PROFILPELAJAR.COM

; Пунктуація
апостроф	(' , ’)
дужки	([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка	(:)
кома	(,)
тире	(‒, –, —, ―)
три крапки	(…, …)
знак оклику	(!)
крапка	(.)
дефіс	(-, ‐)
знак питання	(?)
лапки	(« », “ ”, „ “)
крапка з комою	(;)
Скісна риска	(/)
Розділювачі
пробіл	( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт	(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд	(&)
равлик	(@)
зірочка	(*)
обернена скісна риска	(\)
маркер списку	(•)
циркумфлекс	(^)
макрон	(¯)
хрестик	(†, ‡)
символ градуса	(°)
перевернутий знак оклику	(¡)
перевернутий знак питання	(¿)
октоторп	(#)
символ номера	(№)
порядковий індикатор	(º, ª)
відсоток	(%)
проміле	(‰)
базисний пункт	(‱)
символ абзацу	(¶)
штрих	(′, ″, ‴)
символ параграфа	(§)
тильда	(~)
підкреслення	(_)
вертикальна риска	(\|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права	(©)
символ правової охорони товарного знаку	(®)
символ знаку обслуговування	(℠)
знак охорони суміжних прав ; для фонограми	(℗)
символ товарного знаку	(™)
Символи валют
символ валюти	(¤)
	символи валют
	₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛
	п; о; р;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Середник (значення).

Кра́пка з ко́мою, або сере́дник^[1] (;), — розділовий знак, проміжний між комою та крапкою.

Історія

Вперше введена італійським друкарем Альдом Мануцієм (Aldo Pio Manuzio)^[2], що використав її для розподілу протилежних слів і незалежних частин складносурядних речень. Сам знак було запозичене з нот Григоріанських співів^[3]. Шекспір вже використав крапку з комою у своїх сонетах.

Назва знаку «середник» з'явилася у «Руській граматиці» 1893 року Степана Смаль-Стоцького та Теодором Ґартнером^[4]^[5], згодом набуло поширення запозичене з російської «крапка з комою» (рос. точка с запятой)^[6].