Темрюк

місто Темрюк
рос. Темрюк
Герб Темрюка Прапор Темрюка
Центральна вулиця Леніна
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Темрюцький район
Код ЗКАТУ: 03 251 501 000
Код ЗКТМО: 03651101001
Основні дані
Час заснування 1556
Статус міста 1860
Населення 38 386 осіб (2013[1])
Площа 20,1 км²
Поштові індекси 353500-353559
Телефонний код +7 86148
Географічні координати: 45°16′00″ пн. ш. 37°23′00″ сх. д. / 45.266666666667° пн. ш. 37.383333333333° сх. д. / 45.266666666667; 37.383333333333
Часовий пояс UTC+4
Висота над рівнем моря 72 м м
Водойма річка Кубань, Курчанський лиман
Найближча залізнична станція Темрюк
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:



130
Влада
Міський голова Войтов Олександр Дмитрович
Мапа
Темрюк (Росія)
Темрюк
Темрюк

Темрюк (Краснодарський край)
Темрюк
Темрюк

Мапа


CMNS: Темрюк у Вікісховищі

Темрю́к (рос. Темрюк) — місто на Кубані, районний центр Темрюцького району Краснодарського краю Російської Федерації. Місто має своєрідну та цікаву історію, адже його коріння відходять далеко в античні часи, а з початку 19 століття він став одним із центрів козацтва на Кубані. Сьогодні це найбільше поселення Таманського півострова, портове та курортне місто, розташоване на межі між українською та північнокавказькою культурами.

Назва міста походить від імені кабардинського князя Темрюка (Темруко, Теміргоко), що у перекладі з тюркської означає «залізна стріла», а з адиго-тюркської версії — «син заліза»[2].

Географія

Місто розташовано на правому березі Петрушиного рукава річки Кубань, при впадінні її Вербенським гирлом до Темрюцької затоки Азовського моря. До 1819 року Кубань впадала до Чорного моря, але її русло штучно повернули на північ, до Азовського. Саме це відіграло важливу роль у розвитку міста. На захід від гирла розташований Ахтанізовський лиман, з'єднаний з Кубанню Козацьким Єриком, а на сході — Курчанський лиман, до якого прорито Темрюцьке гирло. З півночі та півдня до міста підходять болотисті місцевості, тому Темрюк розмістився у напрямку з північного заходу на південний схід, по берегу Курчанського лиману.

Місто відоме своїми грязьовими вулканами, що розташовані як на околицях, так і майже у самому центрі Темрюка. На одному з таких — вулкані Миска, розмітився музей просто неба «Воєнна гірка»[3]. На південно-східній околиці розташована Гнила гора, яка складається з колонії грязьових вулканів. На базі цих вулканів у місті збудовано санаторно-лікувальні комплекси.

Темрюк розташований на межі помірного та субтропічного поясів. Клімат у місті помірно-континентальний, з теплою зимою та спекотним літом. Сонячних днів — 270.

Клімат Темрюка
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C −18,9 −14,9 −8,8 −2,4 5,7 11,5 16,9 14,8 5,8 0,8 −7,1 −16 −18,9
Середній максимум, °C 4,6 4,5 8,2 14,6 20,3 24,5 27,8 27,1 22,1 16,2 9,6 5,2 15,4
Середня температура, °C 2,7 2,4 5,8 11,8 17,4 21,8 25,1 24,6 19,8 13,9 7,5 3,4 13,1
Середній мінімум, °C 0,7 0,1 3,2 8,7 14,2 19,0 22,3 21,8 17,0 11,3 5,3 1,4 10,5
Норма опадів, мм 87 74 66 62 58 74 53 60 56 62 80 94 822
Джерело: http://krasnodar-meteo.ru/temrjuk/pivot/temperature

Історія

Точного часу утворення поселення на місці сучасного Темрюка науковці вказати не в змозі. Завдяки археологічним розкопкам було встановлено найбільш ранній період існування міста — часи античності 5-3 століття до н. е. З початку нашої ери територію Тамані зайняли половці, але вони були вигнані звідси в кінці 11 століття київським князем Олегом. Від того часу весь Таманський півострів став частиною Тмутороканського князівства, а у 13 столітті зазнав татаро-монгольської навали хана Батия. Саме цей період був першим згаданим у письмових джерелах, а саме у «Літописі Темрюцької Миколаївської церкви». У ньому зазначено, що 1239 року на місці сучасного Темрюка монголо-татарами було закладене місто Тумнев (Темнев)[4].

З початком генуезької колонізації у 14 столітті північного узбережжя Чорного моря, Тумнев став важливим риболовецьким та торговельним центром. Мешканці міста займались виловом риби задля видобутку червоної ікри, яку імпортували навіть до Константинополя. Саме через це багато істориків вважають Темрюк, а не Слов'янськ, генуезькою Копою[5]. З кінця 15 століття турки витіснили генуезців із Чорного моря, захопили їхні фортеці, а Копу знову перейменували у Тумнев. Щодо адміністративного підпорядкування місто перебувало у складі Кримського ханства.

1552 року до Москви прибула делегація від морських черкесів, які просили допомоги у звільненні Таманського півострова від турецького панування. В обмін на це черкеси запропонували вступ їхнього народу до складу Московського царства. 1556 року кабардинський князь Темрюк (Темруко, Теміргоко) Ідарович, який видавав свою доньку Кучуней за Івана Грозного, за допомогою російського війська захопив та зруйнував Тумнев. Трохи на північний захід (сучасна територія між містом та станицею Голубицькою) він збудував кам'яну фортецю з двома земляними батареями, яку назвав своїм іменем. У документах фортеця згадується як Новий Темрюк, а місце існування Тумнева, тобто територія сучасного міста, — Старим. Однак 1570 року, коли російські війська відійшли, фортеця була захоплена турками, війська Темрюка розбиті, а князівство приєднане до складу Кримського ханства. Фортецю вони перейменували в Адіс, а за поселенням залишилась назва Старий Темрюк.

Темрюк кінця 19 століття

В 17201729 роках на Кубань проникають російські війська, які двічі розбивали турків, але заволодіти краєм їм так і не вдавалось. 1737 року російські солдати зайняли Мултанський острів, що утворюється рукавами річки Кубані, та околиці Темрюка, щоби покарати турків та черкесів за їхні набіги на донські станиці. Тобто починався російський вплив на Таманський півострів. 1774 року весь півострів і навколишні землі, у тому числі й Темрюк, були приєднані до Росії. 1778 року на Тамань прибув Олександр Суворов, якого 1777 року було назначено командувачем Кавказького корпусу. У свої записах він вказував, що топографія місцевості суттєво змінилась і відрізняється від тієї, яка була зазначена на картах. На той час місто вважалось значним укріпленим центром, але оскільки було далеко від кордонів із черкесами, то у ньому розташовувались лише караульні війська. На плані міста Єгора Феліцина, складеного 1777 року, Темрюк зазначено як «Фортеця з баштами, двома пороховими погребами, навколо обнесена кам'яною стіною, частина лінії із каміння, частина із дерева, в інших місцях майже рівняється з болотом, на лінії зазначені 2 батареї, у татарському володінні невеликий водяний рів, який проведений до лиману, чотири татарські мечеті й біля кожної із них по цвинтарю, татарські лавки та будови, дорога до фортець Новотроїцькою та Благовіщенської»[6]. Олександр Суворов звів на місці фортеці Старотемрюцьке укріплення.

Михайлівський собор, кінець 19 століття

1792 року на Таманський півострів переселились запорозькі козаки, які пізніше стали називатись чорноморськими. Вони назвали поселення Темрюцьким урочищем. 1803 року козаки за власні кошти збудували Миколаївську церкву, а матеріал брали із розібраної фортеці Адіс. При храмі зберігалось непрестольне Євангеліє, видруковане в Києво-Печерській лаврі 1733 року, з написом «Сия книга, глаголевоемое Святое Евангелие, данная на церковь Темрюкского Святителя Христова Николая Приморского рабом божьим Власом Григорьевичем Краснощеком в 1801 году, декабря 6-го дня». Місто часто зазнавало набігів з боку черкесів, які брали у полон людей, крали скотину та провіант, тому мешканці розробили власний метод раннього сповіщення. 1819 року з метою опріснення солоних лиманів, жителі навколишніх поселень прокопали від Кубані до Ахтанізовського лиману канал, який сьогодні називається Козачий Єрик. Він невдовзі став головним і Кубань, яка раніше впадала до Чорного моря, повернула свої води до Азовського. Пізніше було з'єднано Ахтанізовський та Курчанський лимани каналом Темрюцьке гирло. 1820 року урочище набуло статусу містечка, 1831 року Темрюк став центром козацького куреня, а 1843 року поселення перетворене на станицю. В цей період Темрюк був значно посилений українськими переселенцями, які переїжджали сюди. Так за 1843 рік сюди прибуло понад 48 родин.

На карті 1872 року

В роки Кримської війни 1855 року Темрюк зазнав обстрілу з боку Азовського моря. Місто було евакуйоване, а 13 вересня зайняте союзними військами та черкеською кіннотою. Мешканці змушені були переховуватись за лиманами. Чотирьохтисячне військо переслідувало їх, але козацькі застави з артилерією зупинили напад. Після закінчення війни Темрюк 31 березня 1860 року отримав статус портового міста[7]. Надання нового статусу потягло за собою і негативні зміни. Козаків було переселено до сусідніх станиць, а до міста переселили біженців зі зруйнованих міст Анапи та Новоросійська. З українців у місті залишилось лише 146 мешканців. Населення станом на вересень 1860 року — 4723 особи.

Захоплення Темрюка радянськими військами, вересень 1943 року

1861 року відкрито поштове відділення, 1865 року — телеграфну станцію. 1867 року пройшли перші вибори до міської думи і був обраний перший міський голова. 1870 року відкрито банк та контрольну станцію на лінії Індо-Європейського телеграфу. За даними цього ж року у місті проживало 8344 особи. У 18711877 роках у місті зводився Михайлівський собор, а у 18961901 — Олександро-Невська церква. 1874 року було введено «Міське положення» і першим міським головою за новим положенням став Гутовський Франі Людгович. 1879 року відкрито лікарню. Згідно з архівними даними станом на 1890 рік у місті проживало 15 тисяч осіб. Серед промисловості у місті працювали миловарний, 5 шкіряних, 5 рибних, 8 цегляних та 8 маслобійних заводів, 1 паровий млин та 17 вітряків, діяло 5 бондарень. У 1906 році було відкрито філіал українського товариства «Просвіта» в місті Темрюк. В роки громадянської війни Темрюк двічі переходив від білогвардійців до Червоної армії.

У період Другої світової війни Темрюк став ареною серйозних боїв. Неподалік від міста у лютому-березні 1943 року знаходилась «Блакитна смуга» (Готенкопф), в прориві якої брало участь понад 300 військових підрозділів Радянської армії. У вересні 1943 року місто було звільнене від німецьких окупантів[8][9].

Населення

1860 1870 1890 1897 1939 1959 1970 1979 1989 2000 2003 2008 2010 2013
4 723 8 344 15 000 14 500 23 200 22 000 23 800 31 900 33 100 37 100 36 100 36 189 36 500 38 386

За переписом 1897 року у місті проживало 14 734 осіб (7 536 чоловіків та 7 198 жінок)[10]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[10]:

Мова Осіб Відсоток
російська 8 715 59,15 %
українська 5 486 37,23 %
єврейська 148 1,00 %
польська 74 0,50 %
грецька 72 0,49 %
вірменська 69 0,47 %
білоруська 54 0,37 %
грузинська 41 0,28 %
інші 75 0,51 %
Разом 14734 100 %

У 1926 році українці у Темрюку становили 26,2 %, а у Темрюцькому районі (разом з містом Темрюком) — 71,9 % всього населення[11].

Економіка

Серед промислових підприємств у місті працюють рибоконсервний та осетрово-риборозвідний заводи, широко розвинене рибальство та рибництво, переробка риби. Діють також молокозавод, хлібозавод та виноробні підприємства, широко розвинене виноградарство та виноробство. Є швейна фабрика, дослідно-механічний завод та завод будматеріалів.

На північній околиці розташований міжнародний Темрюцький морський порт, при якому працюють судноремонтний завод та термінал для перевалки зрідженого газу ТОВ «Мактрен-Нафта». До середини 20 століття по Кубані виконувались прямі та регулярні пароплавні сполучення із Краснодаром. На лівому березі Кубані знаходиться залізнична станція Темрюк, яка, однак виконує лише вантажні функції. Пасажиропотік повністю припадає на автомобільний транспорт. У місті діє автостанція, яка зв'язує його із поселеннями Темрюцького району, Краснодаром та ближніми містами[12]. У самому місті діють 8 автобусних маршрутів.

Соціальна сфера

Будинок культури

Серед закладів культури у місті діють будинок культури та 2 музеї:

Із ЗМІ у місті випускаються газети «Тамань. ИНФО», «Орбита», «Тамань» та «23 Регион», є власна телерадіокомпанія «ТВ-Мастер» (телеканал ТВ-Мастер-СТС та «Радио Темрюк»).

У травні 2010 року до святкування 65 річниці перемоги над німецькими окупантами у центральному міському сквері відкрито Алею Слави. Навпроти фонтанів встановлено постаменти з бюстами Героїв Радянського Союзу, уродженців Темрюцького району. На мармуровій плиті збоку викарбувано «Аллея Славы. Землякам в знак памяти и уважения за боевые и трудовые заслуги. Май 2010 года»

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. Населення станом на 1 січня 2013 року. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 25 травня 2019.
  2. Ковешников В. Н. Очерки по топонимике Кубани
  3. http://www.natamani.ru/index.php?type=special&area=1&p=articles&id=17&PHPSESSID=32e25bdce49754cce3c90e6379b3d8a6
  4. http://more-x-sun.narod.ru/place/temruk/history.htm
  5. http://budetinteresno.info/geo/toponim_id.php?id=3402
  6. «Замок с башнями, двумя пороховыми погребами, кругом обнесенный каменной стеной, часть линии из камня, часть из дерна, в иных местах почти сравнявшийся с болотом, на линии обозначены 2 батареи, в татарском владении небольшой широкий водяной ров, который проведен в лиман, четыре татарские мечети и около каждой из них по кладбищу, татарские лавки и строения, дорога к крепостям Новотроицкой и Благовещенской»
  7. «„На Азовском море, в пределах земли войска Черноморского, у так называемого Темрюкского (Курчанского) лимана открывается порт и учреждается на месте, называемом Темрюкской станицей, портовый город Темрюк“»
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 22 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-08-12 у Wayback Machine.]
  9. http://temruk.info/stati-o-tamanskom-poluostrove/istoriya-temryukskogo-rayona/istoriya-vozniknoveniya-goroda-temryuka.html
  10. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 8 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  11. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  12. http://temruk.info/raspisanie-avtobusov.html
  13. http://mustemhi.narod.ru/main.htm

Посилання

Read other articles:

Charles Dillon PerrineCharles Dillon PerrineLahir(1867-07-28)28 Juli 1867OhioMeninggal21 Juni 1951(1951-06-21) (umur 83)KebangsaanAmerikaDikenal atasHimalia ElaraKarier ilmiahBidangastronomiInstitusiObservatorium Lick Charles Dillon Perrine (28 Juli 1867 – 21 Juni 1951) adalah seorang astronom Amerika yang tinggal di Argentina. Lahir di Steubenville, Ohio, sebagai putra dari Peter dan Elizabeth McCauley Perrine,[1] dan keturunan dari Daniel Perrin, Si Huguenot, ia bekerja di O...

 

2022 studio album by CurrensyContinuanceStudio album by CurrensyReleasedFebruary 18, 2022GenreHip hopLength37:24LabelEMPIREProducerAlchemistCurrensy chronology Pilot Talk IV(2021) Continuance(2022) Spring Clean 2(2022) Alchemist chronology Haram(2021) Continuance(2022) The Elephant Man's Bones(2022) Continuance is the first full-length collaborative studio album by American rapper Currensy and fellow American record producer The Alchemist. It was released on February 18, 2022, through...

 

Law in Imperial Brazil Eusébio de Queirós LawGeneral Assembly of the Empire of Brazil Long title Law No. 581 of 4 September 1850 CitationLaw No. 581 of 4 September 1850Territorial extentEmpire of BrazilEnacted byGeneral Assembly of the Empire of BrazilEnacted4 September 1850Signed byPedro IISummaryEstablishes measures to repress African trafficking in this Empire. The Eusébio de Queirós Law, officially Law No. 581 of 4 September 1850, was a law passed in the Empire of Brazil on ...

Hakob Tonoyan Super Cup 2018 Competizione Hakob Tonoyan Super Cup Sport Calcio Edizione 21ª Organizzatore FFA Date 29 luglio 2018 Luogo  Armenia Risultati Vincitore Alaškert(2º titolo) Secondo Ganjasar Cronologia della competizione 2017 2019 Manuale La Hakob Tonoyan Super Cup 2018 è stata la 21ª edizione della supercoppa armena di calcio. L'incontro, disputatesi il 29 luglio 2018, ha visto affrontarsi l'Alaškert, campione d'Armenia, e il Ganjasar, vincitore della Coppa d'Armenia 2...

 

イスラームにおける結婚(イスラームにおけるけっこん)とは、二者の間で行われる法的な契約である。新郎新婦は自身の自由な意思で結婚に同意する。口頭または紙面での規則に従った拘束的な契約は、イスラームの結婚で不可欠だと考えられており、新郎と新婦の権利と責任の概要を示している[1]。イスラームにおける離婚は様々な形をとることができ、個�...

 

Process of assembling a book Bookbinder redirects here. For other uses, see Bookbinder (disambiguation). A traditional bookbinder at work Bookbinder's type holder Bookbinding is the process of building a book, usually in codex format, from an ordered stack of paper sheets with one's hands and tools, or in modern publishing, by a series of automated processes. Firstly, one binds the sheets of papers along an edge with a thick needle and strong thread. One can also use loose-leaf rings, binding...

Type of video game controller This article is about the type of video game controller. For the TV show, see Gamepad (TV series). For the primary controller for Nintendo's Wii U console, see Wii U GamePad. For the Android device, see Archos GamePad.Action button redirects here. For the game development studio founded by Tim Rogers, see Action Button Entertainment.Not to be confused with Gaming keypad or Joystick. This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues ...

 

Region in Oregon, United States This article is about the southern region of the U.S. state of Oregon. For the University, see Southern Oregon University. For the Oregon wine region, see Southern Oregon AVA. Dark red denotes counties that are always included in the definition, while light red denotes counties that are only sometimes included. Southern Oregon is a region of the U.S. state of Oregon south of Lane County and generally west of the Cascade Range, excluding the southern Oregon Coas...

 

Microsporidia Sporoblast ofFibrillanosema crangonycis Klasifikasi ilmiah Domain: Eukaryota (tanpa takson): Opisthokonta Kerajaan: Fungi Divisi: MicrosporidiaBalbiani, 1882[1] Classes and orders Lihat teks. Sinonim Microsporidiida Labbé, 1899 Microsporea Delphy, 1936 [1963], Levine et al., 1980[2][3] Microsporidea Corliss & Levine, 1963[4] Microspora Sprague, 1969, 1977[5] Microsporida Tuzet at al. 1971 Microsporidia merupakan kelompok parasit pemb...

هنودمعلومات عامةنسبة التسمية الهند التعداد الكليالتعداد قرابة 1.21 مليار[1][2]تعداد الهند عام 2011ق. 1.32 مليار[3]تقديرات عام 2017ق. 30.8 مليون[4]مناطق الوجود المميزةبلد الأصل الهند البلد الهند  الهند نيبال 4,000,000[5] الولايات المتحدة 3,982,398[6] الإمار...

 

Human settlement in WalesSt ElvisThe Dinas Fawr headlandsbeside the site of St ElvisSt ElvisLocation within PembrokeshireOS grid referenceSM811240Principal areaPembrokeshireCountryWalesSovereign stateUnited KingdomPost townHAVERFORDWESTPostcode districtSA62PoliceDyfed-PowysFireMid and West WalesAmbulanceWelsh List of places UK Wales Pembrokeshire 51°52′19″N 5°10′52″W / 51.872°N 5.181°W / 51.872; -5.181 St Elvis (Welsh: Llaneilfyw, ...

 

Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Penghuni Terakhir – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Penghuni TerakhirLogo Penghuni Terakhir Season 6 Tahun 2011PembuatHelmi YahyaPresenterTina Zakaria musim 1 - 4 Ben Kasyafani musim 5 ...

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يوليو 2019) سير  باتريك ووكر (بالإنجليزية: Patrick Walker)‏  معلومات شخصية الميلاد 25 فبراير 1932   كوالالمبور  تاريخ الوفاة 13 أكتوبر 2021 (89 سنة) [1]  مواطنة المملكة ا...

 

 本表是動態列表,或許永遠不會完結。歡迎您參考可靠來源來查漏補缺。 潛伏於中華民國國軍中的中共間諜列表收錄根據公開資料來源,曾潛伏於中華民國國軍、被中國共產黨聲稱或承認,或者遭中華民國政府調查審判,為中華人民共和國和中國人民解放軍進行間諜行為的人物。以下列表以現今可查知時間為準,正確的間諜活動或洩漏機密時間可能早於或晚於以下所歸�...

 

Alphabet used by the Etruscans of central and northern Italy The Marsiliana Tablet, with an archaic form of the Etruscan alphabet inscribed on the frame The Etruscan alphabet used by the Etruscans, an ancient civilization of central and northern Italy, to write their language, from about 700 BC to sometime around 100 AD. The Etruscan alphabet derives from the Euboean alphabet used in the Greek colonies in southern Italy which belonged to the western (red) type, the so-called Western Greek alp...

British politician (born 1951) For other people named David Watts, see David Watts (disambiguation). The Right HonourableThe Lord WattsOfficial portrait, 2018Chair of the Parliamentary Labour PartyIn office15 March 2012 – 9 February 2015LeaderEd MilibandPreceded byTony LloydSucceeded byJohn CryerLord Commissioner of the TreasuryIn office10 May 2005 – 11 May 2010Prime MinisterTony BlairGordon BrownPreceded byJohn HeppellSucceeded byAngela Watkinson Parliamentary offices M...

 

Census-designated place in Clark County, Nevada, United States Census-designated place in Nevada, United StatesSunrise Manor, NevadaCensus-designated placeView of Sunrise Manor from Frenchman Mountain with North Las Vegas in the distanceLocation of Sunrise Manor in Clark County, NevadaSunrise Manor, NevadaLocation in NevadaShow map of NevadaSunrise Manor, NevadaLocation in the United StatesShow map of the United StatesCoordinates: 36°10′32″N 115°3′35″W / 36.17556°N ...

 

Legislature of Niue Niue Assembly Niue Fono EkepuleTypeTypeUnicameral LeadershipSpeakerHima Douglas since 11 June 2020 StructureSeats20Political groups  Non-partisan (6)   Village representatives (14)ElectionsLast election29 April 2023Meeting placeAlofiWebsitewww.gov.nu/parliament Politics of Niue Constitution Premier Dalton Tagelagi Cabinet Assembly Speaker: Hima Douglas Recent elections General: 2014201720202023 Other countries vte The Niue Assembly or Niue Parliament (Niuean: Niu...

تحتاج هذه المقالة إلى تهذيب لتتناسب مع دليل الأسلوب في ويكيبيديا. فضلاً، ساهم في تهذيب هذه المقالة من خلال معالجة مشكلات الأسلوب فيها. (يوليو 2020)   سَلْطَنَة عُمان سلطنة عُمان  سلطنة عمانعلم سلطنة عمان سلطنة عمانشعار سلطنة عُمان موقع سلطنة عُمان في جنوب غرب آسيا الشعار...

 

إعلي ولد محمد فال مناصب رئيس موريتانيا (6 )   في المنصب3 أغسطس 2005  – 19 أبريل 2007  معاوية ولد سيدي أحمد الطايع  سيدي محمد ولد الشيخ عبد الله  معلومات شخصية الميلاد سنة 1953   نواكشوط  الوفاة 5 مايو 2017 (63–64 سنة)[1][2]  الزويرات[2]  سبب الوفاة نوبة �...