PROFILPELAJAR.COM

‐ Пунктуація
апостроф	(' , ’)
дужки	([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка	(:)
кома	(,)
тире	(‒, –, —, ―)
три крапки	(…, …)
знак оклику	(!)
крапка	(.)
дефіс	(-, ‐)
знак питання	(?)
лапки	(« », “ ”, „ “)
крапка з комою	(;)
Скісна риска	(/)
Розділювачі
пробіл	( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт	(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд	(&)
равлик	(@)
зірочка	(*)
обернена скісна риска	(\)
маркер списку	(•)
циркумфлекс	(^)
макрон	(¯)
хрестик	(†, ‡)
символ градуса	(°)
перевернутий знак оклику	(¡)
перевернутий знак питання	(¿)
октоторп	(#)
символ номера	(№)
порядковий індикатор	(º, ª)
відсоток	(%)
проміле	(‰)
базисний пункт	(‱)
символ абзацу	(¶)
штрих	(′, ″, ‴)
символ параграфа	(§)
тильда	(~)
підкреслення	(_)
вертикальна риска	(\|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права	(©)
символ правової охорони товарного знаку	(®)
символ знаку обслуговування	(℠)
знак охорони суміжних прав ; для фонограми	(℗)
символ товарного знаку	(™)
Символи валют
символ валюти	(¤)
	символи валют
	₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛
	п; о; р;

Дефі́с (нім. Divis — «тире, сполучний знак, знак ділення», від лат. divisio — «(роз)ділення»), також ро́зділка^[1], ри́ска^[2] — нелітерний орфографічний знак української та багатьох інших писемностей.

Метою використання дефісів на письмі є з'єднання двох чи більше слів, які є незалежними одне від одного, але за фонетичною наближеністю складають одне поняття, не зливаючись в одне слово. Іноді дефіси використовуються для пояснення незвичних термінів. Не слід плутати дефіс та тире, бо дефіс — орфографічний знак, а тире — пунктуаційний. Також тире в українській типографіці, на відміну від дефіса, відбивається пробілами (в англомовній, наприклад, ні). Всього ж існує як мінімум чотири подібні знаки: дефіс, мінус, тире і довге тире (за збільшенням їхньої довжини при накресленні).

Використання дефіса замість тире вважається помилкою.

Дефіс в українській мові

Правила використання дефісу в українській мові складні та мають чимало винятків. Проте завжди через дефіс пишуться:

подвійні прізвища (Карпенко-Карий, Квітка-Основ'яненко);
відтінки кольорів (жовто-блакитний, яскраво-фіолетовий);
приставка "по" у прислівниках (по-перше, по-братськи);
написання часток (ходи-но, прийшов-таки);
назви осіб за фахом (секретар-друкарка, бібліотекар-бібліограф);
складні слова із двох уживаних слів української мови (рок-група, джаз-оркестр);
складні слова, що передають оціночне значення (горе-мисливець, грім-баба);
повторювані слова (далеко-далеко, рідний-рідний);
слова, приблизні за значенням (туди-сюди, сотня-дві);
назви рослин, де є сполучник чи дієслово (мати-й-мачуха, не-чіпай-мене).