В українській мові склади слова можуть вимовлятися з більшою силою та довготою, ніж інші. Це явище називається на́голос.
Наголос у словах української мови є властивістю частини слова — складу. Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова. Не всі слова в українській мові мають наголос. Не мають наголосу односкладові службові слова.
Звук і склад, на які падає наголос, називаються наголошеними, а всі інші голосні звуки й склади в слові — ненаголошеними.[1]
Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова[2].
За допомогою наголосу часто розрізняють лексичне значення та граматичні форми слів: за́мок — замо́к, при́клад — прикла́д, батькі́в — ба́тьків, се́стри — сестри́.[1]
Наголос в українській мові — вільний і постійний
Деякі слова мають подвійний наголос, наприклад:
Деякі слова є винятками з правил:
{{cite book}}
|isbn=
Lokasi Pengunjung: 3.15.229.140