Опере́та (італ. operetta — маленька опера) — музично-сценічна вистава переважно розважального характеру, що поєднує монологічне і діалогічне мовлення з вокальною та інструментальною музикою, танцювальне мистецтво й естрадні прийоми. Оперети пишуться на комічний сюжет, музичні номери в них коротші, ніж в оперних. У цілому музика оперети носить легкий, розважальний характер, однак напряму наслідує традиції академічної музики.

Визначні оперетти створили:

• Франція — Жак Оффенбах, Шарль Лекок, Робер Планкет, Флорімон Ерве
• Англія — Артур Салліван та Вільям Гілберт
• Відень — Йоганн Штраус (син), Франц фон Зуппе, Карл Міллекер, Карл Целлер, Імре Кальман, Франц Легар
• Україна — Станіслав Дунецький, Ярослав Барнич
• Радянський Союз — Ісак Дунаєвський, Георгій Свиридов, Юрій Мілютін, Олексій Рябов, Оскар Сандлер, Василь Соловйов-Сєдой, Дмитро Шостакович.

Одним з організаторів театральної справи музичної комедії в Україні був Федір Валентетті (1872—1919).

Починаючи з 1920-х у США з'явився жанр мюзиклу, пов'язаний з іменами Леонарда Бернстайна, Ірвінга Берліна, Джорджа Гершвіна, Фредеріка Лоу, Кенні Роджерса.

Оперета у сестринських Вікіпроєктах
	Цитати у Вікіцитатах?
	Оперета у Вікісховищі?

• Опера
• Опера буффа
• Опера комік
• Зінгшпіль

• Оперета // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 463-469.
• Оперета // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1223. — 1000 екз.
• Оперета // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 156.

• Радиосериал М.Малькова «Звучащая история оперетты» (№ 1-15)- по-русски

• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)