Едрієн Броуді народився 14 квітня 1973 року в Нью-Йорку. Єдиний син популярної фотографині Сільвії Плачі (єврейки по матері з Угорщини) і вчителя історії та художника Елліота Броуді, єврея з Польщі[3][4][5]. Його прадід був поляком і емігрував до США перед Другою світовою війною.
Виріс в Вудгейвен (Woodhaven[en]), районі середнього класу в нью-йоркськомубороКвінз. Він відвідував Середню школу Джозефа Пулітцера[6]. Коли Едрієну було 12 років, мати записала його до Академії драматичних мистецтв. Відвідував нью-йоркську середню школу Ла-Ґардіа (LaGuardia[en]), де носив прізвисько «красунчик» (англ.beautiful boy).
В кінці 1980-х — на початку 1990-х років Едрієн Броуді працював на телебаченні і грав невеликі епізодичні ролі в кіно. У 13 років почав зніматися в рекламних роликах та зіграв у виставі одного з театрів Нью-Йорка. У 1988 році брав участь у престижному акторському курсі «Мистецтво акторського виконання». У віці 15 років зіграв свою першу головну роль у телевізійній драмі «Нарешті вдома» (англ.Home at Last, 1988), де зіграв сироту, який вчиться дорослому життю і працює на фермі. Закінчив Американську академію кінематографічних мистецтв і наук.[7] Після навчання деякий час працював у театрі.[8] Його кінодебютом була одна з трьох новел фільму «Нью-йоркські оповідання» (англ.New York Stories, 1989).
На початку 90-х років, разом з MC Hammer знімався у рекламі «Пепсі». в 1993 році Броуді виконав роль в драмі Стівена Содерберга «Цар гори», що стала його першою помітною роботою. Наступною вагомою для його акторської кар'єри подією, стала участь у фільмі режисера Терренса Маліка «Тонка червона лінія» в 1998 році. У квітні 1999 року Броуді з'явився на обкладинці журналу Vanity Fair в якості перспективного молодого актора[9]. У фільмі Спайка Лі «Криваве літо Сема», знятого в 1999 році, Броуді разом з низкою колег виконав пісню Hello from the Gutters, яка увійшла в саундтрек до фільму. За роль бармена Кріса Каллоуея у фільмі режисера Еріка Бросса «Ресторан» Едрієн Броуді був вперше номінований на кінематографічну нагороду — Independent Spirit Award — в категорії «краща чоловіча роль».
У 2001 році вийшов фільм режисера Петера Сірка «Гіркота любові», де Броуді зіграв шахрая Джека Грейса. За цю роль він отримав свою першу кінематографічну нагороду — VFAA — в номінації «Кращий актор».
Всесвітню популярність Едрієну Броуді принесло виконання ролі польсько-єврейського музиканта Владислава Шпільмана в драматичному фільмі Романа Поланскі «Піаніст». Актор обрав участь в цій картині, відмовившись від головної ролі в фільмі «Перл Харбор»[10]. В ході підготовки до зйомок у фільмі, Броуді вивчив твори Фридерика Шопена і схуд на 13 кг.[11] За цю роль він отримав схвальні відгуки критиків і в 2003 році був нагороджений декількома номінаціями і нагородами, включаючи «Оскар», ставши наймолодшим актором-володарем цієї премії (йому було 29 років), а також став єдиним американським актором який отримав премію «Сезар».
У 2004 році Броуді знявся у фільмах «Таємничий ліс» М. Найта Шьямалана і «Піджак» Джона Мейбері. Також в 2004 році журнал Esquire визнав Едрієна Броуді найстильнішим чоловіком Америки[12]. У 2005 році він виконав роль Джека Дрісколла в кінокартині «Кінг-Конг» — черговому рімейку однойменного фільму 1933 року. У багатьох сценах він відмовився від послуг дублера. У 2007 році Едрієн Броуді зіграв видатного іспанського тореро Мануеля Родрігеса Санчеса в картині «Манолете». Для ролі іспанця акторові знадобився іспанський акцент, для чого він відвідував заняття з іспанської мови. У тому ж році вийшла комедія режисера Веса Андерсона «Поїзд на Дарджилінг». У 2008 році Броуді зіграв дві головні ролі у фільмах «Брати Блум» і «Кадилак Рекордс». Також в 2008 році Броуді спробував себе в ролі композитора, написавши музичну тему до документального фільму про свою матір Сільвію Плачі як про фотографа — Self-Portrait with Cows Going Home and Other Works: A Portrait of Sylvia Plachy.
У квітні 2009 року Едрієн Броуді взяв участь в 33-х гонках Toyota Pro в Лонг-Біч в рамках заїзду Celebrity Race. Метою цього заходу був збір грошей для дитячих лікарень в окрузі Орандж, Каліфорнія.
У 2011 році у фільмі «Опівночі в Парижі» Броуді виконав роль Сальвадора Далі. У 2014 році він зіграв у фільмі «Готель „Гранд Будапешт“», який був номінований на безліч нагород, в тому числі, BAFTA і «Оскар».[13]
У 2017 році Броуді зіграв роль головного антагоніста в четвертому сезоні популярного серіалу «Гострі картузи». У 2024 році актор створив центральний образ угорського архітектора, який погоджується на реалізацію монументального проєкту, в епічній драмі «Бруталіст».
Особисте життя
З 2006 року мав роман з акторкою Ельзою Патакі. Пара розійшлась у 2008 році.
