PROFILPELAJAR.COM

Список політичних партій Швеції — перелік політичних партій Швеції. У Швеції існує багатопартійна політична система з численними політичними партіями. Особливість цієї системи полягає в тому, що у партій не є можливості часто отримувати абсолютну більшість у парламенті і вони змушені формувати коаліційні уряди. Згідно зі шведським законодавством політичною партією є група виборців (електорату), які беруть участь у виборах (елекції) під загальним партійним найменуванням. У той же час закон не встановлює жорстких вимог до створення політичних партій. Це призвело до появи в Швеції великого числа політичних організацій. Всього в країні зареєстровано 768 політичних партій. Більшість з них є партіями регіонального або місцевого рівня, також існують так звані партії «одного питання».

Офіційно представлені партії

		Ідеологія	ДР	ДЄП	Членство
Соціал-демократична партія Швеції Sveriges Socialdemokratiska arbetarparti	S	соціал-демократія^[1]	100	5	89 010 (2017)^[2]
Помірна коаліційна партія Moderata samlingspartiet	M	ліберальний консерватизм^[3]	70	3	45 535 (2017)^[2]
Шведські демократи Sverigedemokraterna	SD	соціальний консерватизм,^[4] націоналізм^[5]	62	2	28 340 (2017)^[2]
Партія зелених Miljöpartiet de Gröna	MP	зелена політика^[6]	16	4	10 719 (2017)^[2]
Партія центру Centerpartiet	C	лібералізм,^[7]^[8] аграризм^[7]^[8]	31	1	29 107 (2017)^[2]
Ліва партія Vänsterpartiet	V	соціалізм,^[9] феміністична політика^[9]	28	1	17 645 (2017)^[2]
Народна партія — ліберали Liberalerna	L	лібералізм,^[10] соціал-лібералізм^[11]	20	2	15 390 (2017)^[2]
Християнські демократи Kristdemokraterna	KD	християнська демократія,^[12]	22	1	20 137 (2017)^[2]
Феміністична ініціатива Feministiskt initiativ	FI	радикальний фемінізм	0	1	5500 (2017)^[2]

Представлені у Риксдагу

Альянс за Швецію
Шведська соціал-демократична партія (швед. Sveriges Socialdemokratiska Arbetarepartiet)
Помірна коаліційна партія (швед. Moderata Samlingspartiet). Заснована в 1904 р. (до 1969 р. — «Права партія»), налічувала у 1975 р. близько 200 тис. членів.
Партія центру (заснована в 1913 р., до 1957 р. — це «Селянський союз», у 1975 р. налічувала 125 тис. членів).
Народна партія — ліберали (швед. FoIkpartiet), заснована в 1934 р., налічувала у 1975 р. 69 тис. членів.
Християнсько-демократична партія (швед. Kristen Demokratisk Samling), заснована в 1964 р.. Виражає інтереси правих клерикальних кіл.
Ліва партія Швеції (швед. Vansterpartiet kommunisterna) заснована в 1917 р. (в 1917—1921 рр. — Ліва соціал-демократична партія Швеції, в 1921—1967 рр. — Комуністична партія Швеції). Об'єднує робітників, службовців, інтелігенцію. Та «Робоча партія — комуністи» (швед. Arbetarpartiet kommunisterna), заснована в 1977 р. в результаті виходу з Лівої партії комуністів частини її членів.
Партія зелених
Шведські Демократи

Представлені у Європарламенті

Партія піратів Швеції

Інші партії

Жіноча ініціатива (швед. Feministiskt initiativ — Fi чи F!)
Червневий список (швед. Junilistan — jl)
Партія інтересів пенсіонерів (швед. Sveriges Pensionärers Intresseparti — SPI)
Партія охорони здоров'я (швед. Sjukvårdspartiet — SVP)
Антиєврейська бойова ліга Швеції

Малі партії

Жонглерської партія (швед. Jongleringspartiet) — регіональна партія в Стокгольмському лені, яка бореться за те, щоб у суспільстві по можливості якомога більше жонглювали як у цирку.
Вибір шляху (швед. Vägvalet) — місцева Гетеборзька партія, мета якої — відміна в Гетеборзі «дорожніх зборів».
Нордичний Союз (швед. Nordisk Union) — націоналістична партія виступаюча за відновлення унії між Швецією, Норвегією та Данією.
Іммігрантська партія Швеції (швед. Invandrarpartiet Sverige) — регіональна партія в Йончопінґському лені, яка домагається інтеграції іммігрантів у шведське суспільство, виступає за відхід від поділу на «лівих» і «правих» у політиці.
Партія прямої демократії (швед. Aktivdemokrati)
Центр демократів (швед. Centrumdemokraterna)
Класична ліберальна партія (швед. Klassiskt Liberala Partiet-KLP)
Комуністична партія (швед. Kommunistiska Partiet)
Комуністична партія Швеції (швед. Sveriges Kommunistiska партія)
Європейська робоча партія (швед. Europeiska Arbetarpartiet)
Національні демократи (швед. Nationaldemokraterna)
Партія Норрботтен (швед. Norrbottenspartiet)
Партія шведів (швед. Svenskarnas Parti)
Права партія консерваторів (швед. Högerpartiet де konservativa)
Соціалістична партія (швед. Socialistiska Partiet)
Соціалістична партія «Справедливість» (швед. Rättvisepartiet Socialisterna)
Комуністична ліга (швед. Kommunistiska Förbundet)
Соціальна партія (швед. Sociala Partiet-SP)
Унікальна партія (швед. Unika partiet)
Єдність (швед. Enhet)
Партія тверезості (швед. Spritpartiet)

Історичні партії

Партія «капелюхів» — існувала з 1734 до 1772 року з перервами. Виступала за протистояння з Росією.
Партія «ковпаків» — існувала з 1739 до 1772 року з перервами. Виступала проти воєн з Російською імперією.

Націонал-Соціалістична робоча партія Швеції.Фашистська патія яка існувала у 1933—1950 роках.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Політичні партії Швеції

Примітки

↑ Merkel, Wolfgang; Alexander Petring; Christian Henkes; Christoph Egle (2008). Social Democracy in Power: The Capacity to Reform. London: Taylor & Francis. с. 8, 9. ISBN 0-415-43820-9.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Lindholm, Amanda (23 лютого 2018). Sjunkande medlemsantal oroar inte Schyman. Dagens Nyheter (швед.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Björn Wittrock (2012). The Making of Sweden. У Johann Pall Arnason; Bjorn Wittrock (ред.). Nordic Paths to Modernity. Berghahn Books. с. 104. ISBN 978-0-85745-270-2. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Berezin, Mabel (2013), The Normalization of the Right in Post-Security Europe, Politics in the Age of Austerity, Polity Press, с. 255
↑ Peter Starke; Alexandra Kaasch; Franca Van Hooren (2013). The Welfare State as Crisis Manager: Explaining the Diversity of Policy Responses to Economic Crisis. Palgrave Macmillan. с. 194. ISBN 978-1-137-31484-0. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Wolfram Nordsieck. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 26 жовтня 2015.
↑ ^а ^б Svante Ersson; Jan-Erik Lane (1998). Politics and Society in Western Europe. SAGE. с. 108. ISBN 978-0-7619-5862-8. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 17 серпня 2012.
↑ ^а ^б T. Banchoff (1999). Legitimacy and the European Union. Taylor & Francis. с. 123. ISBN 978-0-415-18188-4. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 26 серпня 2012.
↑ ^а ^б Claire Annesley, ред. (2013). Political and Economic Dictionary of Western Europe. Routledge. с. 225–. ISBN 978-1-135-35547-0. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Christina Bergqvist (1999). Equal Democracies?: Gender and Politics in the Nordic Countries. Nordic Council of Ministers. с. 320. ISBN 978-82-00-12799-4. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Claire Annesley, ред. (2013). A Political and Economic Dictionary of Western Europe. Routledge. с. 228. ISBN 978-1-135-35547-0. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 17 червня 2019.
↑ Hans Slomp (2011). Europe, A Political Profile: An American Companion to European Politics [2 volumes]: An American Companion to European Politics. ABC-CLIO. с. 433. ISBN 978-0-313-39182-8. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 17 червня 2019.