PROFILPELAJAR.COM

Ламанський Володимир Іванович
Ламанський Володимир Іванович
Народився	26 червня (8 липня) 1833 або 26 червня 1835 ; Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	19 листопада (2 грудня) 1914 ; Петроград, Російська імперія
Країна	Російська імперія; Росія
Діяльність	історик, професор, славіст, викладач університету
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь	історія
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет; Російська національна бібліотека
Науковий керівник	Срезневський Ізмаїл Іванович
Вчителі	Срезневський Ізмаїл Іванович
Відомі учні	Grigory Voskresenskyd
Аспіранти, докторанти	Vasily Regeld; Перетц Володимир Миколайович
Членство	Петербурзька академія наук; Society of Serbian Lettersd; Сербське вчене товариствоd; Сербська академія наук і мистецтв
Батько	Ivan Ivanovich Lamanskiyd
Брати, сестри	Yakov Lamanskyd; Evgeny Lamanskyd; Sergey Lamanskyd
Діти	Vladimir Lamanskiyd; Q126540919?

Лама́нський Володи́мир Іва́нович (26 червня (8 липня) 1833, Петербург — 19 листопада (2 грудня) 1914, там само) — російський філолог, славіст,етнограф, історик, громадський діяч, академік Петербурзької АН з 1900.

Біографія

Закінчив 1854 Петербурзький університет.

Працював службовцем у Публічній бібліотеці, в державному архіві міністерства іноземних справ.

1854-1859- працює на посаді секретаря Російського географічного товариства; У 1862-1864 роках подорожував по слов'янських країнах а також відвідав Туреччину, Італію та Грецію. Протягом 1865—1899 — на кафедрі слов'янської філології Петербурзького університету (доцент, професор, завідувач кафедри). З 1972 року- завідувач кафедри російської і церковнослов'янських мов та історії російської літератури Санкт-Петербурзької духовної академії; у 1890-1900 роках - професор академії Генерального штабу. 1865 -1871 і 1887 - 1910- на посаді голови етнографічного відділення.

Науковий спадок

Ґрунтовно описав і частково дослідив основні зарубіжні слов'янські архіви.

Одним з перших виступив проти традиційного погляду на походження літературно-писемної мови на Русі, заявивши у праці «Слов'янське „Житіє св. Кирила“ як релігійно-етичний твір і історичне джерело» (1915) про східнослов'янську основу мови Київської Русі.

Ламанський був прихильником ідеї запровадження російської мови як загальнослов'янської. Ставлення Ламанського до проблем української мови та літератури не було однозначним. У рецензії на статтю «Національна безтактність» Миколи Чернишевського він стояв на великодержавницьких позиціях, однак у статтях про Ізмаїла Срезневського та Олександра Потебню говорив про необхідність розвитку української мови на самобутній народній основі.

Праці

О славянах в Малой Азии, в Африке и в Испании. СПб., 1859;
Об историческом образовании древнего славянского и русского языка. СПб., 1869;
Введение в славяноведение. СПб., 1895.
О некоторых славянских рукописях в Белграде, Загребе и Вене с филологическими и историческими примечаниями.
С- Петербург, 1864;
Национальности итальянская и славянская в политическом и культурном отношениях.// Отечественные записки, 1864.
Три мира Азийско - Европейского материка. С- Петербург,1892.