PROFILPELAJAR.COM

Росі́йсько-украї́нська га́зова ві́йна II (2013-14 рр.) — загострення суперечностей щодо постачання газу між «Нафтогазом України» та РАТ «Газпром» на фоні політичних відносин між РФ та Україною від подій Євромайдану^[1]. Одна із серій економічних (енергетичних) воєн у ракурсі від Євромайдану (поряд зі свининою, перекриттям кордонів, а також перегукується з дипломатичним (війна?) представленням-відкликанням російського посла Зурабова 2009/2014 тощо).

Становить собою новий виток газових конфліктів великої геополітичної ваги, у якому залучені Україна, ЄС, США/Канада (попередні заяви на енергопостачання в Європу), Росія (найбільший бенефіціар), Китай (можливий розворот енергетичних потоків з Європейських напрямів і контракторів на азійський ринок).

Включає (на перших етапах військового вторгнення в Україну-Крим) захоплення і контроль транспортно-енергетичних гілок Криму, нафтогазових потужностей Чорноморнафтогазу, контроль і приєднання? українського шельфу з його ресурсами й подальшим зірванням перспективних контрактів; у других — інфільтрації диверсійно-підривного елемента на схід України з контролем Юзівських площ перспективних сланцевих покладів, великого транспортно-промислового вузла (у т.ч. по газу, залізницях).

Передумови

Метою є боротьба з Україною, шантаж основних споживачів (Україна, ЄС^[2]^[3]) її транзитним становищем на європейському континенті загалом і газотранспортній системі України (ГТС), зокрема. Засобами тиску є концепція побудови Росії як енергетичної імперії, а за висловом Маккейна, «Росія — це бензоколонка, яка прикидається країною»^[4], практичною площиною реалізації є наявні потужності постачання (Північний потік (ПП), через Білорусь), проєктовані (Південний потік), політико-силові методи РФ щодо впливу на Україну тощо. Передісторією є попередні витки конфлікту по газу та спроби взяти під контроль ГТС України, усунення України з транзитних коридорів Росією туркменського та середньоазійського газу, монополізація постачання — для України (для решти світу — відсутність відкритого енергоринку Росії). Політичним тлом є накладення персональних санкцій окремим топам енергосектору Росії з боку ЄС, США на фоні анексії Криму.

Вибудова енергополітики України пов'язана з підписанням політичної частини угоди «Україна — ЄС» (асоціація) 21 березня 2014 (економічна — 27 червня, — очікується). Політичні рішення Яценюка — розділити «Нафтогаз» відповідно до вимог ЄС (третій енергопакет).

Завданням України є переконати ЄС як основного і надійного транзитного партнера у постачанні газу в Європу, відсутності потреби побудови ПП, використовувати можливості ЄС як сторони переговорів з російською стороною тощо.

У червні прем'єр-міністр Болгарії Пламен Орешарский призупинив роботи з будівництва «Південного потоку» для аналізу проєкту на відповідність вимогам законодавства Євросоюзу. Після цього Єврокомісія призупинила переговори з Росією по газопроводу у зв'язку з позовом по «енергопакету», який російська сторона подала до СОТ^[5].

З 1 квітня 2014 «Газпром» підняв ціну на російський газ для України з 268,5 долара до $485 за 1000 м³^[6].

Передумовами перегляду відносин є:

невигідний контракт, підписаний командою Тимошенко як за ціною (), так і за обсягом (бери або плати), формулою (включала ринкові ціни + мазутну ціну)
політичну складову
- ціна була сформована на піку ринків,
- ціна після московських домовленостей Януковича становила -$100, що була скасована внаслідок розірвання [в односторонньому порядку — Росією] харківських угод на продовження базування Чорноморського флоту РФ у Криму, згідно з якими надавались знижки
- виставленні ультимативної ціни та вимоги передоплати, як додаткового фактора економічної дестабілізації України на фоні інтервенції та ескалації насилля (Крим, Донбас)

Перевагами ж «тимошенко-путінської» угоди є

усунення фірм-прокладок («Росукренерго»)
стратегічний, довоготривалий контракт, який, щоправда, не врахував економічної кризи, обвалу потреби у постачаннях.

Обсяги поставок газу ВАТ-ом «Газпром» країнам Європи протягом 2003 — 2014 років (млрд м³)^[7]
Держава (офіційна назва)	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	Ціна	Частка
Австрійська Республіка	—	—	—	6,6	5,4▼	5,8▲	5,4▼	5,6▲	5,4▼	5,4▬	5,2▼	4,2▼	397	49%
Боснія і Герцеговина	—	—	—	0,4	0,3▼	0,3▼	0,2▼	0,3▲	0,3▬	0,3▬	0,2▼	0,2▬	515	—
Велике Герцогство Люксембург	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Грецька Республіка	—	—	—	2,7	3,1▲	2,8▼	2,1▼	2,1▬	2,9▲	2,5▼	2,6▲	1,7▼	478	76%
Грузія	0,3	1,2▲	1,4▲	1,9▲	1,2▼	0,7▼	0,1▼	0,2▲	—	—	—	0,3	—	—
Держава-Місто Ватикан	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Естонська Республіка	0,9	0,9▬	1,3▲	0,7▼	0,9▲	0,6▼	0,8▲	0,4▼	—	—	—	0,4	442	100%
Італійська Республіка	—	—	—	22,1	22,0▲	22,4▲	19,1▼	13,1▼	17,1▲	15,1▼	25,3▲	21,7▼	440	27%
Князівство Андорра	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Князівство Ліхтенштейн	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Князівство Монако	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Королівство Бельгія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Королівство Данія	—	—	—	—	—	—	—	—	0,5	0,3▼	0,3▼	0,4▲	495	—
Ісландія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Королівство Іспанія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Королівство Нідерландів	—	—	—	4,7	5,5▲	5,3▼	5,1▼	4,3▼	4,4▲	2,9▼	2,9▬	4,7▲	371	—
Королівство Норвегія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Королівство Швеція	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Латвійська Республіка	1,2	1,5▲	1,4▼	1,4▬	1,0▼	0,7▼	1,1▼	0,7▼	—	—	—	1,0	416	100%
Литовська Республіка	2,9	2,9▬	2,8▼	2,8▬	3,4▲	2,8▼	2,5▼	2,8▲	—	—	—	2,5	500	100%
Найсвітліша республіка Сан-Марино	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Республіка Азербайджан	—	0,8	3,8▲	4,0▲	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Республіка Албанія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Республіка Білорусь	10,2	13,4▲	19,8▲	20,5▲	20,6▼	21,1▲	17,6▼	21,6▲	—	—	—	19,6	166	98%
Республіка Болгарія	—	—	—	2,7	2,8▲	2,9▲	2,2▼	2,6▲	2,8▲	2,5▼	2,9▲	2,8▼	501	92%
Республіка Вірменія	0,3	1,3▲	1,7▲	1,7▬	1,9▲	2,1▲	1,7▼	1,4▼	—	—	—	1,8	189	—
Республіка Ірландія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Республіка Казахстан	—	5,1	4▼	6,5▲	10▲	9,6▼	3,1▼	3,4▲	—	—	—	5,1	—	—
Республіка Кіпр	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Північна Македонія	—	—	—	0,1	0,1▬	0,1▬	0,1▬	0,1▬	0,1▬	0,1▬	0▼	0,1▼	564	100%
Республіка Мальта	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Республіка Молдова	2,3	2,7▲	2,8▲	2,5▼	2,7▲	2,7▬	3,0▲	3,2▲	—	—	—	2,8	368	—
Республіка Польща	—	—	—	7,7	7,0▼	7,9▲	9,0▲	9,9▲	10,25▲	13,1▲	12,9▼	9,1▼	526	48%
Республіка Португалія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Республіка Сербія	—	—	—	2,1	2,1▬	2,2▲	1,7▼	1,8▲	1,4▼	1,9▲	2,0▲	1,5▼	457	87%
Республіка Словенія	—	—	—	0,7	0,6▼	0,6▬	0,5▼	0,5▬	0,5▬	0,5▬	0,5▬	0,4▼	486	52%
Республіка Хорватія	—	—	—	1,1	1,1▬	1,2▲	1,1▼	1,1▬	—	0▼	0,2▲	—	—	37%
Російська Федерація	—	—	—	—	—	—	—	460,3	473,0▲	466,1▼	461,3▼	458,4▼	74	100%
Румунія	—	—	—	5,5	4,5▼	4,2▼	2,5▼	2,3▼	2,8▲	2,5▼	1,4▼	0,5▼	432	27%
Словацька Республіка	—	—	—	7,0	6,2▼	6,2▬	5,4▼	5,8▲	5,9▲	4,3▼	5,5▲	4,4▼	429	98%
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії	—	—	—	8,7	15,2▲	7,7▼	9,7▲	6,8▼	8,2▲	11,7▲	16,6▲	15,5▼	313	—
Турецька Республіка	—	—	—	19,9	23,4▲	23,8▲	20,0▼	18,0▼	26,0▲	27,0▲	26,7▼	27,3▲	407	64%
Угорщина	—	—	—	8,8	7,5▼	8,9▲	7,6▼	6,9▼	6,3▼	5,3▼	6,0▲	5,4▼	391	60%
Україна	26,0	34,3▲	37,6▲	59,0▲	54,8▼	56,2▲	37,8▼	36,5▼	—	—	—	14,5▼	485	39%
Федеративна Республіка Німеччина	—	—	—	34,4	34,5▲	37,9▲	33,5▼	34,0▲	34,0▬	34,0▬	41,0▲	40,3▼	379	36%
Фінляндська Республіка	—	—	—	4,9	4,7▼	4,8▲	4,4▼	4,8▲	4,2▼	3,7▼	3,5▼	3,1▼	385	100%
Французька Республіка	—	—	—	10,0	10,1▲	10,4▲	10,0▼	9,8▼	9,5▼	8,2▼	8,6▲	7,6▼	394	14%
Чеська Республіка	—	—	—	7,4	7,2▼	7,9▲	7,1▼	8,6▲	7,6▼	8,3▲	7,9▼	0,8▼	503	8%
Чорногорія	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Швейцарська Конфедерація	—	—	—	0,4	0,4▬	0,3▼	0,3▬	0,3▬	0,3▬	0,3▬	0,4▲	0,3▼	442	12%

Хід перемовин, сторони

З травня до середини червня було дев'ять раундів переговорів між Україною і Росією щодо врегулювання газової суперечки. Закінчилася вони невдачею, коли 9 червня Москва поставила ультиматум. Росія запропонувала, що з кожним роком може знову не стягувати $ 100 мита, зниження ціни на газ для України до $385 за 1000 м³, але Нафтогаз повинні визнати газовий борг з митом, донарахованим після анексії Криму і частково заплатити його до 16 червня. В іншому випадку, Газпром вимагатиме оплати наперед, і якщо він не отримує її з 16 червня Україна перестане обертатися газовий кран^[3].

Український уряд відкинув такий компроміс, вимагаючи перегляду контракту з Газпромом. Зі сторони ЄС у перемовинах узяв участь єврокомісар з енергетики, німець Ґюнтер Еттінґер.

Попередній (вихідний) стан

Українська сторона, після стабілізації фінансів, в особі уряду, попередньо сплатила борг російській у розмірі $786 млн — за ціною, що вона визнала як «справедливу», безспірну — $268,5 за 1000 м³^[6]. На момент зриву російською стороною тристоронніх перемовин, «Укррудпром» з посиланням на комерсанта, вказує^[8]:

Поки що Київ повинен Москві за контрактом, укладеним у 2009 році за підсумками російсько-української «газової війни», як мінімум $ 1,45 млрд за газ, поставлений у листопаді-грудні 2013 року, а також $ 500 млн за газ, поставлений у січні – березні (тоді діяла спеціальна ціна $ 265, про яку Кремль домовлявся ще з Віктором Януковичем). Ще близько $ 3 млрд «Газпром» вимагає за квітень-травень, коли для України була встановлена прописана в договорі 2009 року ціна $ 485 за тисячу кубометрів (з урахуванням скасування грудневої знижки, а також знижки за перебування Чорноморського флоту в Севастополі — після приєднання Криму вона, на думку Москви, втратила актуальність). Монополія погрожує звернутися до Стокгольмського арбітражу.

Зі знижкою на газ Януковичу, Росія пообіцяла 15 мільярдів доларів кредит. Але з усієї суми Москва дала Києву тільки $3 млрд, А наприкінці січня, припинено виділення наступної частини $2 млрд. В результаті, Нафтогаз не мав грошей, щоб заплатити борги за імпортоване з Росії блакитне паливо, а Газпром отримав привід підняти ціну на газ^[3].

Доарбітражне погодження

Заклики щодо подачі в арбітраж

Подача позовів сторонами

Припинення подачі газу

На фоні припинення подачі газу відбувається диверсія/вибух на газогоні «Уренгой-Помари-Ужгород» на Полтавщині (17.06, близько 14.45)^[9]. відразу після припинення постачання газу в Україну, шеф Газпрому, Міллер заявив що це може відбитися на надійності постачань газу в Європу^[3].

Див. також

Перелік газових конфліктів у світі
Українсько-російські відносини
Стокгольмський арбітраж
Газові конфлікти між Росією і Україною
ЄС у газовому питанні Росія — Україна
Північний потік
Південний потік
Фірташ Дмитро Васильович, затримання в Австрії на вимогу ФБР — одна з ланок газових взаємин РФ — УА та міжнародної корупції і злочинності (у тому числі української)
Законопроєкт про особливий період у паливно-енергетичному секторі
Газпром
Белтрансгаз

Примітки

↑ ставлення російської сторони передбачало невизнання подій і змін, що відбувалися з поваленням режиму Януковича, невизнання тимчасової адміністрації в.о. Президента/Уряду. Розірвання де-факто, не де-юре, пропагування офіційног Московою Києва як «фашистської хунти» ґрунтувало підстави для анексії Криму, а апель до поняття „Новоро́сії “— активних дій на сході України, на Півдні і південному сході й навіть центрі, а також на Харківщині, концепт виявився провальним, навіть за чисельних провокацій.
↑ Відповідно до угоди 2010 року, якщо добова потреба європейських клієнтів Газпрому перевищують раніше замовлену, Нафтогаз надав їм додаткової партії газу з власних запасів. Газпром потім компенсує за цю допомогу^{[джерело?]}. Рішення Газпрому позбавили компаній певності Західної Європи, що, в разі необхідності, вона може незабаром отримати додатковий газ з Росії.
↑ ^а ^б ^в ^г цит. за Dziwna gazowa wojna. W co gra Gazprom? [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
↑ Маккейн: Россия - это бензоколонка, которая притворяется страной. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
↑ Яценюк пропонує створити оператора української ГТС, що остаточно «похоронить» будівництво «Південного потоку». Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
↑ ^а ^б Яценюк: Україна сплатила Росії визнані урядом борги за газ. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
↑ Річний звіт ВАТ «Газпром» за 2014 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
↑ [[https://web.archive.org/web/20140625085251/http://ukrrudprom.ua/digest/Zashchita_ot_Gazproma.html Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.] Защита от «Газпрома» [10:40 23 июня 2014 года ] [ Коммерсант Власть, 23 июня 2014 ]
↑ На Полтавщині стався потужний вибух на газопроводі. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.