Білорусь
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Білорусі
Правова система Конституція Права людини
Глава держави Президент Олександр Лукашенко (легітимність під сумнівом) Адміністрація Президента Дмитро Крутий
Виконавча влада Рада Міністрів Голова уряду (список) Роман Головченко
Законодавча влада Національні збори Республіки Білорусь Голова Ради Республіки Наталя Кочанова Голова Палати представників Ігор Сергєєнко
Судова влада Конституційний Суд Верховний Суд Генеральна прокуратура
Вибори та референдуми Центральна виборча комісія Вибори в Білорусі Парламентські: 1990 (XII) 1995 (XIII) 2000 (II) 2004 (III) 2008 (IV) 2012 (V) 2016 (VI) 2019 (VII) Президентські: 1994 2001 2006 2010 2015 2020 Референдуми: 1995 1996 2004 Політичні партії
Категорія • Інші країни
п о р

Адміністративно-територіальний поділ Білорусі — визначається Законом Білорусі від 5 травня 1998 р. № 154-З «Про адміністративно-територіальний поділ і порядок розв'язання питань адміністративно-територіального устрою Республіки Білорусь».

Територія Білорусі в різні історичні періоди знаходилася у складі різних державних утворень:

• Великого князівства Литовського (XIV — кінець XVIII століть, з 1569 року Велике князівство входило до складу Речі Посполитої;
• Російської імперії (кінець XVIII століття — 1917 рік);
• Білоруської Народної Республіки (БНР, 1918 рік);
• Литовсько-Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки (Литбіл, 1919 рік);
• Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР, — східна частина Білорусі);
• Польщі (західна частина Білорусі в 1920—1930-х роках);
• Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки (БРСР, 1919—1991 роках), що з 1922 по 1991 рік входила в Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР);
• Республіка Білорусь — суверенна держава з 1991 року.

В кінці XVIII століття після поділів Речі Посполитої на території Білорусі відбулися істотні зміни в адміністративно-територіальному діленні. У 1772 році східна частина Білорусі відійшла до Російської імперії і була включена до складу Могильовської і Псковської губерній, що підрозділялися на провінції.

• Могильовську губернію складали — Могильовська, Мстиславльська, Оршанська і Рогачовська провінції;
• Псковську губернію складали — Великолуцька, Вітебська, Двінська, Полоцька і Псковська провінції.

У 1777 році Могильовська губернія була розділена на 12 повітів: Бабіновицькій (скасований в 1840 році), Білицький (у 1852 році перейменований в Гомельський), Клімовицький, Кописький (скасований в 1861 році), Могильовський, Мстиславльський, Оршанський, Рогачевський, Сенненський, Старобиховський (у 1852 році перейменований в Биховський), Чауський і Чериковський. У 1778 році губернія перейменована в Могильовське намісництво, яке в 1796 році скасоване, а повіти увійшли до складу Білоруської губернії. У 1802 році Могильовська губернія відновлена у складі колишніх 12 повітів. З вересня 1917 року — вона була віднесена до Західної області, з січня 1919 року до БРСР, з лютого — до РРФСР. 11 липня 1919 року Могильовська губернія була скасована, 9 її повітів увійшли до Гомельської губернії, Мстиславльський повіт переданий Смоленській, Сенненський — Вітебській губернії.

У Псковській губернії в 1775 році провінції були розділені на повіти:

• Двінська — на Дінабургський, Марієнгаузенський і Режицький;
• Полоцька — на Невельський, Полоцький і Себезький;
• Вітебська — на Велізький, Вітебський і Городоцький.

У 1776 році з Вітебської, Двінської і Полоцької провінцій утворена окрема Полоцька губернія (у 1778—1796 роках — намісництво) у складі 11 повітів: Велізького, Вітебського, Городоцького, Дріссенського, Дінабургського, Люцинського, Невельського, Полоцького, Режицького, Себезького, Суразького. У 1793 році утворений Лепельський повіт. У 1795 році до Полоцького намісництва (до Полоцького і Лепельського повітів) приєднана частина території Мінської губернії.

У 1796 році Полоцьке намісництво ліквідоване шляхом об'єднання з Могильовським намісництвом в Білоруську губернію з центром у Вітебську, що складалася з 16 повітів: Білицького, Велізького, Вітебського, Городоцького, Дінабургського, Люцинського, Могильовського, Мстиславльського, Невельського, Оршанського, Полоцького, Рогачевського, Себезького, Сенненського, Чауського, Черіковського. У 1802 році Білоруська губернія скасована, її територія розділена на Вітебську і Могильовська губернії.

Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році до складу Російської імперії увійшла центральна частина Білорусі, де була утворена Мінська губернія (у 1795—1796 роках окреме намісництво). Вона складалася з 13 повітів: Бобруйського, Борисовського, Вілейського, Давид-Городоцького, Дисненського, Докшицького, Ігуменського, Мозирського, Мінського, Несвізького, Поставського, Пінського, Слуцького. У 1796 році були скасовані Давид-Городоцькій, Докшицький, Несвізькій, Поставський повіти, в 1797 році до губернії приєднаний Речицький повіт. У 1842 році Новогрудський повіт приєднаний зі складу Гродненської губернії у Віленськую губернію. Також були передані Вілейський і Дисненський повіти. З листопада 1917 року Мінська губернія включена до складу Західної області, в 1918 році — Західної комуни. З 1 січня 1919 року — в БРСР, з 2 лютого 1919 року — в Литбіл. У 1919 році утворений Барановицькій повіт, Речецький повіт приєднаний до Гомельської губернії, їй же передані Мозирський і частина Бобруйського, Борисовського і Ігуменського повітів. У 1920 році утворений Несвізькій повіт. У 1921 році, коли частина території губернії, окрім Бобруйського, Борисовського, Ігуменського, Мозирського, Мінського і Слуцького повітів, відійшла до Польщі, Мінська губернія перестала існувати.

Після 3-го розділу Речі Посполитою у 1795 році до складу Російської імперії увійшла західна частина Білорусі, були створені Віленська і Слонімська губернії.

Слонімська губернія мала 8 повітів: Брестський, Волковиський, Гродненський, Кобринський, Лідський, Новогрудський, Пружанський, Слонімський. У 1797 році Слонімська і Віленська губернії об'єднані в Литовську губернію з центром у Вільно, що складалася з 19 повітів: Браславського, Брестського, Волковиського, Віленського, Вількомірського, Гродненського, Завілейського, Кобринського, Ковенського, Лідського, Новогрудського, Ошмянського, Пружанського, Росієнського, Слонімського, Тельшевського, Троцького, Упітського, Шавельського. У 1801 році Литовська губернія знов розділена на Віленську і Слонімську (з 1802 року — Гродненську) губернії.

Віленська губернія (до 1840 року Литовсько-Віленська) включала 11 повітів: Браславський (з 1836 року Новоалександровський), Віленський, Вількомірський, Завілейський, Ковенський, Ошмянський, Росієнській, Троцький, Упітський (Поневезький), Тельшевський і Шавельський. У 1843 році частина повітів була передана новоутвореній Ковенській губернії. У складі Віленської губернії залишилися Віленський, Ошмянський, Свенцянський (Завілейський) і Троцькій повіти. До них приєднані з Гродненської губернії Лідський, з Мінської — Дисненський і Вілейський повіти. У 1920 році велика частина Віленської губернії була зайнята польськими військами, в 1922—1939 роках входила до складу Віленського воєводства Польщі, решта території відійшла до Литви, невелика частина Вілейського повіту — до БРСР.

Гродненська губернія включала 8 повітів: Брестський, Волковиський, Гродненський, Кобринський, Лідський, Новогрудський, Пружанський, Слонімський. У 1843 році до губернії приєднані Білостоцький, Більський і Соколковський повіти з скасованої Білостоцької області, Новогрудський повіт переданий Мінській, Лідський — Віленській губерніям. Відповідно до Ризького мирного договору 1921 року територія Гродненської губернії відійшла до Польщі, колишні повіти увійшли до складу Білостоцького (Білостоцький, Більський, Волковиський, Гродненський, Соколковський), Поліського (Брестський, Кобринський, Пружанський) і Новогрудського (Слонімський) воєводств.

Вітебська губернія поділялась на 12 повітів: Велізький, Вітебський, Городоцький, Дрисенський, Двінський, Лепельський, Люцинський, Невельський, Полоцький, Режицький, Себезький, Суразький (скасований в 1866 році).

З листопада 1917 року Вітебська губернія у складі Західної області, з вересня 1918 року — Західної комуни РРФСР, БРСР (січень-лютий 1919 року), РРФСР. У зв'язку з утворенням Гомельської губернії (квітень 1919 року) у Вітебську губернію передані Сенненський повіт Могильовської губернії (липень 1919 року) і Оршанський повіт Гомельської губернії (листопад 1920 року). Відповідно до мирного договору між РРФСР і Латвією від 11 серпня 1920 року Двінський, Люцинський і Режицький повіти відійшли до Латвії. У лютому 1923 року у зв'язку з укрупненням повітів скасовані Городоцький, Дрисенський і Сенненський повіти; Лепельський повіт перейменований в Бочейковський. 10 березня 1924 року у зв'язку з 1-м укрупненням БРСР Вітебська губернія скасована. Територія Вітебського, Городоцького, Дрисенського, Лепельського, Полоцького, Сенненського, Суразького повітів увійшла до складу БРСР, Велізький, Невельський, Себезький повіти — до складу Псковської губернії РРФСР.

Білостоцька область — частина території, що відійшла в результаті 3-го поділу Речі Посполитої у 1795 році до Пруссії, а за Тільзитським миром 1807 року передана Росії. У 1808 році отримала назву Білостоцької області з центром у Білостоці і розділена на 4 повіти: Білостоцький, Бельський, Сокольський і Дрогичинський. Скасована в 1842 році, повіти приєднані до Гродненської губернії, а Дрогичинський і Бельський об'єднані у Бельський повіт.

Західна область утворена в червні 1917 року з метою централізувати керівництво місцевими Радами. Центр області місто Мінськ. Після Жовтневого перевороту 1917 року включала Віленську, Вітебську, Могильовську і Мінську губернії. У лютому 1918 року, у зв'язку з окупацією частини Білорусі німецькими військами, центр області перенесений до Смоленську. У квітні 1918 року до складу Західної області включена Смоленська губернія. У вересні 1918 року область перейменована в Західну комуну, яка була скасована після проголошення БРСР 1 січня 1919 року.

Гомельська губернія утворена 26 квітня 1919 року (затверджена НКВС РРФСР 11 липня 1919 року) на території 9-ти повітів (Биховського, Гомельського, Горецького, Климовіцького, Могильовського, Оршанського, Рогачевського, Чауського, Чериковського) скасованої Могильовської губернії, Речицького повіту Мінської губернії, Мглинського, Новозибковського, Стародубського, Суразького повітів Чернігівської губернії.

З серпня 1919 року по серпень 1920 року в Гомельську губернію входили Мозирський, частини Бобруйського, Борисовського, Ігуменського повітів. У листопаді 1920 року Оршанській повіт переданий у Вітебську губернію. У травні 1922 року Мглинській і Чауський повіти скасовані, Суразькій повіт перейменований в Клинцовський, утворений Почепський повіт.

У липні 1922 року велика частина Горецького повіту передана Смоленській губернії. У лютому 1923 року Биховській повіт скасований. У травні 1923 року Почепський повіт переданий в Брянську губернію. У березні 1924 року Биховський, Климовицький, Могильовський, Рогачевський, Чауський, Чериковський, частина Речицького повіту передані в БРСР.

У грудні 1926 року Гомельська губернія скасована: Гомельський і Речицький повіти приєднані до БРСР, Клинцовський, Новозибковський, Стародубський — до Брянської губернії.

Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (БРСР) утворена 1 січня 1919 року. З лютого 1919 року частина території БРСР об'єднана з Литовською Радянською Соціалістичною Республікою в Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку (Литбіл). Вітебська і Могильовська губернії відійшли до РРФСР. 31 липня 1920 року БРСР відновлена у складі Мінської (без Речицького повіту) і білоруських повітів Гродненської і Віленської губерній. За Ризьким мирним договором від 18 березня 1921 року до Польщі відійшла західна частина Білорусі. У складі БРСР залишилося 6 повітів колишньої Мінської губернії: Бобруйський, Борисовський, Ігуменський (з 1923 року Червенський), Мозирський, Мінський і Слуцький.

У березні 1924 року в результаті 1-го укрупнення БРСР до її складу увійшли повіти Вітебської, Гомельської і Смоленської губерній, в яких переважало білоруське населення. На підставі рішення 2-ї сесії ЦВК БРСР 6-го скликання 17 липня 1924 року на території БРСР скасоване старе і прийнято нове адміністративно-територіальне ділення — округи, райони і сільради, склад яких затверджений ЦВК і РНК БРСР 2 січня 1925 року. Було утворено 10 округів: Бобруйський, Борисовський, Вітебський, Калінінський, Могильовський, Мозирський, Мінський, Оршанський, Полоцький і Слуцький, які об'єднували 100 районів і 1202 сільради.

У грудні 1926 року в результаті 2-го укрупнення БРСР до складу республіки з РРФСР передані Речицький і Гомельський повіти. 8 грудня 1926 року вони перейменовані в округи, а 18 волостей цих повітів — в райони. 9 червня 1927 року скасовані Борисовський, Калінінський, Речицький і Слуцький округи, їх райони розподілені по сусідніх округах.

26 липня 1930 року скасовані останні 8 округів, на території БРСР залишилося тільки районне ділення. Кількість районів мінялася:

• 4 серпня 1927 року скасовано 16 районів;
• 8 липня 1931 року — ще 23 райони;
• 15 лютого 1935 року 15 районів відновлено.

Згідно з ухвалою ЦВК і РНК БРСР від 21 червня 1935 року райони БРСР, розміщені уздовж державного кордону з Польщею, були об'єднані в 4 округи: Лепельський (4 райони), Мозирський (9 районів), Полоцький (5 районів) і Слуцький (6 районів).

15 січня 1938 року в БРСР введено обласний поділ. 20 лютого 1938 року всі, що існували на той час 90 районів республіки, було розділено між 5 областями: у Вітебську область включено 20 районів, Гомельську — 14, Мінську — 20, Могильовську — 21, Поліську — 15. Округи як адміністративні одиниці були скасовані.

Західні території Білорусі (Західна Білорусь) в результаті радянсько-польської війни 1920 року були захоплені Польщею і знаходилися в її складі до вересня 1939 року. Вони ділилися на повіти, що входили до складу різних адміністративно-територіальних утворень. У 1921 році створені воєводства:

• Новогрудське (Барановицький, Вілейський, Воложінський, Дисненський, Дуніловицький (у 1925 році перейменований в Поставський), Лідський, Несвізький, Новогрудський, Слонімський, Столбцовський, Щучинський (з 1929 року) повіти);
• Поліське (Брест-Литовський, Дрогичинський, Камень-Каширський, Кобрінський, Косовський, Лунінецький, Пінський, Пружанський, Сарненський (у 1929 році переданий до складу Волинського воєводства) повіти).

Існувала також Віленська земля утворена в квітні 1922 року, що включаюча Браславський, Віленсько-Троцький, Ошмянський і Свенцянський повіти. У липні 1922 року до Віленської землі приєднані Дисненський, Дуніловицький і Вілейський повіти. У червні 1925 року в її складі утворений Молодечненський повіт. У грудні 1925 року було створено Віленське воєводство у складі Браславського, Вілейського, Віленсько-Троцького, Дисненського, Ошмянського, Поставського і Свенцянського повітів. 1 квітня 1927 року в його складі утворений Молодечненський повіт. Частина території Західної Білорусі входила також до складу Білостоцького воєводства, утвореного в 1919 році (Августовський, Білостоцький, Волковиський (з 1921 року), Гродненський (з 1921 року), Сокольський повіти). Головним містом краю було місто Вільно.

Після возз'єднання Західної Білорусі з БРСР у листопаді 1939 року на цій території утворено 5 областей і 101 район:

• Барановицька область — 26 районів;
• Білостоцька — 24;
• Брестська — 18;
• Вілейська — 22;
• Пінська — 11 районів.

Віленський край і місто Вільно передані Литві. У листопаді 1940 року у зв'язку з передачею території до складу Литовської РСР три райони Білорусі — Годутішковський, Порецький і Свенцянський скасовані.

У роки Другої світової війни територія БРСР була розділена нацистами на генеральну округу «Білорусь», що входила до складу райхскомісаріату «Остланд», на тиловий район групи армій «Центр» і округу «Білосток», включену до складу провінції Східна Пруссія. Частина районів Білорусі була включена до складу райхскомісаріату Україна, частина — генеральної округи Литви.

Після звільнення території Білорусі від німців у вересні 1944 року 17 районів Білостоцької і 3 райони Брестської області передано до складу Польщі, Білостоцька область скасована.

20 вересня 1944 року в БРСР утворені три нові області: Бобруйська, Гродненська і Полоцька; Вілейська область перейменована в Молодечненську.

8 січня 1954 року скасовані Барановицька, Бобруйська, Пінська, Поліська і Полоцька області, 20 січня 1960 року — Молодечненська.

Впродовж 1956—1962 років в БРСР проведено укрупнення районів:

• у 1956 році скасовано 11 районів;
• в 1957 році — 3;
• в 1959 році — 14;
• в 1960 році — 15;
• в 1961 році — 1;
• в 1962 році — 54

В республіці залишилося 77 районів. У 1965 році було відновлено 23 райони, в 1966 — 17 районів. У 1989 році відновлений Дрибинський район Могильовської області.

Берестейська область Гродненська область Мінська область Гомельська область Могильовська область Вітебська область

Адміністративно-територіальний поділ Білорусі — визначається Законом Білорусі від 5 травня 1998 р. № 154-З «Про адміністративно-територіальний поділ і порядок рішення питань адміністративно-територіального устрою Республіки Білорусь».

Відповідно до цього закону, адміністративно-територіальними одиницями Білорусі є:

• столиця Білорусі;
• області (біл. вобласць);
  • міста обласного підпорядкування;
  • райони (біл. раён);
    • міста районного підпорядкування (біл. горад);
    • селища міського типу (міські, курортні, робітничі селища);
    • сільради (біл. сельсавет).

Території міст можуть розділятися на райони, що не є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.

Населені пункти, у яких розташовані органи влади областей, районів, сільських рад, є їх адміністративними центрами (при цьому вони не обов'язково входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць).

У цей час до складу Білорусі входять:

• столиця — місто Мінськ;
• 6 областей;
• 118 районів;
• 12 міст обласного підпорядкування (з них 5 є обласними центрами, 5 — районними центрами);
• 98 міст районного підпорядкування (з них 84 є районними центрами);
• 95 селищ міського типу (з них 22 є районними центрами);
• 1465 сільрад;
• 25 міських районів в 7 містах.

Області Білорусі — адміністративно-територіальні одиниці Республіки Білорусь першого порядку. Обласний поділ був уведений у Білоруській РСР у 1938 році, коли всю територію радянської республіки було поділено на 5 областей. Приєднані у вересні-жовтні 1939 року території Польщі було також перетворено на 5 областей. У 1944—1954 роках БРСР містила 13 областей. До 1960 року їх кількість скоротилася до 6, які існують і в незалежній Республіці Білорусь. Столицю країни місто Мінськ виділено в окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Кожна область має обласний центр, міста обласного підпорядкуванн, поділяється на райони. Обласна влада поділяється на виконавчу, а саме обласний виконавчий комітет, представницьку, обласну Раду депутатів, та судову в особі Обласного суду та Економічного суду області.

Прапор	Герб	Позначення області	Назва області	Райони, кількість	Площа, км²	Чисельність, тис. чол.	Щільність, чол. на км²	Адміністративний центр
		BY-BR	Берестейська Брэсцкая Брестская	16	32700,0 (4)	1433,1 (4)	43,8 (3)	Берестя Брэст Брест	[1] [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]
		BY-HO	Гомельська Гомельская Гомельская	21	40400,0 (1)	1464,5 (2)	36,3 (5)	Гомель Гомель Гомель	[2] [Архівовано 17 березня 2009 у Wayback Machine.]
		BY-HR	Гродненська Гродзенская Гродненская	17	25100,0 (6)	1102,8 (7)	43,9 (2)	Гродно Гродна Гродно	[3] [Архівовано 16 травня 2006 у Wayback Machine.]
		BY-MA	Могильовська Магілёўская Могилёвская	21	29100,0 (5)	1123,1 (6)	38,6 (4)	Могильов Магілёў Могилёв	[4] [Архівовано 19 липня 2006 у Wayback Machine.]
		BY-MI	Мінська Мінская Минская	22	40200,0 (2)	1454,0 (3)	36,2 (6)	Мінськ Мінск Минск	[5] [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.]
		BY-VI	Вітебська Віцебская Витебская	21	40100,0 (3)	1265,3 (5)	31,6 (7)	Вітебськ Віцебск Витебск	[6] [Архівовано 10 березня 2009 у Wayback Machine.]
		—	Місто Мінськ Горад Мінск Город Минск	9	305,500 (7)	1829,1 (1)	5987,0 (1)	Мінськ Мінск Минск	[7] [Архівовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine.]
		BY	Білорусь Беларусь Беларусь	127	207600,0 (84)	9671,9 (75)	46,6	Мінськ Мінск Минск	[8] [Архівовано 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]

• Адміністративний поділ країн Європи
• Адміністративний поділ СРСР
• Список міст Білорусі
• Селища міського типу Білорусі
• Райони Білорусі
• Герби адміністративних одиниць Білорусі
• ISO 3166-2:BY

• Архіви Білорусі [Архівовано 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Regions of Belarus. Statoids [Архівовано 1 січня 2004 у Wayback Machine.](англ.)