Бірмінге́мський університе́т (англ.University of Birmingham, лат.Universitas Birminghamiensis) — один із найбільших та найпрестижніших університетів Великої Британії і світу. Розташований у центральній частині міста Бірмінгем, Англія. Входить до складу елітної Расельської групи, а також є головним і найстарішим серед «університетів із червоної цегли» Великої Британії.
Кількість студентів перевищує 30 тисяч осіб, а площа головного кампусу становить 330 га, завдяки чому Бірмінгемський університет є найбільшим навчальним закладом у центральній Англії.
Станом на 2007 рік Бірмінгемський університет займає 4-ту позицію у рейтингу найпопулярніших серед абітурієнтів університетів Великої Британії із середнім показником у 9 претендентів на місце, при тому, що бюджетних місць, як і у всіх вишах країни, у ньому немає[11]. Університет входить до десятки найкращих університетів Великої Британії і до 60 найкращих у світі[12][13].
Джозеф Чемберлен — ректор університету, за якого університету була видана Королівська хартія. Був мером Бірмінгема, державним секретарем у справах торгівлі. З 1895 до 1903 року — генеральний керівник британськими колоніями. Батько Невілла Чемберлена
Д. Мутаса — міністр державної безпеки Зімбабве (2005—2009), керівник адміністрації президента Зімбабве (2009 — дотепер).
Барон Ерік Ролл — директор Банку Англії (1968—1977), генеральний директор газети «Таймс».
Е. Відкомб — британський політик, міністр внутрішніх справ (1995—1997), тіньовий міністр охорони здоров'я (1998—1999), тіньовий міністр внутрішніх справ (1999—2001).
П. Баллок — лауреат Нобелівської премії миру 2007 року за праці в галузі збереження ґрунтів і глобальних змін клімату.
А. Гіндаві — міністр економічного розвитку Йорданії.
Один із символів університету — вежа пам'яті Джозефа Чемберлена, «Старий Джо»: найвища у світі окрема годинникова вежа
Пітер Медавар — англійський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1960 року за праці з росту та старіння організму, його реакціям на пересадки тканин. Член Лондонського королівського товариства (1949).
Майкл Девід Джексон — британський генерал, глава Збройних сил Великої Британії (2003—2008).
Сер Л. Дональдсон — Головний санітарний лікар Великої Британії (1998 — дотепер).
Б. Коккрофт — Головний стоматолог Англії (2005 — дотепер).
Марк Оліфант — австралійський фізик-експериментатор, відкривач тритію. Відіграв одну з ключових ролей у створенні ядерної зброї США й Великої Британії. У 1937—1950 роках — професор фізики у Бірмінгемському університеті, де створив один з перших у світі синхрофазотронів[15].
Сер Домінік Кедбері — чинний ректор Бірмінгемського Університету. З 1983 до 1993 року працював виконавчим директором компанії Cadbury, а потім заступником генерального директора медіагіганта EMI. Онук Джорджа Кедбері, засновника шоколадної династії Cadbury.
Джон Роберт Вейн — британський фармаколог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1982 року за вивчення фармакологічних властивостей аспірину.
Принц Манучер Мірза — іранський принц. У 1950-х роках був директором «Національної іранської нафтової компанії» та одним з ініціаторів створення ОПЕК. Згодом став послом Ірану у Венесуелі.
С. Бейкер — головний редактор журналу Cosmopolitan.
Р. Нері Вела — перший та єдиний мексиканський космонавт.
Сер Генрі Фоулер — британський інженер, упродовж багатьох років на початку XX століття був Генеральним інженером-конструктором в компанії LMS, яка управляла всіма залізничними коліями Лондона, Центральної Англії та Шотландії
Е. Пол — була лідером американського руху за право жінок брати участь у голосуваннях. Завдяки їй було прийнято Дев'ятнадцяту поправку до Конституції США, яка дозволила жінкам голосувати. Була дружиною Честера Артура, 21-го Президента США.
У галереї факультету образотворчих мистецтв університету є оригінали[17] праць Ван Гога, Пікассо, Моне, Рубенса, Боттічеллі та багатьох інших видатних художників.
Університетська вежа «Старий Джо» на 4 метри вища за Біг-Бен[18].
Діапазон дисциплін, які вивчаються у Бірмінгемському університеті, настільки широкий, що поступається лише Кембриджському університету.
Перша у Британії заправна станція для автомобілів, що використовують водень замість бензину, з'явилась на території Бірмінгемського університету.
Серед усіх навчальних закладів Великої Британії тільки у Бірмінгемського університету є своя залізнична станція.
Бірмінгемський університет був першим у Великій Британії, куди абітурієнти вступали на рівних умовах, незалежно від їхнього віросповідання та соціального положення.
Перший студентський гуртожиток для жінок у Великій Британії з'явився саме у Бірмінгемському університеті.
У 1940 році два студенти університету винайшли прилад, здатний випромінювати мікрохвилі, що надалі призвело до розробки радара та побутової НВЧ печі.
У Бірмінгемському університеті щотижня витрачається понад 1 мільйон фунтів на підтримку будівель і території[19].
Бізнес-школа Бірмінгемського університету, заснована у 1902 році, є першою у Великій Британії.
У 1858 році Томас Гем і Аугурьо Перера винайшли сучасний теніс у своєму будинку, який знаходиться неподалік від університету[20].
У магістратурі Бірмінгемського університету навчається 80-річний студент[21].
Університетська бібліотека є однією з найбільших у Великій Британії. У ній є унікальні видання Біблії 1566 року, Шекспіра, перші видання праць Чарльза Дікенса. Загалом, у бібліотеці зберігається понад 6 мільйонів книжок та рукописів, 120 тисяч із яких видані до XIX століття[22][23]. Якщо скласти усі книги з університетської бібліотеки одну на одну, вийде стопка у 8 разів вища за Еверест і практично сягає космосу[24].
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 3 лютого 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 30 жовтня 2008. Процитовано 3 лютого 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Baker, p. 182. Robert Holland. Lawn Tennis and Major T. H. Gem (англійською) . The Birmingham Civic Society. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 3 лютого 2012.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2009. Процитовано 3 лютого 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Video. Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 3 лютого 2012.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
