Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(червень 2020)
ДУ УДНДПІ «УкрНДІпроектреставрація»
Тип
Державна установа
Галузь
реставрація
Попередник(и)
Інститут «Укрпроектреставрація»
Засновано
1980
Штаб-квартира
Київ, пр. Лобановського, 51
Територія діяльності
Україна
Послуги
розроблення науково-дослідної та науково-проєктної документації зі збереження пам'яток нерухомої культурної спадщини
Украї́нський держа́вний науко́во-до́слідний та прое́ктний інститу́т «УкрНДІпроектреставра́ція» (скорочено — Інститут «УкрНДІпроектреставрація»). Базова організація України з науково-технічної діяльності, а також визнаний організацією, що виконує науково-технічний супровід державних нормативних документів у сфері реставрації пам'яток нерухомої культурної спадщини. Інститут підпорядковується Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Інститут виконує історико-архівні дослідження та архітектурні дослідження, інженерно-конструкторські, хіміко-технологічні та інші вишукування, передбачені як законодавчими документами в галузі охорони пам'яток України, так і міжнародними актами. Розробляються ексклюзивні проєкти з благоустрою, інженерного обладнання та інтер'єрів пам'яток.
За проєктами фахівців інституту було відреставровано понад 1500 пам'яток архітектури та містобудування міста Києва та областей. Зокрема в таких населених пунктах областей, як:
Нині Інститут, перебуваючи у сфері управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, є єдиним спадкоємцем та продовжувачем традицій української школи архітектурної реставрації, який зберіг унікальний колектив досвідчених висококваліфікованих фахівців, творчий потенціал та науково-інформаційну базу.
1946—1951 роки. У структурі Треста «Будмонумент»
Початком формування власне української реставраційної школи, з окремими центрами реставраційної діяльності та з фахівцями, що є носіями певних ідей, є період відновлення реставраційної справи після стагнації та Другої Світової війни. Масштаби руйнації утворили нову ситуацію у суто методологічному плані, оскільки старих рекомендацій, що базувались на принципах аналітичного архітектурно-археологічного підходу, виявляється недостатньо для вирішення як теоретичних, так і практичних завдань реставрації на новому етапі.
— Гончарова К.В. До питання про становлення української школи архітектурної реставрації / К.В.Гончарова // Вісник Інституту «УкрНДІпроектреставрація». — К.: Софія, 2013. — С. 9
9 травня 1946 року Республіканський спеціалізований трест з будівництва монументів та реставрації пам'ятників архітектури «Будмонумент», що здійснював практичну діяльність в галузі архітектурної реставрації.
У цей час Відділ охорони і реставрації Держбуду УРСР очолювала архітектор Граужис Л. І.
1951—1969 роки. УСНРВМ
2 вересня 1951 року трест «Будмонумент» був реорганізований в Українські спеціальні науково-реставраційні виробничі майстерні Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР. Було сформовано три міжобласні філії: 1963 рік — Київська; 1969 рік — Кам'янець-Подільська, Кримська, Львівська, Одеська, Чернігівська.
Відділ охорони і реставрації Держбуду УРСР продовжує очолювати архітектор Граужис Л. І.
1969—1979 роки. УСНРВУ
В результаті структурних змін в 1969 році УСНРВМ було реорганізовано в Українське спеціальне науково-реставраційне виробниче управління Держбуду УРСР, в компетенції якого залишалися питання дослідження, реставрації та консервації пам'яток архітектури.
1980—2001 роки. Інститут «Укрпроектреставрація»: 10/10 років
В 1980 році на базі Науково-дослідних реставраційних відділів Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління Держбуду УРСР було створено Інститут «Укрпроектреставрація» з метою реалізації державної політики у галузі охорони та реставрації об'єктів культурної спадщини України.
Відповідно до наказу Держбуду УРСР № 45 від 03.03.1980 року Науково-дослідний реставраційний відділ реорганізовано в Український спеціальний науково-реставраційний проєктний інститут «Укрзахідпроектреставрація», а постановою Держбуду СРСР № 29 від 19.02.1988 року створено Львівський філіал Українського спеціального науково-реставраційного проєктного інституту — «Укрзахідпроектреставрація» (м. Львів).
В 1989 році на базі Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління Держбуду УРСР було засновано об'єднання «Укрреставрація», пізніше реорганізоване в корпорацію, до складу якої увійшли регіональні відділення та Інститут «УкрНДІпроектреставрація».
Згідно з наказом Держбуду України № 74 від 24.06.1991 р. на базі Львівського філіалу інституту «Укрзахідпроектреставрація» створено Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація».
1980-ті роки вважаються «золотим десятиліттям» Української школи архітектурної реставрації
У період з травня 1993 до лютого 2002 року начальником Управління Мінбудархітектури (з жовтня 1997 Держбуду України), яке опікувалось питаннями охорони і реставрації пам'яток, а пізніше й реконструкцією історичної забудови був Кучерук М. М.
2001—2016 роки. Інститут «УкрНДІпроектреставрація»: від Держбуду до Мінрегіону
Згідно з рішенням колегії Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 1 лютого 2001 р. № 12 «Про наукове забезпечення робіт по проєктуванню об'єктів реставрації пам'яток нерухомої культурної спадщини» наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 32 від 13.02.2001 року інститут «Укрпроектреставрація» було реорганізовано в Український державний науково-дослідний і проєктний інститут «УкрНДІпроектреставрація».
У період з 2001 років Інститут підпорядкований Управлінню реставрації і реконструкції історичної забудови Держбуду України (нині Управління перейменоване в Департамент містобудування, архітектури та планування територій Мінрегіону України).
У 2005 році інститут отримав статус базової організації з науково-технічної діяльності, а також віднесено до групи Б, як організацію, що виконує науково-технічний супровід державних нормативних документів у сфері реставрації пам'яток нерухомої культурної спадщини України (накази Держбуду України від 17.01.2005 р. № 8 та від 24.05.2005 р. № 21). У 2015 році цей статус було підтверджено.
У 2010 році експертна комісія Колегії Мінрегіонбуду України підтвердила державну атестацію інституту як наукової установи (Свідоцтво № 2 від 21.05.2010 р.).
В останні п'ять років інститутом, поряд з іншим, розроблено концепції розвитку Музейного комплексу «Мистецький Арсенал», Андріївського узвозу, Контрактової площі та вулиці П.Сагайдачного у м. Києві.
Інститут розробляє та модернізує, з урахуванням досягнень науки та техніки, нормативно-правові документи у сфері збереження нерухомої культурної спадщини. Бере активну участь в реформі сфери охорони культурної спадщини, відстоюючи позиції професійного підходу до реформи, оскільки вона торкається широкого кола питань, в тому числі й фахового практичного збереження нерухомого культурного надбання країни загалом та сфери реставрації зокрема.
Емблеми
Основана мета та напрямки діяльності
Основною метою діяльності інституту є забезпечення втілення через основні напрямки своєї діяльності державної політики в галузі будівництва, реставрації пам'яток та нерухомих об'єктів культурної спадщини.
Пріорітетними напрямками діяльності інституту є:
виявлення та дослідження об'єктів та пам'яток нерухомої культурної спадщини
розроблення науково-проєктної документації спрямованої на реставраційний ремонт, реставрацію, консервацію, музеєфікацію та пристосування об'єктів та пам'яток нерухомої культурної спадщини.
Поряд з цим, виходячи з необхідності територіального збереження об'єктів та пам'яток нерухомої культурної спадщини, інститут розробляє містобудівну документацію:
історико-архітектурні опорні плани історичних населених місць України;
історичні ареали населених місць
межі та режими використання зон охорони пам'яток культурної спадщини.
Як базова організація галузі, Інститут розробляє державні будівельні норми та стандарти в галузі реставрації. Рішенням Науково-технічної ради Мінрегіону від 20.12.2013 № 244 при Інституті створено Підкомітет № 5 «Технології збереження об'єктів (пам'яток) нерухомої культурної спадщини» (ПК5) Технічного комітету № 309 «Будтехнології» (ТК-309). Голова ПК5 — Тимкович Василій Юрійович. Об'єктами стандартизації підкомітету є «Технологія будівництва, в частині технологій збереження об'єктів (пам'яток) нерухомої культурної спадщини» (код 91.200).
При Інституті діє Науково-технічна рада.
Структура інституту (на 2016 рік)
Директор інституту
Заступник, головний архітектор інституту (Цяук Лариса Ігорівна)
В складі інституту діє основних 7 відділів та 1 сектор: Відділ регіональних досліджень архітектурної та містобудівної спадщини та розвитку історичних територій (керівник Ізотов А. О.); Архітектурний відділ; Відділ ландшафтної архітектури (керівник Бєляков Ю. П.); Конструкторський відділ (Тупота М. О.); Інженерний відділ (Пєшая І. В.); Технологічний відділ, при якому діє науково-дослідна лабораторія (керівник Ігнатушко С. Л.), сектор історико-бібліографічних досліджень (керівник Гончарова К. В.); Кошторисний відділ (керівник Горяєва В. В.); Планово-виробничий відділ (керівник Дущенко Р. П.).
При інституті діє Науково-технічний архів проєктної та містобудівної документації (одиниці зберігання з 1946 року), яки складається з понад 40 тисяч томів, фототека, негатека, каталоги, нормативна база. Завершується робота на відновлення діяльності бібліотеки інституту.
Відділ регіональних досліджень архітектурно-містобудівної спадщини та розвитку історичних територій — створено на базі Відділу спеціальної містобудівної документації восени 2014 року.
Фахівцями відділу розроблялись історико-архітектурні опорні плани історичних населених місць, а також межі та режими зон охорони пам'яток нерухомої культурної спадщини.
Плани організації територій історико-культурних заповідників
Національний заповідник «Гетьманська столиця» у смт Батурин
Генуезька фортеця у м. Судак (відділ Національного заповідника «Софія Київська»);
З 2014 року запроваджено новий напрям в роботі відділу — стратегічні дослідження та розробки щодо збереження нерухомої культурної спадщини, що передбачає перспективне дослідження пам'яток з розробленням концепцій та програм розвитку населених пунктів на основі існуючого історико-культурного потенціалу. Також відділ напрацьовує нормативно-правові акти задля реформи як сфери реставрації (збереження), так й сфери охорони нерухомої культурної спадщини. Фахівці відділу опікуються розв'язання питання збереження комплексу садиби Пшилуських в селі Нападівка Липовецького району Вінницької області.
Керівник відділу — Ізотов Анатолій Олександрович, головний архітектор проєктів, магістр мистецтвознавства, кандидат архітектури (18.00.01. Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури), дійсний член Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток та визначних місць (УНК ІКОМОС).
НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ВІДДІЛ
Відділ складається з висококваліфікованих фахівців та виконує хіміко-технологічних вишукувань, діагностику стану конструкцій та матеріалів, лабораторні дослідження, та розробляє технології виконання ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятках нерухомої культурної спадщини.
Керівник відділу — Ігнатушко Сергій Леонідович.
Нормативно-правова діяльність
Норми та правила розроблені інститутом «УкрНДІпроектреставрація»
ДБН В.3.2-1-2004 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини» [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.] (скасовується з 01.01.2017). Автори: Гуцуляк Р. Б. (відповідальний виконавець), Захарчук М. І., Коренюк Ю. О., Лівійський О. М. (науковий консультант), Новікова Е. О., Поляцькова Н. В., Скляр С. В., Стратієнко В. І., Стріленко Ю. М. (ДНТЦ «Конрест»); за участю: Івакін Г. Ю.(Інститут археології НАН України), Пламеницька О. А. (ДНДІТІАМ), Снісаренко В. І. (НДІБВ), Соковніна Н. Х. (ДНДП містобудування).
ДСТУ-Н Б В.3.2-4:2016 Настанова щодо виконання ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятках архітектури та містобудування» (Надано чинності: наказ Мінрегіон від 21.06.2016 р. № 174. вступив в дію з 01.01.2017 р.). Автори: Білецька О. П., Ігнатушко С. Л., Ізотов А. О., Рутковська О. А., Самойленко О. Г., Святина А. Б., Тимкович В. Ю. (науковий керівник), Тихонова О. М.
ДСТУ Б Д.2.5-1:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Археологічні та земляні роботи в зоні пам'яток історії і культури» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-3:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення цегляних кладок» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-5:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення дерев'яних конструкцій i деталей» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-6:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення покрівель» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-8:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення штукатурного опорядження» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-10:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення фарбувань фасадів та інтер'єрів» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-13:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення різьблення по дереву» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-15:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення паркетних підлог» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-20:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення позолоти» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-21:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Різні роботи» (Проєкт)
ДСТУ Б Д.2.5-25:20ХХ «Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення освітлювальних приладів» (Проєкт)
Висновки відповідності державних норм розроблені іншими установами та організаціями
ДСТУ Б.2.2-Х:201Х «Склад та зміст науково-проєктної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування» (Висновок відповідності)
Вісник інституту «УкрНДІпроектреставрація». Збірник наукових праць
2003. — Число 1
С. 3—4. Антонюк А. Вступне слово
С. 5—35. Марионіла Говденко. Деякі пам'ятки Древньої Русі: За матеріалами досліджень
С. 36—53. Ольга Рутковська. Вулиця Велика Житомирська в містобудівному аспекті
С. 54—65. Юлій Ліфшиц Звіринецькі печери як феномен модульної побудови катакомб ХІ-XVIII ст.
С. 66—80. Ольга Рутковська. Об'ємно-просторове вирішення храму Пр. Богородиці Десятинної: За історичними джерелами та дослідженнями
С. 81—90. Ніна Шепітько, Ольга Рутковська. Нотатки з історії церкви Стрітення Господнього на Львівській площі в Києві
С. 91—101. Ольга Рутковська. Діяльність Євгена Єрмакова на посаді київського єпархіального архітектора
С. 108—115. Ніна Шепітько. Царські врата Успенського собору Києво-Печерської Лаври
С. 116—119. Методика визначення облікової грошової вартості пам'яток архітектури
С. 120. Зміст
2004. — Число 2
С. 3—17. Юрій Ходорковський. Проблеми реконструкції забудови історичного центру та окремих об'єктів культурної спадщини Києва
С. 51—70. Юлій Ліфшіц. Історія будівництва та відтворення палацу Розумовського в Батурині
С. 71—80. Амелія Шамраєва. Подільська брама на Набережному шосе. Набережний казематний верк Київської фортеці 1849—1853 роки
С. 81—91. Марія Кадомська, Володимир Хромченков. Караїмська кенаса в Києві
С. 92—101. Ніна Шепітько, Ольга Рутковська. Церква Св. Олександра Невського колишнього Київського Товариства землеробських колоній та ремісничих притулків на вулиці Стрийській, 4
С. 102—119. Ольга Рутковська. Автори та їх живописні твори в соборі Херсонеса Таврійського
С. 120. Зміт
2005. — Число 3—4
С. 3—22. Амелія Шамраєва. Собор св. Георгія (Успіння Богородиці) XII—XX ст. (охор. № 774) в м. Каневі Черкаської області: (За архівними джерелами ХІХ-ХХ ст.)
С. 23—30. Катерина Гончарова. Богоявленський собор Братського монастиря
С. 31—51. Катерина Гончарова. Аналіз писемних джерел до історії забудови Братського монастиря та Києво-Могилянської Академії
С. 52—61. Віктор Завада. Деякі питання реконструкції найдавніших пам'яток дерев'яної архітектури
С. 62—75. Амелія Шамраєва. Типові проєкти житлової забудови 1-ї половини ХІХ ст. в Росії і в України
С. 76—86. Юрій Ходорковський. Нова споруда в історичному середовищі: тенденції формоутворення
С. 87—104. Олена Мокроусова. Розпланування нових вулиць Києва наприкінці ХІХ — початку XX століття як ознака будівельного піднесення
С. 105—117. Амелія Шамраєва. Містобудівне формування й розвиток міста Охтирки Слобожанщини доби класицизму
С. 118—147. Ольга Рутковська. Історичні досліди з хронології розвитку смт Батурин Бахмацького району Чернігівської області та його історичного ареалу. (XVII ст. — радянський період)
С. 148—151. Олександр Сургай. Знаки давніх майстрів на плінфі Успенського собору Києво-Печерської Лаври
С. 152—156. Олег Сівков. коло аналогів до розписів у інтер'єрі канівського собору в ім'я св. Георгія
С. 158. Зміст
2006. — Число 5—6
С. 3—38. Гончарова Катерина. Матеріали до історії споруди Арсеналу Києво-Печерської фортеці з Київських архівосховищ
С. 39—54. Рутковська Ольга. Забудова на території садиби старого Арсеналу на Печерську (До 1780 рр. та з середини 19 ст. до 2005 р.)
С. 55—79. Шамраєва Амелія. Нові відкриття в ансамблі Софійського собору в Києві
С. 80—91. Шамраєва Амелія. Нові відкриття в Канівському Успенському соборі. 1868—1875 рр. (За архівними матеріалами)
С. 92—100. Рутковська Ольга. Проєктні розробки та дослідження щодо відтворення Успенського собору Києво-Печерської Лаври. 1980 рр.
С. 101—117. Лук'янченко Вадим. Покої настоятеля Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському. Наукові дослідження та реставрація
С. 118—124. Сургай Олександр. Флорівський монастир — незгасаючий світоч православ'я
С. 125—133. Рутковська Ольга. Іконостаси приділів Андрія Первозваного, Преображення Господнього та Іоана Богослова в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. З досвіду відтворення програм іконопису
С. 134—142. Сівков Олег. Відтворення інтер'єрів палацу К. Розумовського в Батурині: проблема аналогів
С. 143—150. Ходорковській Юрій. Деякі науково-методичні проблеми охорони пам'яток
С. 151—154. Даниленко Андрій. До питання збереження пам'яток архітектури стиля конструктивізму
С. 155—161. WIRT Hermann, Андрей Даниленко. О взаимопонимании украинских и немецких реставраторов
С. 162—166. Вірт Герман. Основні поняття з області охорони пам'яток
С. 167—176. Корнієнко В'ячеслав. Пам'ятки містобудування та архітектури як об'єкти культурно-пізнавального туризму
С. 177—186. Малаков Дмитро. Про пожежу на Хрещатику 1941 року
2013. — Число 7—8
С. 4. Передмова
С. 8—29. Гончарова К. В. До питання про становлення української школи архітектурної реставрації
С. 30—36. Коренцвит В. А. Термин «новодел» в словаре реставраторов. Уточнение реального смысла
С. 37—55. Лук'янченко В. І., Ткаченко Т. О. Дослідження системи опалення та конструкції підлоги у Трапезній палаті Києво-Печерської лаври (охор.№ 4/26)
С. 56—73. Рутковська О. А. До питання відтворення тематики та образів іконописних програм, створених Києво-Лаврською іконописною майстернею в I половині 18 ст. Іконостаси приділів Св. Преображення Господнього та Св. Йоана Богослова в Успенському соборі Києво-Печерської лаври
С. 74—80. Вадімов В. М. Культурологічна складова у методології розробки планів зонування території (зонінг-планів) історичних міст
С. 81—95. Водзинський Є. Є. Охоронне зонування Судака
С. 96—106. Иванова И. Г. Музеи-заповедники и их роль в сохранении историко-культурных и природных ландшафтов (по материалам Российского НИИ культурного и природного наследия им. Д. С. Лихачёва)
С. 107—119. Региональный аспект социокультурных исследований территорий и поселений (на примере России)
С. 120—129. Ходорковський Ю. І. Деякі науково-методичні проблеми охорони пам'яток
С. 130—140. Завада В. Т. Архітектурна пам'ятка у Синьові та її місце в історії традиційного сакрального будівництва України
С. 141—151. Малаков Д. В. Про пожежу на Хрещатику 1941 року
С. 152—165. Мокроусова О. Г., Скібіцька Т. В. Найстаріший житловий будинок вулиць Костьольної та Трьохсвятительської (історія домоволодіння 1810—1980-х рр.)
С. 166—172. Степенькіна П. Я. Палац у Корсуні: історія забудови
С. 173—180. Шамраєва А. М. Впорядкування та благоустрій території Софійського собору за історико-архівними дослідженнями
С. 181—195. Шулєшко І. В. «Фабрика кахлів» Іосифата Андржейовського. Хронопис
С. 196—197. Венгловская В. Н. Памяти первой насосной водопроводной станции в Киеве
С. 198—206. Корольонок С. В. Онуфріївський парк Толстих у Кіровоградській області
С. 207—211. Шитіков В. В. Загальні методи визначення оптимальних параметрів середовища в пам'ятках архітектури та музеях
Статті та публікації фахівців інституту
1951
Горбенко Є. В. Реставрація пам'ятників архітектури в Україні // Вісник Академії архітектури УРСР. — 1951. — № 2. — С. 42—45.
Безякин В. Н., Граужис О. О. Пропопрциональный анализ в реставарции памятников архитектуры // Строительство и архитектура. — 1977. — № 5. — С. 32—35.
1979 рік
Корнеева В. И. Новое в истории и реставрации Андреевской церкви [Текст] / В. И. Корнеева, М. Г. Дегтярев // Строительство и архитектура. — 1979. — № 8. — С. 24—26: ил., рис.
Корнеева В. И., Дегтярьов М. Г. Новое в истории и реставрации Андреевской церкви // Строительство и архитектуры. — 1979. — № 8. — С. 26—27.
Говденко М. М. Мемориальный комплекс «Казацкие могилы» [Текст] / М. М. Говденко, Е. М. Годованюк // Строительство и архитектура. — 1979. — № 12. — С. 26—27: планы, фото
1982
Корнеева В. И., Дегтярьов М. Г. Бурса Софийского монастыря в Киеве // Строительство и архитектура. — 1982. — № 7. — С. 35—37.
1984 рік
Маркиз В. И. Памятники архитектуры Новгород-Северского / В. И. Маркиз // Строительство и архитектура. — 1984. — № 10. — С. 27—28.
1985
Лопушинская Е. И. Спасо-Преображенский собор в Новгород-Сиверском // Строительство и архитектура. — 1985. — № 6. — С. 27—28.
1988 рік
Говденко М. М. Архитектурная керамика главной колокольни Киево-Печерской лавры [Текст] / М. М. Говденко, Е. М. Годованюк // Строительство и архитектура. — 1988. — № 10. — С. 18—19 : фото, рис.
Дегтярев М. Г. Уникальная военно-инженерная постройка Киево-Печерской крепости [Текст] / М. Г. Дегтярев // Строительство и архитектура. — 1988. — № 9. — С. 27—28.
Лопушинская Е. И. Реставрация Никольськой (Брянской) церкви с размещением концертного зала органной и камерной музыки Днепропетровска // Архитектура ССР. — 1988. — № 6. — С. 12—13.
Маркиз В. И.,Лукьянченко В. И. Памятник сбрасывает насловение времени // Строительство и архитектура. — 1988. — № 5. — С. 26—27.
Осадчий Е. И., Катушкин В. А. Использование метода фотограмметрии в архитектуре // Строительство и архитектура. — 1988. — № 8. — С. 18—19.
1992 рік
Лопушинська Євгенія. Церкви Іоанна Предтечі та Іоанна Богослова у Феодосії [Текст] / Є. Лопушинська // Архітектура України. — 1992. — № 3. — С. 44—48: плани, фото, рис.
1996 рік
Кадомська М., Малакова І. Покровська церква в с. Пархомівка // З історії української реставрації. — К., 1996. — С. 88—93.
Кадомська М., Малакова І. Воскресенська церква на Печерську // З історії української реставрації. — К., 1996. — С. 185—188.
Кадомська М., Отченашко В. Будинки 18 ст. по вул. Притисько-Микільській у Києві // З історії української реставрації. — К., 1996. — С. 30—35.
Комплекс будівель 2-го Київського Жіночого Училища Духовного Відомства [м. Київ, вул. Десятинна № 4—6], 1885—1908 рр.: Історична довідка / Ін-т «Укрпроектреставрація». — К.: [б. в.], 1996. — 32 с.: 26 вкл. арк.
Крощенко Л. Визначення часу побудорви мурованого замку в Кременці / Л. Крощенко // З історії української реставрації: дод. до щорічника «Архітектурна спадщина України» / Держ. ком. України у справах містобудування і архіт., Упр. охорони і рестарації пам'яток містобудування і архіт., Укр. спеціал. наук.-реставрац. проект. ін-т, НДІ теорії та історії архіт. і містобудування ; за ред. В. Тимофієнка ; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. — К.: Українознавство, 1996. — С. 254—258. — Бібліогр. в кінці ст. : іл.
Лук'янченко В. Наукові дослідження та реставрація оборонних споруд Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському / В. Лук'янченко // З історії української реставрації: додаток до щорічника «Архітектурна спадщина України» / Укрпроектреставрація, НДІ теорії та історії архітектури і містобудування. — К.: Українознавство, 1996. — С. 170—176 : іл. — Бібліогр. в кінці ст.
Тарутінова І. Комплекс Святовоздвиженського монастиря в селі Міжгір'я на Тернопільщині / З історії української реставрації, — К.: «Українознавство», 1996. — 107—111.
1997 рік
Пам'ятка архітектури 1904 р., (охор. № 906-Р). Житловий будинок (Городецького) по вул. Банкова 10, м. Київ : Комплексні наукові дослідження: Історична довідка / Укрпроектреставрація. — К.: [Б. в.], 1997. — [1], 31 с. : 45 вкл. арк. — Бібліогр.: с. 27—29.
Пам'ятка архітектури 1906—1908 рр. (охоронний № 4/49) : Готельний корпус (№ 19), Києво-Печерський заповідник, м. Київ, 252015, Печерський район, вул. Січневого повстання, 21 : Історична довідка / Укрпроектреставрація, Держ. ком. України у справах містобудування і архіт. — К.: [б. в.], 1997. — 14 с.: 9 арк. іл.
1998 рік
Говденко М. Шедевр барокової архітектури XVII століття — Миколаївський собор у Ніжині / М. Говденко //Теорія та історія архітектури і містобудування: зб. наук. пр. / Держ. НДІ теорії та історії архіт. і містобудування. — К.: НДІТІАМ, 1998. — Вип. 2. — С. 122—127.
Історична довідка на садибну ділянку: м. Київ, вул. Звіринецька № 59 [Ксерокопия] / УСНРПІ «Укрпроектреставрація» ; голов. інж. О. Ю. Шевченко; кер. КАРМ С. Р. Булдей ; голов. архіт. М. А. Стеценко. — К.: [б. и.], 1998. — 14, 11 арк.: плани.
Культурний центр України в Москві, вул. Арбат, 9: Реставрація, реконструкція 1994—1998 рр : альбом / Укрпроектреставрація. — К.: [б. и.], [1998]. — 26 л.
Костел св. Миколая у м. Києві, вул. В. Васильківська № 75: Пам’ятка архітектури, 1899—1909 рр.: Охоронний № 902/1, Постанова РМ УРСР № 442: Будинок Причта, 1912 р. : Історична довідка / Укрпроектреставрація, Дер. ком. буд-ва, архіт. та житлової політики України. — К.: [б. в.], 2001. — 103 с. 173 вкл. арк. — Бібліогр.: С. 95—100.
2002 рік
Говденко М. Чернігівський колегіум / М. Говденко // Архітектурна спадщина України / Держбуд України, НДІТІАМ, Укр. Академія архіт. — К. : НДІТІАМ, 2002. — Вип.5: Традиції та новаторство у містобудуванні України. — С. 153—169 : рис.
2009 рік
Лившиц Ю. А. Усадьба Воронцова в Одессе [Текст] / Ю. А. Лившиц // Воронцовский Дворец. Образ и время [г. Алупка, Крым]: сб. докл. междунар. науч. чтений, сент. 2008 г. / Алупк. дворцово-парк. музей-заповедник. — Симферополь: Н. Оріанда, 2009. — С. 76—118 : ил. — Библиогр. в конце ст.
Науково-проєктна документація щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення м. Полтава
Галерея проєктів
Основний перелік пам'яток збережених та відновлених за проєктами фахівців Інституту
Панорама [Текст] // Архитектура СССР: ежемесяч. теорет., науч.-практ. журн. — 1987. — № 6. — С. 10 (про реставрацію фасадів та інтер'єрів ансамблю Успенського собору у м. Харкові)
1996 рік
Пономарьова Л. Реставрація Бахчисарайського палацу / Л. Пономарьова // З історії української реставрації: дод. до щорічника «Архітектурна спадщина України» / Держ. ком. України у справах містобудування і архіт., Упр. охорони та реставрації пам'яток містобудування і архіт., Укр. спеціал. наук.-реставрац. проєкт. ін-т, НДІ теорії та історії архіт. і містобудування ; за ред. В. Тимофієнка ; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. — К.: Українознавство, 1996. — С. 48—58.
Пономарьова, Л. Генуезька фортеця у Судаку / Л. Пономарьова // З історії української реставрації: дод. до щорічника «Архітектурна спадщина України» / Держ. ком. України у справах містобудування і архіт., Упр. охорони та реставрації пам'яток містобудування і архіт., Укр. спеціал. наук.-реставрац. проєкт. ін-т, НДІ теорії та історії архіт. і містобудування ; за ред. В. Тимофієнка ; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. — К.: Українознавство, 1996. — С. 204—214.
2000 рік
Логвин Наталія. Реставратор Євгенія Пламеницька: Сильветки // Пам'ятки України. — 2000. — Число 3—4. — С. 123—124.
Верес Л. Піднятий з руїн. У Херсонесі освячено собор Святого Володимира, відтворений з ініціативи Президента України Леоніда Кучми та за сприяння Київського міського голови Олександра Омельченка коштом столичної громади] / Л. Верес // Хрещатик. — 2004. — 6 квітня (№ 49). — С. 3 : іл.
Зубович Тетяна. Хотинський замок / Т. Зубович // Архітектурний вісник. — 2003. — № 4. — С. 68—70.
2005 рік
Мишинов И. Дом для президента / И. Мишинов // Domus Design: Интерьер. Мебель. Декор. — 2005. — № 3. — С. 75—88 (про Будинок з химерами В.Городецького розповідає головний архітектор проєктів Наталія Косенко)
Марків Н. Унікальний шанс? «Мистецький Арсенал» може стати музеєм світового рівня. Однак його створення, на думку фахівців, потребує спеціального закону [Текст] / Н. Марків // Хрещатик. — 2005. — 14 грудня (№ 186). — С. 9 (бесіда з директором інституту «УкрНДІпроектреставрація» Анатолієм Антонюком)
Жамаскін Б. Автографи для історії [Текст]: за 60 років в нашій столиці фахівці інституту «УкрНДІпроектреставрація» взяли участь у відродженні тисяч житлових будинків, сотень шкіл, дитсадків, лікарень, театрів, офісів, банків / Б. Дамаскін // Хрещатик. — 2005. — 24 червня (№ 91). — С. 6.
Шаповалова И. Особенности столичных особняков : [Об отреставрированных особняках и тех, что требуют реставрации — Дом Городецкого, Кловский и Мариинский дворцы, здание Союза писателей Украины, «шоколадный домик», дом фонда Л. Кучмы "Украина"] / И. Шаповалова // Аргументы и факты в Украине. — 2005. — № 30. — С. 20.
2006 рік
Липски О. «Реставрация» Алешина / О. Липски // А. С. С — Ватерпас. — 2006. — № 2. — С. 44—47: ил. (Про реставрацію особняка М. В. Ковалевського в Києві, побудованого за проєктом П. Ф. Альошина).
2007 рік
Кербут Т. В. Історія реставрації будинку генерального судді В. Кочубея в м. Батурині / Т. В. Кербут // Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень / М-во культури і туризму України, Держ. служба з питань нац. культ. спадщини. — К. : Фенікс, 2007. — Вип. 3. — С. 138—143. — Бібліогр.: с. 144.
Біловицька Наталія. Собор отримає друге дихання [Текст] / Н. Біловицька // Урядовий кур'єр: Газета центральних органів виконавчої влади. — 2011. — № 88. — С. 5: кольор.іл. (Про реставарацію собору в Новомосковську
От реставраторов хотят избавиться? [Текст] // БудМайстер. — 2012. — № 3. — С. 21 (Про акцію, що відбулася поблизу Гостиного двору на Контрактовій площі у м. Києві, організовану з метою привернути увагу громадськості до державної політики в галузі реставрації пам'яток архітектури в Україні)
Гончарова К. В. До питання про становлення української школи архітектурної реставрації / К. В. Гончарова // Вісник інституту «УкрНДІпроектреставрація»: зб. наук. статей. — К.: Софія, 2013. — С. 8—29.
Маркман Пётр. Архитектор Владимир Смирнов [Текст] / П. Маркман // A+C: Art+Construction. — 2013. — № 3—4. — С. 134.
2014 рік
Сердюк Олена. Музей «Судацька фортеця» Національного заповідника «Софія Київська» [Текст] / О. Сердюк, М. Тимошенко // Пам'ятки України: історія та культура. — 2014. — № 7. — С. 2—9.
Західні ворота Софії Київської або Брама Заборовського. 1 червня 2014 (За результатами досліджень 1982—1983 років в інституті «УкрНДІпроектреставрація» архітектор Раїса Бикова розробила проект реставрації та відтворення пам'ятника в його первісному вигляді (цит.)
Градоблянська Тетяна. Палац від руїн віддаляють сотні мільйонів гривень [Текст] / Т. Градоблянська // Голос України: газ. Верховної Ради України. — 2015. — № 65. — С. 1, 7