Вулиця Віталія Боровика

Провулок Віталія Боровика
Одеса
Початок вулиці
Початок вулиці
Початок вулиці
МісцевістьІсторичний центр Одеси
РайонПриморський район
Назва на честьВіталій Боровик
Колишні назви
Карантинна (частково), Лизогуба (частково), Юрія Олеши
радянського періоду (українською)Лизогуба
радянського періоду (російською)Лизогуба
Загальні відомості
Координати початку46°29′00″ пн. ш. 30°44′50″ сх. д. / 46.483417° пн. ш. 30.747306° сх. д. / 46.483417; 30.747306
Координати46°28′55″ пн. ш. 30°44′49″ сх. д. / 46.481935° пн. ш. 30.747050° сх. д. / 46.481935; 30.747050
Координати кінця46°28′50″ пн. ш. 30°44′49″ сх. д. / 46.480583° пн. ш. 30.746861° сх. д. / 46.480583; 30.746861
Транспорт
Рухдвобічний
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2460153
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Віталія Боровика у Вікісховищі

Ву́лиця Віталія Боровика — коротка, близько 350 м, вулиця в історичній частині міста Одеса (Приморський район), між вулицею Ніни Строкатої та Карантинним узвозом. Проходить правим схилом Карантинної балки.

Історія

Відома з 1828 року, спочатку становила єдине ціле із сучасною Карантинною вулицею і носила ту саму назву. Зв'язок був втрачений у 1830-ті роки через інтенсивну забудову ділянки між сучасними вулицями Ніни Строкатої та Святослава Караванського.

У 1881 році вулиця була перейменована в Левашовську, на честь Одеського градоначальника Володимира Левашова (1834—1898). Зі встановленням радянської влади назву вулиці змінили на Лизогуба (в 1927 році), в честь відомого народовольця Дмитра Лизогуба (1849—1879)[1], похованого неподалік, на Карантинному кладовищі.

У період з 1987 по 2024 роки носила назву на честь радянського письменника Юрія Олеші (1899—1960). 26 липня 2024 року розпорядженням Начальника Одеської ОВА вулиця Юрія Олеши перейменована на вулицю Віталія Боровика[2].

Пам'ятки

Будинок № 8

Будинок № 5 — комплекс будинків Сабанського (Собаньского) — одне з відомих пушкінських меморіальних місць Одеси[3].

Будинок № 8 — колишній будинок Трапані (архітектор І. Ф. Яценко, 1880-ті)  пам'ятка архітектури[4]

Відомі жителі

Меморіальна дошка Олеші. б. 3

Будинок № 1 — Є. Х. Ферстер (початок XIX століття), Аполлон Скальковський (з 1840), Рудольф Мунц (з 1870-х).

Будинок № 3 — Юрій Олеша (1912—1921, меморіальна дошка)[5]

Будинок № 10 — Вацлав Воровський, С. І. Ільїн[6] (1927—1949, меморіальна дошка)

Будинок № 13 — Леонід Леонідов

Вулиця в кінематографі

На вулиці знятий ряд епізодів фільму «Біліє парус одинокий (1937)»

Примітки

  1. ↑ ОДЕССКИЕ УЛИЦЫ — старые и новые названия, описание (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  2. ↑ Пушкін, Гагарін, Жванецький та ще майже сто назв зникнуть з мапи Одеси
  3. ↑ Дом Сабанского, казармы. archodessa.com (рос.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  4. ↑ Одесса, Грецька вулиця, 8 / Юрія Олеші вулиця, 8. domofoto.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  5. ↑ Они оставили след в истории Одессы. odessa-memory.info (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 1 травня 2021.
  6. ↑ Ільїн Семен Іванович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.

Посилання