5 тис. км².
На початок 2012 року налічувалося 96 населених пунктів (1 місто, 1 селище, 94 села), підпорядкованих відповідно 1 міській, 1 селищній та 25 сільським радам. Районний центр — місто Глобине.
Район межував з Великобагачанським, Козельщинським, Кременчуцьким, Решетилівським, Семенівським i Хорольським районами Полтавської області. На півдні колишню територію район омивають води Кременчуцького водосховища, що слугувало межею із Світловодським районом Кіровоградської області та Чигиринським і Чорнобаївським районами Черкаської області.
У східній частині району з півночі на південь протікає річка Псел, у південно-східній частині — її притока річка Хорол. Колишньою територією району протікають також річки: Сухий Кагамлик, Крива Руда, Омельник та інші.
Глобинський район лежав у межах Придніпровської низовини, в лісостеповій зоні. Ґрунти переважно чорноземні. З розвіданих корисних копалин є лише глина.
У районі — Устимівський дендрологічний парк (державного значення) та заповідні об'єкти місцевого значення — Манжеліївський заказник і гора Пивиха.
Район утворено за адміністративною реформою 7 березня 1923 року з 4 волостей — Глобинської, Кринківської, Пирогівської та Пустовійтівської ліквідованого Кременчуцького повіту.
У 1923-30 роках район входив до складу Кременчуцької округи (до червня 1925 року Полтавської губернії), з лютого 1932 року по вересень 1937 року — до Харківської області. З 22.09.1937 р. — у складі Полтавської області.
30 грудня 1962 року було доєднано до Глобинського району територію Великокринківського району і територію Градизького району, крім Недогарківської сільради, яка перейшла до Кременчуцького району.[3]
У рамках адміністративно-територіальної реформи у 2020 році усі його населені пункти було приєднано до Кременчуцького району[1].
Район був сільськогосподарським.
Спеціалізація сільського господарства — землеробство зернового, технічного (цукровий буряк) i тваринництво м'ясомолочного напрямів.
Основні промислові підприємства району:
Територію Глобинського району перетинала автотраса Н08 Дніпро—Київ та залізниця Кременчук—Ромодан. Автомобільних шляхів — 445,9 км, в тому числі: державного значення — 86,7 км, обласного — 48 км.
1991 року мешкало 66,2 тис. осіб.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Населення району станом на 01.01. 2000 р. становило 61,3 тис. осіб.
Всього навчальних закладів — 60, у тому числі:
У районі працювали 3 районні лікарні, 8 дільничних лікарень, 4 лікарські амбулаторії, 52 ФАПи, 16 аптек та 52 аптечних пункти.
Діяли 32 будинки культури і клуби, 35 бібліотек, 3 музичних школи.
Входив до складу виборчого округу 150 разом з містом Горішні Плавні, частиною Автозаводського району (мікрорайон Ближнє Молодіжне і все що на північ від нього) міста Кременчук і Кременчуцьким районом.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Глобинського району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,46 % (проголосували 26 851 із 41 021 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,42 % (15 955 виборців); Юлія Тимошенко — 14,41 % (3 869 виборців), Олег Ляшко — 12,05 % (3 236 виборців), Анатолій Гриценко — 3,74 % (1 004 виборців), Сергій Тігіпко — 2,87 % (771 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,97 %.[6]
На території району містяться 414 пам'яток археології, а також пам'ятки неоліту, бронзи, черняхівської, ранньослов'янської культури та часів Київської Русі.
Уродженцями Глобинського району є:
Lokasi Pengunjung: 3.22.248.132