Області і штати діляться на райони (kayaing), які в свою чергу складаються з міст (мьо) і сільських волостей (мьоне). Міста діляться на міські квартали (якве), волості — на групи сіл (чейюа).
Представники титульних національних меншин (чини, качини, кая, карени, мони, араканці , шани) і деяких інших народностей, посилаючись на конституцію 1947 року, вимагають відновлення федеративного устрою держави і ведуть збройну боротьбу за національну автономію чи незалежність. Ряд екстремістських угруповань (таких, як Національна соціалістична рада Нагаленду та інші) виступають за повне відділення і створення незалежних держав на територіях проживання етнічних груп нага, мізо, зо та ін., які зараз входять до складу М'янми та Індії.
Самоврядні зони та області
Конституція 2008 року в М'янмі декларувала створення нових національних самоврядних одиниць. Їх назви були оприлюднені в бірманській пресі в серпні 2010 року. Всього таких одиниць було створено 6: