|
ЛімаЛі́ма, Лімак також Рімак (ісп. Lima; кеч. Limaq, Rimaq) — столиця та найбільше місто Перу, розташоване в долинах річок Чильйон, Римак і Лурін на узбережжі Тихого океану. Місто формує агломерацію разом з портовим містом Кальяо. Ліма заснована іспанським конкістадором Франсиско Пісарро 18 січня 1535, як «Місто Королів». Воно стало головним містом іспанського віце-королівства Перу та, після війни за незалежність, столицею Республіки Перу. Сьогодні біля третини населення країни мешкає в агломерації Ліми, а місто є п'ятим за розміром містом Латинської Америки. Історія В доколумбови часи територію нинішньої Ліми населяли індіанські племена ічма, що займалися рибальством і поливним землеробством. В XV столітті вони були включені до складу Імперії інків. 18 січня 1535 року іспанський конкістадор Франсиско Пісарро заснував місто Сьюдад-де-лос-Реєс, що в перекладі з іспанської означає «місто королів». За відомостями історика Сьєса де Леона: «Оскільки губернатор дон Франсиско Пісарро думав-таки спорудити це поселення, оглянувши долину Сангалья, та інші місця на узбережжі, спускаючись одного разу з кількома іспанцями там, де зараз знаходиться місто, місце йому здалося для цього придатним, і в ньому були необхідні умови. І тому місце було нанесено на креслення, і було споруджено його в рівному полі цієї долини, за два малих ліги від моря»[10]. Однак серед місцевого населення ічма замість цієї назви вкоренилося інше, дане місту по річці і Ваке Римак в долині Ліма. Сама вака Римак представляла з себе круглий камінь. Після завоювання і поділу земель іспанцями цей камінь знаходився в саду Херонімо де Сільви[11]. З першої індіанської хроніки Перу — «Повідомлення кіпукамайоків», 1542 — відомо, що початкове місце розташування Міста Королів знаходилося в іншому місці:
У 1536 підрозділи інкських повстанців під керівництвом Манко II осадили місто, але іспанцям вдалося відкинути обложників, попри багаторазову чисельну перевагу індіанців. Коли в 1543 Перу було проголошено іспанським віце-королівством, Ліма стала центром іспанського володарювання в Південній Америці. Згідно з переписом 1614, проведеним віце-королем Перу, маркізом Хуаном де Мендоса-і-Луна в місті проживало 25154 особи, з них: іспанців і креолів — 5257, іспанок — 4359, негрів-рабів — 4529, негритянок — 5857, мулатів і мулаток — 744, індіанців — 1116, індіанок — 867, метисів і метісок — 192, ченців, черниць і їх обслуги — 2227. Зручне географічне положення Ліми і її столичний статус сприяли розквіту міста, що став головним торговельним центром всієї іспанської Південної Америки. Багатство Ліми привертало увагу ворожих Іспанії держав, а також безлічі піратів. Для захисту міста в 1684-1687 була споруджена грандіозна система оборонних споруд. На жаль, найсильніший землетрус 1687 великою мірою зруйнував як міські стіни, так і саме місто, ставши поворотним пунктом в історії Ліми. У наступні десятиліття місто втратило своє торгове значення на користь Буенос-Айрес і Картахени. Не менш сильний землетрус 1746 знову завдав величезної шкоди місту, давши, разом з тим, старт великої реконструкції Ліми.  Опора міської економіки на торгівлю з метрополією призвела до того, що еліта Ліми виступала проти набираювших популярність ідей про незалежність від Іспанської імперії. У вересні 1820 генерал Сан-Мартін висадився зі своєю армією в Перу, захопив Ліму і на наступний рік, 28 липня 1821, проголосив незалежність держави Перу, а Ліма отримала статус столиці. Після 2-ї Тихоокеанської війни Ліма довгий час (1884-1929) перебувала в стані глибокої економічної кризи. І тільки у 1930 положення міста стабілізувалося. Величезний збиток завдав землетрус у 1940. Однак в період політичної нестабільності, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х, у столиці знову відзначалися масова безробіття та високий рівень інфляції. Попри всі економічні проблеми, Ліма стала центром тяжіння сотень тисяч мігрантів з гірських районів країни. Так, у 1940-1980 населення міста зросло з 0,6 до 4,8 мільйонів осіб[13]. Масовий наплив бідних жителів гірських областей привів до утворення великих районів нетрів навколо міста, цю проблему не вдається подолати й донині. З 1993 в економіці Перу намітився деякий прогрес, з початку 1994 економіка столиці та країни в цілому почала швидко розвиватися. Тепер[коли?] економіко-політичну обстановку в Лімі можна схарактеризувати як стабільну. Географія і кліматГеографічні відомостіЛіма розташована на узбережжі Тихого океану, у долинах річок Римак, Чильйон і Лурін, у підніжжя Анд. Історичний центр міста знаходиться приблизно за 15 кілометрів від океану, на березі річки Римак. Висота міста над рівнем моря коливається від 0 (набережна океану) до 500 (нетрі на оточуючих Ліму горах) метрів. Природна рослинність представлена головним чином рідкісними чагарниками і кактусами. Місто-порт Кальяо, оточений з трьох боків територією Ліми і з заходу — Тихим океаном, формально є окремим населеним пунктом, але фактично давно злився з Лімою. КліматКлімат в Лімі досить своєрідний — з високим рівнем вологості, але з практично повною відсутністю опадів, попри те, що місто розташоване на 12-му градусі південної широти і майже на рівні моря. Він визначається впливом холодної океанічної течії Гумбольдта, що виходить з Антарктиди, близькістю Анд і тропічними широтами. Через майже постійну низьку щільну хмарність, тривалість сонячного сяйва в Лімі становить 1284 години на рік (в середньому 28,6 годин в липні і 179,1 годин у січні). Для широти, на якій розташоване місто, ці показники винятково низькі.
НаселенняЧисельність жителів Ліми (з передмістями) — більше 9 млн осіб, що становить приблизно третину населення Перу. Місто відрізняється вкрай різноманітним етнічним і расовим складом населення: 
Велика частина білих є нащадками (у порядку убування чисельності) іспанських, італійських, німецьких і хорватських переселенців. Ліма має найбільшу за чисельністю в Латинській Америці китайську громаду[14] і другу (після Сан-Паулу) японську. Завдяки настільки різноманітній культурній спадщині городян Ліму часто називають «Кулінарна столиця обох Америк», тут можна зустріти ресторани практично всіх кухонь світу. Офіційних мов дві: іспанська та кечуа. Віряни переважно католики. Рівень злочинності досить високий, як і в усіх великих латиноамериканських містах. Економіка Є безумовним фінансовим і промисловим центром Перу (більше 2/3 ВВП країни) і одним з основних економічних центрів Латинської Америки. Завдяки дешевій і кваліфікованій робочій силі, розвиненій інфраструктурі і доступу до дешевої сировини в місті і околицях розміщено понад 7000 промислових підприємств, переважно текстильної, харчової, нафтопереробної та хімічної промисловості. Основні фінансові установи Ліми зосереджені в районі Сан-Ісідро і включають в себе такі банки, як «Banco de Crédito del Perú», Interbank, Bank of the Nation, Banco Continental, MiBanco, Banco Interamericano de Finanzas, Banco Finaciero, Banco de Comercio і Credit Scotia. У Лімі також розміщена регіональна штаб-квартира банку Standard Chartered. Все більшу роль в міській економіці з кожним роком відіграє туризм. Велика частина з мільйонів туристів, які щороку відвідують країну, починають своє знайомство з нею зі столиці. ТранспортЛіму обслуговує Міжнародний аеропорт ім. Хорхе Чавеса (IATA: 'LIM' , ICAO: 'SPIM' ), розташований за 11 кілометрв на північний захід від історичного центру міста, з пасажирообігом 13,3 млн осіб на рік (2012)[15], що є четвертим показником на континенті. Регулярні пасажирські рейси виконуються в десятки міст Північної і Південної Америк, а також в Париж, Мадрид і Амстердам. У 2012 Skytrax визнав аеропорт Ліми найкращим у Південній Америці. Через Ліму проходить Панамериканське шосе. Також в місті починається Центральне шосе (вип. Carretera Central ), що з'єднує столицю з внутрішніми районами країни і який закінчується в Пулькапе біля кордону з Бразилією. Автобусний транспорт в Перу прекрасно розвинений, десятки компаній пропонують міжміські рейси на комфортабельних двоповерхових автобусах. Порт Ліми, розташований в передмісті Кальяо, є найбільшим в Південній Америці рибальським портом і одним з найбільших по вантажообігу. У Лімі починається 535-кілометрова залізниця Ferrocarril Central Andino , що з'єднує центр гірничодобувного регіону Серро-де-Паско з морським портом, друга за висотою над рівнем моря в світі. Крім доставки руди дорога використовується також в туристичних цілях. Система громадського транспорту Ліми відрізняється неабиякою часткою хаосу. В місті діє близько 500 транспортних компаній, обслуговуючих вдвічі більше число автобусних маршрутів. В рамках наведення порядку у сфері транспорту міська влада в 2010 відкрила 33-кілометровий маршрут швидкісних автобусів El Metropolitano, а в 2011 почала роботу перша гілка метрополітену Ліми (26 станцій, 34 кілометра). Культура і пам'ятки   На культуру Ліми справила величезний вплив індіанська спадщина Перу, а також прадавня цивілізація інків, що жили на перуанській землі до завоювання її іспанцями. До виникнення імперії інків, в 1 ст. до н. е. — 7 ст. н. е. на території Ліми існувала Лімська культура. Спадщину високорозвиненої цивілізації інків можна бачити не тільки в численних археологічних пам'ятниках і знахідках, які зберігаються в музеях Ліми, але і в сучасній народній творчості мешканців столиці Перу. Будівлі колоніального періоду являють собою змішання іспанського і індіанського стилів, поєднання яких перуанці назвали креольським стилем. Крім чудових будівель, зведених під впливом іспанської та індіанської культур, у Лімі є кілька архітектурних споруд, побудованих в стилі мудехар, з яскраво вираженим мавританським впливом. Також у столиці можна побачити безліч зразків сучасної архітектури. Серед музеїв Ліми слід відзначити Національний музей історії; Музей нації, експозиції якого відносяться до колоніальної епохи і раннього періоду незалежності; Національний музей антропології і археології, де представлена багата колекція творів мистецтва доколумбового періоду; художній музей; Музей віце-королівства, який зберігає зразки меблів, одягу та живопису колоніального періоду; Природний історичний музей «Хав'єр Прадо»; Галерею сучасного перуанського мистецтва, де надається можливість ознайомитися з творчістю сучасних перуанських художників. У країні практично щороку відкриваються нові виші, зокрема в Лімі, крім всесвітньо відомого університету Сан-Маркос, є ще кілька вищих навчальних закладів. Значне зібрання книг зберігається в Національній бібліотеці та бібліотеках університетів. У столиці знаходиться Національна консерваторія і симфонічний оркестр, створений в 1938 у. У програмі оркестру переважають твори композиторів Перу: Андреса Саса Оршассаля, Карлоса Санчеса Малаги, Армандо Гевари Очаро та інших. З середини XVI століття важливе місце в культурному житті Ліми займає театр. У 1548 у на площі Сан-Педро відбулась перша світська театральна вистава. Тепер[коли?] найвідомішим театром країни є Муніципальний театр в Лімі, приміщення якого також використовується як концертний зал. Серед найбільших газет, що виходять в Лімі, особливо популярною є газета «Комерсіо», заснована в 1839, а також «Експрес», «Републіка» і офіційне урядове видання «Перуано». Міста-побратими
Пам'ятники
ЦікавеНа честь міста названо астероїд 10867 Ліма. Галерея
Примітки
Див. такожПосилання
Information related to Ліма |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
