Швидкий Вадим Семенович

Вадим Семенович Швидкий
Вадим Семенович Швидкий
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	29 вересня 1975 (49 років)
Місце народження	Київ
Громадянство	СРСР Україна Німеччина
Професія	Співак
Освіта	Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Співацький голос	Бас
Інструменти	вокал[d]
Жанри	Опера, Оперета, Концерт
	Файли у Вікісховищі

Вадим Семенович Швидкий (нар. 29 вересня 1975, Київ) — український оперний та концертній співак (бас).

Біографія

Народився 29 вересня 1975 року у Києві. Почав співати у дитинстві, у шкільні роки співав у Великому дитячому хорі Держтелерадіо України^[1].

Двоюрідний брат скрипальки Марини Бондас.

Перші професійні кроки зробив під керівництвом Ірини Персанової та Володимира Терехова. 1994–1998 навчання у Національній музичній академії України, класи нар. артиста СССР, проф. Миколи Кондратюка (спів) [1] та Зої Ліхтман (камерний спів).^[2] Був солістом Оперної студії при НМАУ («Молода опера»)) [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] та Єврейського камерного театру у Києві.

Від 1998 року мешкає у Німеччині. Концертні та оперні виступи на численних оперних та концертних сценах (зокрема в Україні,Ізраїлі, ФРН, Молдові, Росії). Бере участь у музичних та театральних фестивалях.

Від 2022 року співак є солістом театру Бохумська камерна опера (Kammeroper Bochum).

Член міжнародної спілкі гравців "Що? Дє? Коли?"[2]

Репертуар

Оперні партії

Микола («Наталка-Полтавка» М. Лисенка)
Султан / Імам («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського)
Фігаро / Граф / Антоніо («Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта)
Тевье / Лазар-Волф («Анатевка або скрипаль на даху» Дж. Бока)
Гремін / Зарецький / Ротний («Євгеній Онегін» П. Чайковського)
Данкаїро («Кармен» Ж. Бізе)
Джим Бой («Гавайська квітка» П. Абрахама)
Алеко («Алеко» С. Рахманінова)
Барон Дюфоль («Травіата» Дж. Верді)

Сольні партії у великих кантатно-ораторіальних творах Й. С. Баха, Гебеля (мол.), Моцарта, Брамса, Гайдна, Мендельсона, Хензель, Бернстайна, Запольського та С. Колмановського. У концертному доробку співака велика кількість творів камерної музики XVII—XXI століть. Спеціально для нього написані твори Д. Запольським, І. Соколовим, С. Колмановським.^[3]

Література

Хор ангельских голосів // День. — 29 листопада 2013.
Про нову «Кармен» (Прем'єра у «Молодій опері») // Газета музично-теоретичного факультету НМАУ. — квітень—травень 1996.
В. Антонюк Українська вокальна школа: етнокультурологічний аспект: монографія. — Київ: Українська ідея, 1999, 2001.
Концерт в Бохуме // Ведомости (Дюссельдорф). — № 195, 2000.
Remscheider General-Anzeiger Orchester streichelt russische Seele 22 Jan. 2008. (нім.)
WAZ Drei Religionen — ein Gott 14.07.2010. (нім.)
Westfalen-Blatt In bewährter Klangfülle und Frische 3 Oktober 2006. (нім.)
Münstersches Orgelmazin August 2006. (нім.)
einundzwanzig (das Dortmundmagazin) Russische Wochen Dortmund Januar 2003. Teil «Kultur». (нім.)
WAZ Farbereiche Klänge voller Stimmung WAZ 18.11.2008. (нім.)
[3] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]Liederabend in Essen (20 September 2014) (нім.)
Siegener Zeitung Echo in den Herzen 23.03.2005. (нім.)
Bonner Generalanzeiger Fabelwelt der Oper 30.05.2005. (нім.)
70 Jahre Staat Israel (Jüdische Gemeinde feiert das Ereignis mit dem Musikfestival Phoenix) [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — 23 Oktober 2018. (нім.)
«HEJNZ» (Das Infomagazin) (n. 5, 2019). (нім.)
«Kirchenmusik in Dortmund und Lünen» (Ausgabe Juni—August 2019). (нім.)

Примітки

↑ «Хор ангельских голосів» (Київ,"День" 29 листопада 2013)
↑ В. Антонюк, «Українська вокальна школа: етнокультурологічний аспект: монографія» (Київ, 1999, 2001)
↑ Друковані програми концертів