|
Солдатське (Охтирський район)
Солда́тське — село в Україні, у Охтирському районі Сумської області. Площа 4686,6 га. Населення становить 743 осіб. У складі Тростянецької міської громади. Після ліквідації Великописарівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Охтирського району[1]. Ліквідована Солдатська сільська рада була розташована на північному сході України, у лісостеповій зоні на березі річки Ворсклиця, за 35 км від Великої Писарівки. ГеографіяСело Солдатське розташоване на лівому березі річки Ворсклиця, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Крамчанка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Катанське, на протилежному березі — село Ницаха. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. СимволікаГерб: щит перетятий срібною хвилястою балкою, у верхньому синьому полі золоте дерев’яне укріплення з трьома вежами і частоколом, над яким згори виходить золоте сонце. В нижньому зеленому – два перехрещені срібні бердиші з золотими древками (герб є напівпромовистим). Щит увінчаний сільською геральдичною короною з колосками. Прапор: квадратне полотнище, що складається з двох рівновеликих горизонтальних частин, синьої та зеленої, між якими біла хвиляста смуга (завширшки в 1/10 сторони прапора). У синьому полі жовте дерев’яне укріплення з трьома вежами і частоколом, над яким згори виходить жовте сонце. В нижньому зеленому – два перехрещені білі бердиші з жовтими древками.[2] ІсторіяСело Солдатське створено в 1719 році. Першими поселенцями села були служиві люди, тобто солдати різних розрядів, які переселив сюди Московський господар в середині 17 століття для захисту російських південних рубежів від набігу кримських татар і турків. Пізніше у цих краях проявляються переселенці з центральних областей Росії. Ними покладено початок ряду російських сіл Великописарівського району. У 18 столітті найкращі землі навколо села захоплюють дрібні поміщики. У 1881 році мешканці стали будувати в селі церкву. У 1900—1905 роках йде розшаровування селянства на бідних і багатих. У 1902 році поряд з церквою була збудована 3-х класна початкова земська школа. У 1925 році сільська рада передала у розпорядження школи дім священика. Восени у 1919 році в с. Солдатське проводився новий землеустрій, сім'ї отримали наділи. 19 січня 1930 року на території ради організовується колгосп ім. Паризької Комуни, куди записалося 25 бідняцьких сімей. У цьому ж році утворена піонерська організація. У 1933 році був перший випуск семикласників. В 1932 році в селі була показана звукова кінокартина «Чапаєв». В 1931 році створено другий колгосп ім. Степана Халтуріна. У цьому ж році створено і третій колгосп «Красний пахарь». В 1933 році вони об'єднуються в один колгосп «Паризька комуна». В 1932 році була закрита церква. В 1933 році створені партійна і комсомольська організації. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[3]. Загалом під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 319 жителів села[4]. В 1928 році була відкрита своя лікарня. В 1939 році відкривається 8 клас і з цього моменту школа стає десятирічною. Починається Друга світова війна. До сталінського війська пішло 422 мешканці. Мешканка Солдатського Мотя Гендіна тільки що закінчила 9 класів і стала партизанкою партизанського загону «ГИС». Але гестапівці схопили її в лютневу ніч і повісили. Нині її ім'я носить Солдатська ЗОШ. В боях загинуло 286 чоловік. На честь загиблих у селі встановлено пам'ятник. У 1943 році відкривається початкова школа. Почало відроджуватися село і колгоспи. У 1950 році об'єдналося два колгоспи. У 1954 році об'єдналися дві сільські ради Солдатська і Крамчанська. СьогоденняПротягом 1954—1958 років почалося будівництво корівників, птахоферми, цегловий завод. З'явилися свій водяний млин, маслобійня, пологовий дім, теплова електростанція. З 1950 працює стаціонарна лікарня на 12 ліжок. З 1951 року відкривається знов 10-річна школа. У 1960 році було укрупнення 2-х колгоспів. Колгосп називається «Прогрес». Було збудовано багато об'єктів соцкультпобуту. В 1963-65 роках будуються: зерносклад, вагова, овочевий склад, посаджено фруктовий сад. У 1964 році закінчено будівництво нової школи з водяним опаленням. У 1967 році закінчено будівництво будинку культури на 500 місць. У 1976 році було нове укрупнення колгоспів «Прогрес» і «Комуніст». Вводяться в експлуатацію сільська пекарня, критий асфальтовий тік. В 1986 році центр села прикрасило нове приміщення сільської ради, наприкінці 1980-х років і на початку 1990-х збудовані: дитячий садок, амбулаторія, пошта, машинотракторна майстерня, баня, 8 будинків для спеціалістів. 10 серпня 1995 році у свято Пресвятої Богородиці було відкрито храм Преображенської церкви. В селі багато добротних будинків, є автомобілі і трактори, телерадіоапаратура, побутова техніка. Працюють 5 магазинів, працює ТОВ агрофірма «АВІАС-2000». 9 березня 2022 року росіяни скинули в центр села Солдатське колишнього Великописарівського району (нині Тростянецька міська громада) дві бомби, все зруйнувалося вибуховою хвилею. Найбільше постраждало приміщення бібліотеки, яка разом з комп'ютерним класом була відкрита 19 грудня. Двері, повилітали всі вікна, які залишились, дах покрошився[5]. 10 березня 2022 року вночі село зазнало трьох авіабомбових ударів військами РФ. Про це повідомив міський голова Тростянця Юрій Бова. "Багато пошкоджень", — написав він[6]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
ПостатіПісарєв Олександр Григорович — український військовик, учасник російсько-української війни[8]. Див. також
Примітки
Посилання
Information related to Солдатське (Охтирський район) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
