Згідно з картою Одеси із планом Хаджибею1794 року приблизно на тому місці, де нині знаходиться Тираспольська вулиця вказана «Дорога в Тирасполь». Звідки й пішла назва вулиці[1]. Вулиця Тираспольська знаходиться в центральній історичній місцевості Одеси тому має майже таку ж довгу історію як і усе місто. Однак сучасна забудова вулиці не дуже стара. Вперше назва «Тираспольська» на карті з'явилася 1826 року. Серед подібних вулиць треба відзначити вулицю Херсонську (нині Пастера). Такі назви з'явилися саме через напрямок доріг на інші міста держави, зокрема, Тирасполь та Херсон. Таким чином на Тираспольській вулиці першими будівлями стали склади для зберігання зерна — основного товару місцевого порту.[1] Більшість будинків було збудовано вже у XX столітті. Однак, також є будівлі кінця XIX століття, зокрема, будинки Давидова, Шейнштейна, будинок, де жив Юхим Дубовий, Будівля другої чоловічої гімназії, а також житловий будинок № 20 на розі вулиці Дігтярної.
Тираспольська вулиця слугувала, як прихистком підприємцям, так і дипломатам. Зокрема, у будинку № 1, який було збудовано наприкінці XIX століття, на початку XX століття знаходилася майстерня, що займалася друкуванням плакатів та переплетом. У 1909 році у цьому ж будинку знаходилося сховище фарб. Згодом у будівлі з'явилося іспанськеконсульство, а також книжковий магазин.
У Будівлі другої чоловічої гімназії за адресою № 7 у 1863–1865 роках вчився болгарський поет та революціонер Христо Ботев, хоча за даними деяких краєзнавців гімназія знаходилася у будинку № 9.
Усього на вулиці Тираспольській дванадцять пам'яток архітектури та історії, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток за категорією місцевого значення.
У період з 2007 по 2008 рік вулиця була реконструйована, проїжджа частина була розширена до чотирьох смуг, було покладено асфальт, було оновлено дерева, що росли на вулиці, а також проведено повну заміну підземних комунікацій тощо.[2]
