Більки — колишнє село, входило до складу Іркліївського району Черкаської області. Зникло у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища у 1959-60-х роках.
Історія
За Гетьманщини Більки, як слобода, було у складі Іркліївської сотні Переяславського полку.[1]
Селище є на мапі 1787 року.[2]
Зі скасуванням сотенного устрою Більки перейшли до Золотоніського повіту Київського намісництва.
Було приписане до Мутихи у державному архіві Черкаської області є церковні документи за 1855-1916 роки[3][4]
За часів радянського голодомору у селі загинуло щонайменше 37 людей.[5]
У зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища у 1959-60-х роках, село Старе потрапило до переліку тих, що мали бути затоплені і відповідно зняті з обліку.
Багато більківчан оселились у селі Ленінське (нині Степове), що було зведено для мешканців тутешніх затоплених сіл.
Відомі уродженці
- Кудь Мусій Васильович — голова колгоспу імені XVIII партз'їзду села Мутихи Іркліївського району Полтавської області (тепер Чорнобаївського району Черкаської області). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
Посилання
.svg)
