Гі Тіс народився в сім'ї гравця футбольної збірної Бельгії Івана Тіса. Гі — вихованець футбольної школи «Беєрсхота». За дорослу команду на професійному рівні перший матч він провів 29 квітня 1940 року проти футбольного клубу «Тіллер».[1]
За збірну Бельгії гравець провів всього 2 матчі в 1952 та 1953 роках. Дебютував за національну команду 6 квітня 1952-го у домашньому матчі проти Нідерландів, який закінчився перемогою господарів з рахунком 4-2.[2]
З 1954 року Гі Тіс почав пробувати себе у ролі тренера, суміщаючи ці обов'язки з ігровою практикою спочатку в клубі «Серкль Брюгге», а в сезоні 1958-59 і в «Локерені». «Везел Спорт» став першим клубом, де Гі не суміщав тренерську роботу з грою. Далі були «Геренталс», «Беверен», «Уніон» та «Антверпен». Із «Антверпеном» Гі Тіс досяг першого реального тренерського успіху, здобувши кубок Бельгії та двічі срібло чемпіонату. Частково завдяки таким досягненням його запросили очолити збірною Бельгії у 1976-му. На цій посаді він залишався аж до 1989 року. За цей час під його керівництвом команда провела 101 гру і здобула 45 перемог. У 1990-му, через дев'ять місяців після припинення роботи у збірній, його знову було запрошено на цю посаду, для того щоб національна команда вдало виступила на Мундіалі 1990 року. Бельгія вийшла з групи на чемпіонаті, проте була вибита англійцями у наступному раунді. У 1991 Гі вдруге покинув посаду тренера збірної.
.jpg)
.svg){kind=small}
