Карл Гуменбергер (нім. Karl Humenberger, 25 жовтня 1906, Відень — 28 грудня 1998, Відень) — австрійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Клубна кар'єра
Карл Гуменбергер почав свою кар'єру в клубі «Флорідсдорфер», де дебютував восени 1926 року. Молодого футболіста відразу поставили в центр поля на місце, яке раніше займав відомий футболіст Леопольд Дракер. Команда «Флорісдорфер» в ті роки зірок з неба не хапала, але завжди була твердим середняком, а в 1928 році навіть досягла стадії півфіналу Кубка Австрії.
У 1930 році Гуменбергер перейшов в клуб «Адміра» з Відня, але довго там не затримався і посеред сезону 1931-32 поїхав у Швейцарію, в клуб «Цюрих». В чемпіонаті Швейцарії 1932 року клуб Гуменбергера виграв групу 1 і вийшов до фінального турніру для чотирьох команд. «Цюрих» здобув дві перемоги і в третьому турі зустрічався з «Лозанною», яка два попередні матчі звела до нічиїх. Команда Гумменбергера програла з рахунком 2:4. За п'ять хвилин до кінця матчу Карл вдарив в обличчя гравця суперників Тандера, зав'язалась бійка і обох вилучили з поля[1]. Команди набрали однакому кількість очок і для визначення чемпіона був призначений додатковий матч між цими ж суперниками, що відбувся через тиждень 3 липня 1932 року. Незважаючи на бійку і вилучення, Гумменбергер був допущений до цієї гри, забив один з голів, але його клуб поступився з рахунком 2:5 і залишився срібним призером чемпіонату[2]. Гравці «Цюриха» демонстративно покинули поле під час церемонії нагородження «Лозанни».
Провівши неповний сезон у швейцарській першості, Гуменбергер повернувся в «Адміру». У той період історії, «Адміра» була на підйомі, з клубом Карл двічі виграв чемпіонат Австрії і грав у фіналі головного, в ті роки, європейського клубного трофея — Кубка Мітропи в 1934 році, в якому австрійці програли італійській «Болоньї».
У 1936 році Гуменбергер перебрався у Францію, де грав за «Страсбур»[3], очолюваний співвітчизником Карла Йозефом Блумом. Клуб знаходився в верхній частині французької першості, але до медалей не добирався, а в 1937 році вийшов у фінал Кубку Франції, в якому з рахунком 1:2 програв «Сошо»[4].
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сент-Етьєн», за команду якого виступав протягом сезону 1938/39 років[5], завершивши кар'єру у Франції 4-м місцем у чемпіонаті.
В наступному сезоні грав за австрійський клуб «Аустрія Фіат», також у вищому дивізіоні чемпіонату Австрії зіграв один матч за «Адміру» (Відень) в сезоні 1942-43[6].
Виступи за збірну
В квітні 1928 року Гуменбергер вперше був викликаний в збірну Австрії, дебют вийшов невдалим: австрійці програла збірній Чехословаччини у Відні 0:1, а молодого півзахисника після цієї невдачі більше ніколи під прапори національної команди не закликали. Хоча Карл регулярно грав за збірну Відня, на основі якої будувалася і сама австрійська збірна. Дебютував у складі збірної Відня у липні 1927 року у виїзному поєдинку зі збірною Стамбула, у якому також відзначився забитим голом, а його команда перемогла з рахунком 2:0[7]. Також був учасником таких матчів: Відень — Будапешт — 2:2 (1927), Прага — Відень — 2:5 (1931), Кельн — Відень — 1:6 (1931), Дуйзбург — Відень — 2:6 (1931), Париж — ВІдень — 1:4 (1933), Відень — Братислава — 6:2 (1935)[8].
Кар'єра тренера
Тренерську кар'єру Гуменбергер почав вже після закінчення Другої світової війни. Першим його клубом став «Ортманн».
У 1954 році австрійця запросив голландський клуб «Аякс»[9], який після проголошення професійного футболу в Нідерландах, хотів стати лідером європейського футболу, австрійський тренер став першим кроком у цьому напрямку, він став першим тренером «Аякса», рішення якого не контролювалися спеціальним комітетом в клубі[10]. У першому сезоні Гуменбергера в «Аяксі» клуб посів друге місце в регіональному турнірі, поступившись лише ДВС, з яким набрав однакову кількість очок. У сезоні 1956/57 «Аякс», під керівництвом австрійця виграв чемпіонат Нідерландів, але потім клуб не блищав, займаючи 3-е і 6-е місця відповідно. Після сезоні 1958/59 Гуменбергер був звільнений, не досягнувши з клубом високих результатів, до того ж керівництву клубу не подобався оборонний футбол, сповідуваний австрійцем.
Після «Аякса» Гуменбергер керував клубом «Аустрія» із Зальцбурга та «Дордрехтом», а завершив кар'єру в бельгійському клубі «Антверпен».
Після закінчення тренерської кар'єри, Хуменбергер не пішов з футболу. Він працював в австрійському футбольному союзі, контролюючи зведення 8-ми полів в областях, близьких до Дунаю. Помер Гуменбергер від серцевого нападу 28 грудня 1998 року у віденській лікарні на 93-му році життя.
Статистика виступів
Статистика виступів у збірній
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
