PROFILPELAJAR.COM

Йозеф Шумпетер
Йозеф Шумпетер
нім. Joseph Schumpeter
Ім'я при народженні	нім. Joseph Alois Schumpeter
Народився	8 лютого 1883[…] ; Тршешть[…]
Помер	8 січня 1950[…] (66 років); Солсбері, Лічфілд, Коннектикут, США; ·зупинка серця
Поховання	Salisbury Cemeteryd
Країна	Австро-Угорщина ; США ; Австрія ; Німеччина
Діяльність	економіст, професор, колекціонер книг, антрополог, правник, політолог, economist, політик, political scientist, викладач університету
Галузь	економіка
Alma mater	Віденський університет і Терезіанум
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Ейген фон Бем-Баверк і Фрідріх фон Візер
Вчителі	Ейген фон Бем-Баверк
Відомі учні	Ніколас Джорджеску-Реґен
Знання мов	німецька і англійська
Заклад	Боннський університет , Гарвардський університет , Ґрацький університет і ЧНУ імені Юрія Федьковича
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Економетричне товариство
Magnum opus	Капіталізм, соціалізм і демократія
Посада	Міністр фінансів Австріїd
Батько	Josef Schumpeterd
У шлюбі з	Elizabeth Boodyd і Elizabeth Firuskid
Нагороди	член Економетричного товариства[d] (1933)
	Роботи у Вікіджерелах; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

Йозеф Алоїз Шумпетер (нім. Joseph Alois Schumpeter; нар. 8 лютого 1883(18830208) — пом. 8 січня 1950) — австрійський і американський економіст, соціолог та історик економічної думки. Популяризував термін «творче руйнування» в економіці.

В 1986 році на честь заслуг економіста і для вивчення його творчості було створено «Міжнародне товариство Йозефа Шумпетера». В 2001 році в Берліні заснований Інститут Шумпетера. Частина особистої бібліотеки вченого зберігається в токійському університеті Хітоцубасі (бібліотека Шумпетера). В 2004 р. в будинку, де народився економіст (в місті Тржешть), президент Чехії Вацлав Клаус відкрив Музей Шумпетера (Rodný dům JA Schumpetera).

Біографія

Народився у 1883 р. у містечку Тржешть (Тріш) у Моравії. З 1893 р. навчався в закритому віденському ліцеї Терезіанум для дітей австрійської знаті, де здобув знання давньогрецької, латинської, англійської, французької та італійської мов. З 1901 по 1906 навчався на факультеті права та політичних наук Віденського університету.

У 1909—1911 роках професор Чернівецького університету.

У 1919—1920 роках займав пост міністра фінансів Австрії.

Професор Рейнського (Бонн, 1925—1932) і Гарвардського університетів. Президент Економетричного товариства (1940—1941). Президент Американської економічної асоціації в 1948 р. «Історія економічного аналізу» («Історія економічного аналізу», 1954) вийшла після смерті автора під редакцією вдови ученого Елізабет Шумпетер — також кваліфікованого економіста, автора роботи «Статистика англійської заморської торгівлі з 1697 по 1808 рр.» (1960).

Основні роботи

Суть та головний зміст теоретичної економіки (нім. Das Wesen und der Hauptinhalt der theoretischen Nationalökonomie), 1908
История экономического анализа [Архівовано 21 січня 2012 у Wayback Machine.] в 3 тт. — СПб.: Экономическая школа, 2004. — ISBN 5-900428-65-6, 5-900428-61-3, 5-900428-60-5, 0-415-10888-8, 5-900428-64-8.
Капіталізм, соціалізм і демократія. Шумпетер, Йозеф А. / Пер. з англ. В. Ружицького та П. Таращука.— К.: Основи, 1995.— 528 с. ISBN 5-7707-7644-7
Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / Предисл. В. С. Автономова. — М.: ЭКСМО, 2007. — 864 с — (Антология экономической мысли). — ISBN 978-5-699-19290-8.
Теорія економічного розвитку. Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. — К.: Видавництво НаУКМА, 2011. — 244 с.

Критика

У листі [до Кнута Вікселя], датованому 9 липня 1912 р., Бем-Баверк писав: «Шумпетер також дуже молодий. І, зрозуміло, він ніяк [sic] не міг би впоратися з такою гігантською справою [«Суть та головний зміст теоретичної економіки», 1908], на яку він ризикнув замахнутися. Але я вважаю його дуже талановитим. Що стосується його наступної, другої книги [«Теорія економічного розвитку», 1912[, то Ви будете шоковані ще сильніше. Він розробив теорію відсотка, яку я вважаю абсолютно неправильною» [Hennings, 1997, p. 269].^[13]

Джерела та література

А. Світа. Шумпетер Йозеф // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.790 ISBN 978-966-611-818-2