Зупинка серця — раптове і повне припинення ефективної діяльності серця з наявністю або відсутністю біоелектричної активності.[джерело?] Серце людини – унікальний орган, що складається з величезного числа м'язових волокон, які працюють як єдиний механізм. Але на певному етапі злагоджена робота цих м'язів порушується, і серце людини зупиняється.
Причини зупинки серця різні, але найчастіші такі:
Втрата свідомості — настає зазвичай не відразу, а через 10-20 секунд від початку фібриляції або асистолії шлуночків, з цієї причини людина може ще здійснювати прості дії навіть після зупинки серця.
Рідкісне агональне дихання із зупинкою через 2 хвилини після втрати свідомості.
Поступова зупинка кровообігу.
Можлива поява тонікоклонічних судом за 15-30 секунд після втрати свідомості.
Розширення зіниць через 2 хв з втратою реагування на світло.
Швидко збільшувана зміна забарвлення шкірних покривів у вигляді ціанозу або блідості.
Після втрати свідомості та зупинки дихання, настає клінічна смерть, розвивається гіпоксія в органах і тканинах.
Перша допомога передбачає зовнішній масаж серця і штучне дихання (два вдування через кожні 30 натискань).[3] Під час більшості зупинок серця має місце фібриляція шлуночків, яка може бути купована електричною дефібриляцію за допомогою автоматичного зовнішнього дефібрилятора. Імовірність вдалої дефібриляції знижується з часом, приблизно на 2-7 % кожну хвилину, але перша допомога уповільнює процес відмирання, відсуваючи розвиток асистолії.
• дорослим послідовно: 4,5-5,5-7,5 кВ (200, 300 або 360 Дж);
• дітям: за умови доброго контакту з поверхнею грудної клітки, застосовують електроди найбільших розмірів (не тільки дитячі). Спочатку дефібриляцію проводять розрядом 2 Дж/кг, потім його збільшують до 4 Дж/кг.
При пароксизмальної шлуночкової тахікардії з відсутністю пульсу на центральних артеріях і фібриляції шлуночків, заходи треба проводити в нижчепереліченій послідовності:
Більшість людей, у яких сталася зупинка серця, лікування проходять в реанімаційних відділеннях. Пацієнти виживають, якщо серце вдається запустити протягом 5-6 хвилин після зупинки. Є рідкісні випадки в практиці, коли люди змогли повернутися до повноцінного життя впродовж 30…40 хвилин після відмови серця. По закінченню реанімаційного періоду потрібне постійне стеження за станом пацієнта. Серцева діяльність та інші функції можуть бути порушені, часто хворий потребує тривалої кардіореанімації. Пацієнту робиться рентгенографія, оскільки під час надання допомоги при зупинці серця, могла пошкодитися грудна клітка. Крім того, призначаються біохімічні тести, контролюється діурез і проводяться інші випробування, які можуть виявити розвиток небезпечних ускладнень. За тривалої відмови серця, призначається ноотропні підтримка, необхідна для повноцінного відновлення мозку.
Lokasi Pengunjung: 3.14.254.32