З 1979 по 1985 роки Жак Вебер очолював Національний драматичний центр Ліона (8-й театр), а потім з 1986 по 2001 роки — театр у Ніцці, Національний драматичний центр Ніцца-Лазурний берег[fr]. Грав у Ніцці головні ролі у класичному репертуарі, у тому числі Сірано, протягом кількох сезонів. Як режисер поставив виставу «Монте-Крісто» за романом Дюма, виконавши у ньому головну роль: 1987 року в театрі Ніцци й у 1988 році — у Великому залі Гранд-аль у парку Ла-Віллет у Парижі.
Кіно та телебачення
З 1970 року Жак Вебер періодично знімається в кіно та на телебаченні як у головних ролях, так і в ролях другого плану та епізодах. Дебютував у кіно в 1970 році в кінофільмі «Рафаель-розпусник» режисера Мішеля Девіля. Першою помітною роботою артиста в кіно стала роль уругвайського активіста Уго в гостросюжетній політичній драмі режисера Коста-Гавраса «Облоговий стан» у 1972 році. Брав участь у фільмах великих режисерів, у тому числі у фільмі режисера Франсуа Летер'є «Закритий показ» у 1973 році. У трилері «Жорстоке задоволення» він — письменник, спокушений красунею, героїнею Клод Жад. Він дізнається про свою вбивчу таємницю зі своїми спільниками. У трьох чвертях фільму Жак Вебер грав абсолютно голим, з чудовою мужністю. Тому він став чоловічим секс-символом. У 1984 році зіграв роль художника у фільмі режисера Жослін Сааб «Зупинене життя» та роль юриста у фільмі режисера Філіпа Лабро «Берег правий, берег лівий».
Жак Вебер знімався на телебаченні у телефільмах та телесеріалах, у тому числі в екранізаціях класики. 1970 року режисер Марсель Кревенн[fr] запросив актора для участі в телефільмі «Тартюф». У 1972 році артист зіграв головну роль у телевізійному фільмі «Мопра» за однойменним романом Жорж Санд. У 1979 році Жак Вебер зіграв головну роль у міні-серіалі «Граф Монте-Крісто» режисера Дені де Ла Пательєра за однойменним романом Александра Дюма-батька. У 1983 році артист зіграв головну роль у міні-серіалі «Милий друг» режисера П'єра Кардиналя за однойменним романомГі де Мопассана. 2001 року зіграв роль у телефільмі «Дело Кергален». 2008 року зіграв роль графа Альмавіви у телефільмі «Фігаро».
У 1998 році Жак Вебер виступив як режисер, сценарист і виконавець головної ролі фільму «Дон Жуан» за п'єсою Мольєра. У 1990 році помітною роботою актора стала роль графа де Гіша у фільмі «Сірано де Бержерак», за яку в 1991 році Жак Вебер був удостоєний премії «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану. У 2002 році як режисер поставив фільм за однойменною п'єсою Гюго «Рюї Блаз», в якому зіграв роль дона Сезара де Базана.
Також Жак Вебер працює ведучим телевізійних програм, включаючи програму «Велика шахівниця», і знімає п'єси для телебачення, у тому числі «Одруження Фігаро».
Наступні роки
Жак Вебер написав і опублікував дві книги-автобіографії: «Маленькі райські куточки» (2009; «Des petits coins de paradis. Pour mémoire(s)», в якій розповів про своє життя та творчу діяльність, а також про своїх колег та друзів, і книгу «Роль Сірано в моєму житті» (2011; «Cyrano, ma vie dans la sienne»).