Сантья́го-дель-Есте́ро (ісп.Santiago del Estero) — місто на півночі Аргентини, столиця провінції Сантьяго-дель-Естеро і центр її столичного департаменту. Населення міста становить 252 тис. мешканців (перепис INDEC2010 року), його площа — 2 116 км². Сантьяго-дель-Естеро розташоване на березі річки Ріо-Дульсе, за 1042 км на північний захід від Буенос-Айреса. Місто було засноване в 1553 році і є найстарішим в Аргентині поселенням, заснованим іспанцями, що все ще продовжує існувати, через що Сантьяго-дель-Естеро часто називають «Мати міст» (ісп.Madre de Ciudades).
До приходу європейців основним населенням цих місць були індіанці тонокоте і діаґіти.
24 червня 1550 року 102 іспанці під керівництвом Хуана Нуньєса де Пради за наказом короля заснували місто Дель-Барко (ісп.Del Barco — з Барко) у регіоні Тукуман. Це місто було першим заснованим серед міст Аргентини. Назва була дана на честь іспанського міста Ель-Барко-де-Авіла.
У липні 1552 року з багатьох причин місто Дель-Барко-і-Нуево-Маестрасго-де-Сантьяго (ісп.Del Barco y Nuevo Maestrazgo de Santiago — місто з Барко і нова територія Святого Якова) було перенесене на правий берег річки Естеро (нині Дульсе).
У лютому 1553 року місто взяв Франсіско де Агірре, який відправив Нуньєса до Чилі. Захопивши місто, Агірре намагався домогтися переходу його і навколишніх земель під юрисдикцію Чилі. У грудні 1553 року Агірре змінив назву міста на Сантьяго-дель-Естеро-дель-Нуево-Маестрасго. 1570 року Франсіско Агірре було вислано з Тукуману. Нуньєсу де Прадо було наказано відновити честь міста, яке тепер офіційно залежало від віце-королівства Перу.
19 лютого 1577 року Сантьяго-дель-Естеро указом іспанського короля Філіпа II отримав статус міста. Його гербом було затверджено старовинний герб Іспанії. 22 травня того ж року місто отримало звання «Дуже Благородного» (ісп.Muy Noble), яке було винесено в девіз міста: «Дуже благородне місто Сантьяго-дель-Естеро» (ісп.Muy noble ciudad de Santiago del Estero)[1]
Місто перетворилося на центр Тукуману і у другій половині XVI ст. стало відправною точкою для колонізації Аргентини. Сантьяго-дель-Естеро залишався головним містом регіону до 1699 року, коли столицею Тукуману стала Сальта, а центром єпархії стала Кордова.
Населення міста підтримувало боротьбу за незалежність Аргентини, але не брало у ній участі. У 1815—1817 роках на території провінції Сантьяго-дель-Естеро діяло дві групи революціонерів: під керівництвом Хуана Франсіско Борхеса і Мануеля Белграно. Борхес намагався добитися незалежності Сантьяго-дель-Естеро, але отримав поразку і був розстріляний[2][3].
Сантьяго-дель-Естеро залишався у складі провінції Тукуман до 1820 року, коли була створена окрема провінція.
Клімат Сантьяго-дель-Естеро характеризується великою різноманітністю. Зазвичай сім місяців на рік (від середини осені до середини весни) погода у місті досить комфортна.
Зима продовжується з 21 червня по 21 вересня і характеризується майже повною відсутністю опадів. Температури дуже різняться у різні роки: бувають роки без зими (температура може сягати +40 °C) і, навпаки, із морозами до −10 °C по кілька місяців.
Весна триває з 21 вересня по 21 грудня і також є дуже сухим сезоном. Кінець весни — найжаркіша пора року у Сантьяго-дель-Естеро (максимум температури +46,4 °C). Протягом весни часті вітри з південного і північного сходу, які приносять велику кількість пилу.
Літо у місті дуже дощове та жарке. Абсолютний максимум температури +45,2 °C.
Осінь у Сантьяго-дель-Естеро найприємніша пора року, коли небо зазвичай вкрите хмарами, немає сильних дощів і вітрів.
Джерело:NOAA,[4] Meteo Climat (record highs and lows)[5] Oficina de Riesgo Agropecuario (October record high only),[6] (precipitation days),[7] UNLP (sun only)[8]
Освіта
У місті Сантьяго-дель-Естеро знаходиться достатня кількість освітніх закладів усіх рівнів, зокрема два університети:
Католицький університет Сантьяго-дель-Естеро (ісп.Universidad Católica de Santiago del Estero) — приватний навчальний заклад, заснований 21 червня 1960 року[10].
Спорт
У місті Сантьяго-дель-Естеро є такі спортивні клуби:
футбольні: Мітре (ісп.Club Atlético Mitre), Юніон (ісп.Club Unión Santiago), Естудьянтес (ісп.Club Estudiantes), Сентраль Кордова (ісп.Club Atlético Central Córdoba), Гуемес (ісп.Club Güemes), Лорето (ісп.Sportivo Loreto).
баскетбольні: Кімса (ісп.Club Quimsa) — срібний призер чемпіонату Аргентини 2007—2008 років
Кафедральний собор (ісп.Iglesia Catedral) — перша церква на цьому місці була збудована 1565 року, пізніше п'ять разів перебудовувалася. Сучасна будівля споруджена 13 січня 1877 року і визнана історичною пам'яткою.
Ла Мерсед (ісп.La Merced) — зведена 1853 року і визнана історичною пам'яткою.
Святого Франциска (ісп.San Francsico) — була збудована 1567 року і чотири рази перебудовувалася. Сучасна будівля споруджена 1895 року і визнана історичною пам'яткою.
Санто Домінго (ісп.Santo Domingo) — будівля 1881 року, зведена на місці старішого храму
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 20 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)