Ла-Плата (місто)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Ла-Плата.
Не плутати з Мар-дель-Плата.
Ла-Плата
La Plata
Герб Прапор
Герб Ла-Плати прапор
Зверху справа наліво: залізнична станція Рока • Площа Дардо Роча згори • Пам'ятник Гарібальді • Парламент провінції Буенос-Айрес • Муніципалітет • Кафедральний собор • Музей природничих наук • Міський стадіон.
Зверху справа наліво: залізнична станція Рока • Площа Дардо Роча згори • Пам'ятник Гарібальді • Парламент провінції Буенос-Айрес • Муніципалітет • Кафедральний собор • Музей природничих наук • Міський стадіон.
Зверху справа наліво: залізнична станція Рока • Площа Дардо Роча згори • Пам'ятник Гарібальді • Парламент провінції Буенос-Айрес • Муніципалітет • Кафедральний собор • Музей природничих наук • Міський стадіон.
Основні дані
34°55′17″ пд. ш. 57°57′17″ зх. д. / 34.92139° пд. ш. 57.95472° зх. д. / -34.92139; -57.95472
Країна Аргентина Аргентина
Регіон Буенос-Айрес
Столиця для Буенос-Айрес і Ла-Плата
Засновано 19 листопада 1882
Площа 203 км²
Населення 740 369 осіб (2010)
· густота 3600 осіб/км²
Агломерація 899 523 осіб (2010)
Висота НРМ 26  м
Міста-побратими Анг'ярі, Асунсьйон, Болонья, Беер-Шева, Булонь-сюр-Мер, Консепсьйон, Луїсвілл, Мальдонадо, Монтевідео, Порту-Алегрі, Санта-Ана-де-Коро, Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, Сан-Паулу, Сукре, Сарагоса, Бівонджі, Латина, Ченду (31 січня 2018)[1]
Телефонний код (+54) 221
Часовий пояс UTC-3
GeoNames 3432043
OSM r3266014  ·R
Поштові індекси 1900
Міська влада
Мер міста Хуліо Гарро
Вебсайт laplata.gov.ar
Мапа
Мапа
Ла-Плата. Карта розташування: Аргентина
Ла-Плата
Ла-Плата
Ла-Плата (Аргентина)
Провінція Буенос-Айрес
Ла-Плата
Ла-Плата
Ла-Плата (Буенос-Айрес (провінція)|Провінція Буенос-Айрес)
CMNS: Ла-Плата у Вікісховищі

Ла-Пла́та (ісп. La Plata ісп. вимова: [la ˈplata]) — місто в Аргентині, столиця провінції Буенос-Айрес і центр округу Ла-Плата.

Площа міста досить велика — 926 км². Населення міста становить 186 527 осіб[2], департаменту — 799 523 осіб (перепис 2010; 225 тис. в 1950). Агломерація Велика Ла-Плата має площу 1 200 км² і населення 899 523 осіб (2010).

Історія

Будинок уряду

Місто Ла-Плата було сплановане та збудоване як столиця провінції Буенос-Айрес. 19 листопада 1882 року губернатор Дардо Роча заклав перший камінь міста[3][4].

25-29 березня 1884 року відбувся перший перепис населення Ла-Плати. На той час у місті жили 10 407 осіб, з яких 1 278 були аргентинцями, а решта вихідцями з Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Австрії і Англії[5].

У квітні 1886 року у Ла-Платі, першому серед міст Південної Америки, було проведено електрифікацію[6].

3 червня 1887 року було засновано футбольний клуб Ла-Плати «Хімнасія і Есгріма».

20-24 серпня 1887 у місто були проведені телеграф і телефон.[7]

Федеральний суд

1887 року також було відкрито перший театр у Ла-Платі[8].

1905 року було засновано Національний університет Ла-Плати.

22 листопада 1931 року було запущено перші лінії громадського автомобільного транспорту.

10 грудня 1945 у місті побралися Хуан Перон та Ева Дуарте[9]. 1952 року після смерті Еви Перон місто було перейменовано на її честь у Сьюдад-Ева-Перон (ісп. Ciudad Eva Perón). Місту повернули початкову назву після падіння режиму Перона у вересні 1955.

У жовтні 1998 року ЮНЕСКО включило Ла-Плату до списку Світової спадщини, але остаточно кандидатура досі не затверджена[10][11].

2011 року у Ла-Платі відбувся фінал Кубку Америки з футболу[12].

Українські сліди в Ла-Платі

25-26.07 та 14.08.1923 р. у приміщенні Театру Аргенино відбулися концерти української капели О. Кошиця (Української республіканської капели УНР, висланої С. Петлюрою), що подорожувала Америкою вже як комерційний проєкт Макса Рабінова. Тогочасна споруда не збереглася[13].

Економіка

Банк

Згідно з даними 2004-2005, 90% жителів Ла-Плати задіяні у виробництві товарів та послуг, 4% є чиновниками, 2% безробітні чи частково зайняті, 1% складають служителі культу, політики та профспілкові діячі, 2% не визначилися[14][15].

Ла-Плата — важливий порт на березі естуарію Ла-Плати.

Найважливішими галузями промисловості міста є нафтопереробна і м'ясна.

Банк Ла-Плати (ісп. Banco Provincia) — найстаріший у Південній Америці. Саме тут було випущено першу аргентинську валюту.

16 жовтня 1960 року у Ла-Платі було відкрито товарну біржу[16].

Клімат

Клімат Ла-Плати помірний. Середня річна температура близько 16,3 °C, а річна кількість опадів 1023 мм. Через близькість до річки Ла-Плата у місті висока вологість повітря — в середньому протягом року вона становить 77,6. Середня річна швидкість вітру 12 км/год, домінують східні, північно-східні та південно-західні вітри[17].

Температура досягала свого абсолютного максимуму у 39 °C влітку і мінімуму у −5,7 °C взимку[18].

Клімат Ла-Плати (1961—1990)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 38,4 37,0 35,9 33,6 28,2 25,5 28,4 30,1 31,0 32,1 35,8 39,9 39,9
Середній максимум, °C 28,8 27,8 25,4 21,9 18,1 14,7 14,3 15,8 17,8 20,7 23,7 27,1 21,3
Середня температура, °C 22,6 21,8 19,7 16,1 12,8 9,8 9,2 10,4 12,5 15,2 18,3 21,1 15,8
Середній мінімум, °C 17,2 16,6 14,7 11,1 8,1 5,6 5,5 5,9 7,5 10,3 12,8 15,5 10,9
Абсолютний мінімум, °C 6,3 4,1 3,0 0,0 −3,4 −4,3 −5,4 −3,5 −2,6 −1,2 1,0 1,3 −5,4
Годин сонячного сяйва 251,1 229,6 210,8 186,0 155,0 120,0 127,1 161,2 171,0 207,7 225,0 238,7 2283,2
Норма опадів, мм 97.1 103.1 117.9 73.9 73.8 54.6 58.3 65.6 73.6 111.3 93.0 84.8 1007.0
Днів з опадами 8 7 8 7 7 6 7 7 7 9 8 8 89
Вологість повітря, % 71 75 78 79 81 82 83 79 77 78 74 70 77
Джерело: NOAA,[19] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[20] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days)[21]

Освіта

Статистика[22]
Освітні заклади
Рівень Загалом Державні Приватні
 Дошкільні 105 36 69
 Початкові 102 57 45
 Середні 65 26 39
 Вищі (не університети) 36 8 28

У місті Ла-Плата знаходиться велика кількість державних та приватних освітніх закладів усіх рівнів.

Найвідомішими школами є Національний коледж Рафаеля Ернандеса (ісп. Colegio Nacional Rafael Hernández), Ліцей Віктора Мерканте (ісп. Liceo Víctor Mercante) і Бакалаврат образотворчих мистецтв (ісп. Bachillerato de Bellas Artes).

Ла-Плата є важливим центром вищої освіти і науки Аргентини. Найбільше в університетах міста приділяється уваги фізиці, астрономії, біології[23].

Національний університет Ла-Плати

Найвідомішим вищим навчальним закладом міста та одним з найважливіших в Аргентині є Національний університет Ла-Плати (ісп. Universidad Nacional de La Plata, UNLP). UNLP засновано 1905 року. Цей університет був третім відкритим в Аргентині після університетів Кордови і Буенос-Айреса. Тепер університет налічує близько 90 000 студентів. Серед його випускників чимало визначних особистостей, зокрема лауреати Нобелівської премії 1980 року Адольфо Перес Есківель і 1936 року Карлос Сааведра Ламас, колишній та нинішній президенти Аргентини Нестор Кіршнер та Крістіна Фернандес де Кіршнер, письменник Ернесто Сабато та інші.

Також у місті знаходяться Католицький університет Ла-Плати (ісп. Universidad Católica de La Plata), Нотаріальний університет Аргентини (ісп. Universidad Notarial Argentina), місцевий філіал Національного технологічного університету (ісп. Universidad Tecnológica Nacional), Народний університет Сарм'єнто (ісп. Universidad Popular Sarmiento), Вищий науковий інститут (ісп. Instituto Superior de Ciencias), Інститут CESALP (ісп. Instituto Educativo CESALP) та багато інших.

29 вересня 2008 декретом уряду було засновано Східний Університет (ісп. Universidad del Este)[24].

Архітектура

Ла-Плата — місто, яке було повністю сплановане та збудоване за проєктом. Архітектором міста був Педро Бенуа. Місто відзначається правильністю планування та великою кількістю діагональних вулиць. У центрі Ла-Плати знаходиться міська площа Морено розміром 8 гектарів. Муніципалітет збудовано у стилі німецького ренесансу, Кафедральний собор виконаний у стилі неоготики, Музей Ла-Плати та старий театр неокласичні.

Кладовище міста також було створено за проєктом архітектора Педро Бенуа[25][26]. Воно поєднує архітектурні стилі неокласицизм, неоготику, ар нуво і Арт Деко.

Транспорт

Залізничний вокзал

Через Ла-Плату проходять 16 великих автошляхів:

  • 4 звичайних муніципальних: Північний, Південний, Східний і Західний;
  • 3 муніципальних напівшвидкісних: 508, 518 і 561;
  • 7 провінційних: 202, 214, 215, 273, 275, 307 і 418;
  • 2 національних: 129 і 195.

Також через місто проходить залізниця імені генерала Роки.

За 7 км від центру міста знаходиться аеропорт Ла-Плати.

Спорт

Стадіон Ла-Плати

Найпопулярнішим видом спорту у місті є футбол. Серед численних команд цього виду спорту найбільші здобутки мають Хімнасія і Есгріма і Естудьянтес‎, які грають у першому дивізіоні[27]. Місто також має власну лігу аматорського футболу, до якої входить кілька десятків клубів[28].

Найбільшими баскетбольними клубами міста є: Хімнасія і Есгріма, Естудьянтес, Уньйон-Весіналь, Атенас, Універсаль тощо[29].

Найвідомішими регбійними командами міста є: Ла-Плата, Лос-Тілос, Сан-Луїс, Універсітаріо й Альбатрос. Поштовх для розвитку цього виду спорту у Ла-Платі дав спортивний клуб Хімнасія і Есгріма, який у 1924—1934 роках мав власну регбійну команду.

Найпопулярнішими волейбольними командами є Хімансія і Есгріма та Універсітаріо. У хокеї на траві вирізняються клуби Санта-Барбара, Універсітаріо й Естудьянтес.

Ла-Плата має власний іподром, третій за розміром в Аргентині.

Уродженці

Міста-побратими

Посилання

Примітки

  1. ↑ https://www.gochengdu.cn/news/our-sister-cities/sister-cities-of-chengdu/la-plata-argentina-a8399.html?xcSID=04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2009. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 14 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 14 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Парнікоза, Іван. Театр "Аргентино". Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
  14. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ La Plata AERO Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 29 березня 2015.
  20. ↑ La Plata, Buenos Aires. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 11 червня 2015.
  21. ↑ Valores Medios de Temperature y Precipitación-Buenos Aires: La Plata (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  22. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 28 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 28 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 28 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ а б в г д е ж и к л м Mapa del Sitio. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 7 листопада 2016.
  31. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)


 
№ Назва Провінція Населення № Назва Провінція Населення
Буенос-Айрес
Буенос-Айрес
Кордова
Кордова 		1 Буенос-Айрес самоврядне місто 2 983 000 11 Ресістенсія Чако 409 000 Росаріо
Росаріо
Мендоса
Мендоса
2 Кордова Кордова 1 519 000 12 Сантьяго-дель-Естеро Сантьяго-дель-Естеро 406 000
3 Росаріо Санта-Фе 1 429 000 13 Коррієнтес Коррієнтес 383 000
4 Мендоса Мендоса 1 082 000 14 Посадас Місьйонес 355 000
5 Тукуман Тукуман 868 000 15 Жужуй Жужуй 338 000
6 Ла-Плата Буенос-Айрес 836 000 16 Неукен Неукен 309 000
7 Мар-дель-Плата Буенос-Айрес 633 000 17 Баїя-Бланка Буенос-Айрес 307 000
8 Сальта Сальта 625 000 18 Парана Ентре-Ріос 274 000
9 Санта-Фе Санта-Фе 530 000 19 Формоса Формоса 258 000
10 Сан-Хуан Сан-Хуан 513 000 20 Сан-Луїс Сан-Луїс 218 000