Кожна країна присуджує 12, 10, 8–1 балів 10 пісням-фаворитам від глядачів (у півфіналах і фіналі) та професійного журі (у фіналі). Глядачі з країн, які не беруть участь у конкурсі, також можуть голосувати, їхні голоси додаються і нараховуються як один набір балів
Танцювальний скетч на пісню «Together in Electric Dreams»
Юлія Саніна виконала пісню «Маяк» Фінал:
Відкривав Kalush Orchestra зі своєю виграшною піснею «Stefania» та заспівали свій останній сингл «Changes»
парад прапорів, під час якого виступали гурт Go_A з піснею «Shum», Джамала з піснею-переможницею «1944», Тіна Кароль з піснею «Show Me Your Love», Вєрка Сердючка з піснею «Dancing Lasha Tumbai»
Шоу впродовж
Перший півфінал:
Альоша виконала пісню «Ordinary World» з Ребеккою Фергюсон
Ріта Ора з поєднання композицій «Ritual», «Anywhere», «I Will Never Let You Down» і «Praising You» Другий півфінал:
«The Liverpool Songbook», який виконувало 6 учасників з попередніх конкурсів: Махмуд з «Imagine», Нетта з «You Spin Me Round (Like a Record)», Даді Фрейр з «Whole Again», Корнелія Якобс із «I Turn to You», Соня з «Better the Devil You Know» та Дункан Лоренс з «You'll Never Walk Alone»
Карта учасників
Країни-фіналісти Країни, що брали участь у минулому, але не є учасниками цього року Країни, що не кваліфікувалися до фіналу
Перемогу в конкурсі здобула Лорін з піснею «Tattoo». Її виступ зрівняв кількість перемог Ірландії та Швеції на Євробаченні[2]. До першої п'ятірки увійшли Фінляндія, Ізраїль, Італія та Норвегія. Швеція перемогла в голосуванні журі, а в телеголосуванні посіла друге місце після Фінляндії. Лорін стала другою виконавицею, яка виграла конкурс двічі, після Джонні Логана.
У ЄМС повідомили, що телевізійна аудиторія конкурсу склала 162 млн глядачів у 38 європейських країнах, що на мільйон більше, ніж у минулому році. Загалом 15,6 млн глядачів дивилися конкурс онлайн на YouTube й TikTok[3].
Червоний - міста, які подали заявку Жовтий - міста, що увійшли до шорт-листу Зелений – місто, що увійшло до фінального шорт-листу Місто господар конкурсу — Ліверпуль (синій)
За традицією Євробачення право приймати конкурс отримує країна-переможниця попереднього. Переможницею конкурсу 2022 року стала Україна[4]. Проте, з урахуванням вторгнення Росії в Україну, було невідомо, чи схвалить Європейська мовна спілка заявку на проведення конкурсу 2023 року в Україні. Зацікавленість у ролі країни-господарки в разі неможливості проведення конкурсу Україною виявили:
16 травня 2022 року Микола Чернотицький, голова Суспільного, заявив, що український мовник хоче провести конкурс у мирній Україні та сподівається, що країна зможе гарантувати безпеку всім учасникам та делегаціям під час заходу[13]. Пізніше Чернотицький заявив, що 20 травня 2022 року телекомпанія розпочне переговори з ЄМС щодо проведення конкурсу[14][15]. 10 червня в Україні почали підготовку до участі в конкурсі — Кабінет міністрів створив організаційний комітет[16].
16 червня 2022 року Суспільне та український уряд провели зустріч із ЄМС, щоб обговорити можливі варіанти проведення конкурсу в Україні[17][18]. Наступного дня Спілка оголосила, що Україна не зможе провести Євробачення 2023 після оцінки як від Суспільного, так і від інших спеціалістів. Було зазначено, що обговорення розпочнуться з BBC, національним мовником Великої Британії, представник якої Сем Райдер із піснею «Space Man» посів друге місце 2022 року, про потенційний конкурс в країні[19][20]. У відповідь на це Чернотицький і Олександр Ткаченко, міністр культури України, разом із українськими переможцями Євробачення Русланою, Джамалою та Олегом Псюком (засновник Kalush Orchestra) опублікували спільну заяву з проханням продовжити переговори з ЄМС[21][22][23], а Прем'єр-міністр Великої БританіїБорис Джонсон, заявив, що Україна може провести Євробачення в будь-якому безпечному українському місті[24]. Крім того, британська газета Ґардіан припустила, що Європейський Союз працює над подачею заявки про проведення конкурсу в місті Брюссель, столиці Бельгії[22][25].
Євробачення-2023 відбулося під гаслом «Об'єднані музикою». На логотипі — серця у національних кольорах України та Великої Британії. Шрифт, який використовується в логотипі Євробачення, називається Penny Lane — відсилання до «Бітлз» і багатої музичної спадщини Ліверпуля[45].
22 лютого 2023 року було оголошено склад ведучих на конкурс 2023 року. Британська співачка Аліша Діксон, британська актриса Ханна Веддінгем та українська співачка Юлія Саніна будуть ведучими, а у фіналі до них приєднається ірландський телеведучий та британський коментатор конкурсу з 2009 року Грем Нортон. Ведучими «Бірюзового килима» та церемонії відкриття стануть Тимур Мірошниченко (який був співведучим конкурсу 2017 року) та британська спортивна і телевізійна діячка Сем Квек[46][47].
Зміни в голосуванні
22 листопада 2022 року EBU оголосив про серйозні зміни в системі голосування на конкурсі 2023 року[48]. Результати півфіналу визначатимуться винятково телеголосуванням, як це було в період між 2004 і 2007 роками, тоді як результати фіналу визначатимуть як національні журі, так і телеголосування, як це відбувається з 2009 року. У випадку, якщо країна не зможе надати результати телеголосування для півфіналу, використовуватимуться резервні результати журі, а якщо проблема не зникне до фіналу, бали журі, нараховані у фіналі, будуть подвоєні, замінюючи попередню процедуру використання алгоритму для розрахунку та призначення балів на основі країн із подібними моделями голосування. Якщо журі країни дискваліфіковано, бали телеголосування від цієї країни будуть подвоєні та використані як заміна у фіналі. Глядачі з країн, які не беруть участі в шоу, також зможуть голосувати в усіх шоу, при цьому їхні голоси будуть узагальнюватися та представлятися як один окремий набір балів у розділі «Решта світу». Ці глядачі зможуть голосувати через онлайн-платформу[49]. На цю платформу поширюється таке саме обмеження, як і при голосуванні шляхом SMS чи телефонного дзвінка країни-учасниці: не більше 20 голосів з однієї кредитної картки, причому, проголосувати можна лише за одну трансакцію[50].
Жеребкування півфіналу
Місце проведення жеребкування конкурсу 2023 року в Сент-Джордж Холл
Жеребкування країн-учасниць півфіналу відбулося 31 січня 2023 року о 19:00 GMT (20:00 CET) у Сент Джордж Холл[51]. Тридцять одна країна був розподілений між п'ятьма кошиками на основі історичних моделей голосування, підрахованих офіційним партнером конкурсу з телеголосування Digame[52]. Мета жеребкування — зменшити ймовірність «блокового голосування» та збільшити напругу у півфіналі. Жеребкування також визначає, у якому з півфіналів голосуватимуть країна-переможниця минулого року (Україна) та країни «великої п'ятірки» (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія).
Церемонію провели Ей Джей Одуду та Райлан Кларк, і під час неї відбулася передача ключів від Стефано Ло Руссо, мера попереднього міста, в якому проводилося Євробачення — Турина — до Джоани Андерсон, мера Ліверпуля. Трансляцію церемонії доручили лондонській продюсерській компанії ModestTV[53][54]. Подія транслювалася на офіційному каналі конкурсу на YouTube, на BBC Two у Великій Британії, в Україні на «Суспільне Культура» з коментарями Тимура Мірошниченка[55] та в Італії на RaiPlay[56].
«Листівки» — це 30-секундне відеозвернення, яке демонстрували по телебаченню, поки сцена готується до наступного виступу. Вони були зняті між лютим та квітнем 2023 року, режисером був Том Кук. Карло Массарелла та Джейн Макголдрік були виконавчими продюсерами, листівки були засновані на темі конкурсу «Об'єднані музикою». Використовуючи технологію безпілотника 360°, кожна листівка починалася у вибраному місці в Україні, потім у Великій Британії, а потім переїжджала до країни-учасниці. Три місця, зображені на кожній листівці, були об'єднані єдиною темою[57]. Фонову музику написав Дмитро Шуров. Для кожної країни-учасниці були використані наступні місця:
20 жовтня 2022 року Європейська мовна спілка оголосила, що у конкурсі 2023 року візьмуть участь 37 країн[59]. Болгарія, Північна Македонія та Чорногорія відмовилися від участі через фінансові причини[60][61].
12-бальні оцінки національних журі оголошуються представниками кожної країни-учасниці. Станом на травень 2023 року було оголошено речників таких країн:
Андорра — контент-менеджер RTVA, Дані Ортола, зазначив, що наразі участь у конкурсі не входить у плани мовника. Ортола прокоментував, що «незважаючи на те, що ми є частиною ЄМС, ми не плануємо брати участь у Пісенному конкурсі Євробачення в короткостроковій або середньостроковій перспективі»[95]. Андорра не брала участі в Євробаченні з 2009 року. Сюзанна Георгі[en], остання представниця країни на конкурсі, раніше заявляла, що має усну домовленість з урядом Андорри щодо повернення країни у 2022 році, проте цього не сталося[96].
Болгарія — 14 жовтня 2022 року болгарська телекомпанія BNT підтвердила, що країна не братиме участі у 2023 році, посилаючись на фінансові обмеження та відсутності цікавості, а також заявивши, що Болгарія навряд чи повернеться до конкурсу найближчим часом.[97]
Люксембург — 2 серпня 2022 року люксембурзька телекомпанія RTL підтвердила, що країна не повернеться у 2023 році, посилаючись на те, що телеканал наразі зосереджений на новинах, а не на музичних і розважальних шоу, і що участь у Євробаченні спричинить фінансовий тиск для телекомпанії[98].
Монако — 22 листопада 2021 року було повідомлено, що частина державного бюджету Монако зарезервована для участі в конкурсі 2023 року[99]. Проте національний мовник країни TMC[en] наразі не підтвердив і не спростував цього.
Північна Македонія — національний мовник країни MRT заявив, що розглядає можливість відмови від участі у 2023 році через негативний імідж Євробачення у громадськості, що виник після інциденту на церемонії відкриття Євробачення 2022, коли Андреа скинула на підлогу македонський прапор[100]. 14 жовтня 2022 року було офіційно підтверджено, що країна відмовляється від участі в конкурсі.[101]
Словаччина — 10 червня 2022 року словацька телекомпанія RTVS підтвердила, що країна не повернеться до конкурсу у 2023 році, посилаючись на фінансові обмеження та низькі показники переглядів Євробаченні. Однак пізніше стало відомо, що Словаччина все ще могла розглянути можливість повернення до конкурсу після виборів нового генерального директора телеканала-мовника, а остаточне рішення, як очікувалось, мало бути ухвалене до серпня[102]. Востаннє Словаччина була учасницею Євробачення у 2012 році[103].
Чорногорія — 13 жовтня 2022 року чорногорська телекомпанія RTCG підтвердила, що країна не братиме участі у 2023 році, посилаючись на фінансові обмеження та відсутність інтересу з боку спонсорів.[104][105]
Косово — генеральний директор RTK, Шкумбін Ахмеджекай, оголосив, що косовський мовник має намір подати заявку на членство в ЄМС наприкінці 2022 року. Косово хоче стати повноправним членом Європейської мовної спілки до кінця року, щоб мати можливість брати участь у Пісенному конкурсі Євробачення. Ахмеджекай зазначив, що зараз Косово може мати більше шансів приєднатися до Спілки після того, як у ній було призупинено членство Росії та Білорусі. Однак генеральний директор RTK також визнає, що існують значні перешкоди для цього, оскільки Косово не є членом Міжнародної спілки електрозв'язку, що є необхідною умовою для членства в ЄМС[106].
Ліхтенштейн — 9 серпня 2022 року телекомпанія Ліхтенштейну 1 FL TV підтвердила, що більше не збирається подавати заявку на членство в ЄМС, що виключає дебют країни у конкурсі.[107]
Інциденти
Проблеми з якістю трансляції в Україні
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Принаймні окремих регіонах України під час телетрансляції першого півфіналу конкурсу на Суспільне Культура усіх 15-ти виступів конкурсантів та відео трьох фіналістів, а також виступів гостей та прямої мови ведучих, звук оригінальної трансляції був практично відсутній, що нагадувало фон інтернет-трансляції. Адекватний звук був виключно від українського коментатора Тімура Мирошниченка, причому під час виступу телеведучої Юлії Саніної, був чутний його коментар замість фонового виступу української співачки, що також наводить на паралелі з інтернет-трасляцією, у якій немає прав на трансляцію оригінального звуку виступу, у подальших виступах артистів, був чутний виключно фоновий звук, а мова коментатора лунала у запланованих проміжках. До кінця трансляції не було здійснено жодних спроб виправити ситуацію. Складалося вражання про повну відсутність режисера трансляції, що стежить саме за телекартинкою, що видається до телеефіру.[джерело?]
Представник Суспільного повідомив, що була технічна проблема: залежно від типу трансляції деякі глядачі отримували сигнал з неякісним звуком. Згодом проблема була усунута.[108]
↑The Hague 1980. Eurovision.tv(брит.). Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 7 червня 2022.
↑Lombardini, Emanuele (18 червня 2022). Eurovision 2023: piovono candidature per l'ipotesi Regno Unito [Eurovision 2023: applications are raining for the United Kingdom hypothesis]. Eurofestival News (it-IT) . Архів оригіналу за 19 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
↑Євробачення-2023 відбудеться у Ліверпулі. Міністерство культури та інформаційної політики (українською) . 8 жовтня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 15 жовтня 2022.
↑Farah Abadi lämnar Sveriges röster i Eurovision [Farah Abadi announces Sweden's votes in Eurovision]. media.melodifestivalen.se (Пресреліз) (швед.). SVT. 5 травня 2023. Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 5 травня 2023.
↑ZLATA OGNEVICH — речниця України на Євробаченні-2023 [Zlata Ognevich is the spokeswoman for Ukraine at Eurovision 2023]. suspilne.media (Пресреліз) (укр.). Suspilne. 29 квітня 2023. Архів оригіналу за 29 квітня 2023. Процитовано 29 квітня 2023.
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2023. Процитовано 15 травня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
