PROFILPELAJAR.COM

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Північноказахстанська область
(каз. Солтүстік Қазақстан облысы)
	Герб
Адм. центр	Петропавловськ
Країна	Казахстан
Регіон	Північний Казахстан
	Костанайська область , Акмолинська область , Павлодарська область , Курганська область , Тюменська область , Омська область ?
Номерний знак	T і 15
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	540786 осіб (2021) (3,4%. 14-е)
- густота	5,88 осіб/км² (7-е місце)
Етнікон	росіяни — 48,25 %; казахи — 33,89 %; українці — 5,55 %
- повна	98043,16 км² (3,6%. 14-е місце)
Часовий пояс	UTC+6
Дата заснування	29 липня 1936
Аким	Серік Султангазинович Білялов
Вебсайт	офіційний сайт
Код ISO 3166-2	KZ-59
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Північноказахстанська область

Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.

Географія

Північноказахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.

Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.

Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.

Річки належать басейну Обі. В межах Північноказахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північноказахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільші: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.^[3]

Північноказахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північноказахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.

Історія

Адміністративний поділ


№	Район, міська адміністрація	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	АО	НП
1	Айиртауський район	9603,82	75863	58324	44129	33568	Саумалколь	14	76
2	Акжарський район	8043,17	37942	27176	18975	13744	Талшик	12	24
3	Аккайинський район	4707,08	40222	31705	22941	18550	Смирново	12	32
4	Єсільський район	5141,44	48735	38236	28552	21923	Явленка	16	53
5	Жамбильський район	7465,20	48374	36989	25378	18608	Прісновка	13	48
9	імені Габіта Мусрепова район	11086,78	70456	54629	45538	36517	Новоішимське	17	62
7	Кизилжарський район	6149,90	55364	50285	44454	46369	Бесколь	19	69
6	Магжана Жумабаєва район	7806,98	64634	49679	36924	27687	Булаєво	18	63
8	Мамлютський район	4100,01	35158	29110	21369	17843	Мамлютка	12	38
10	Тайиншинський район	11434,04	89096	67001	50757	41269	Тайинша	19	82
11	Тимірязєвський район	4511,67	24646	20081	13978	10206	Тимірязєво	16	22
12	Уаліхановський район	12876,62	39080	25920	17991	13533	Кішкенеколь	11	27
13	Шал-акина район	4841,07	42431	32375	23095	18333	Сергієвка	11	42
1	Петропавловська м.а.	224,91	242304	204497	202454	222636	Петропавловськ	-	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Петропавловськ	241360	203523	201446	222636
2	Тайинша	16083	13233	12418	13113
3	Бесколь	7274	7495	8805	12838
4	Новоішимське	12140	10152	11284	11964
5	Саумалколь	18134	12893	10796	11898

Населення

Населення — 540786 осіб (2021; 596535 у 2009, 726007 у 1999, 914305 у 1989).

Населення Північноказахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них^[4]:

росіяни — 285331 особа (49,90 %)
казахи — 196483 особи (34,37 %)
українці — 25411 осіб (4,44 %)
німці — 20260 осіб (3,54 %)
поляки — 12516 осіб (2,19 %)
татари — 12404 особи (2,17 %)
білоруси — 5875 осіб (1,03 %)
азербайджанці — 1782 особи
вірмени — 1366 осіб
таджики — 814 осіб
чуваші — 752 особи
інгуші — 748 осіб
башкири — 722 особи
литовці — 666 осіб
чеченці — 628 осіб
узбеки — 487 осіб
мордва — 434 особи
інші — 5080 осіб

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):

	населення	росіяни	казахи	українці	німці	поляки	татари
Айиртауський район	39 621	46,6	39,2	4,2	4,0	0,8	1,7
Акжарський район	17 431	13,9	78,1	2,9	1,4	0,3	1,2
Аккайинський район	20 847	43,6	33,4	8,5	7,6	1,5	1,9
Єсільський район	25 367	51,7	40,9	2,0	2,8	0,5	0,5
Жамбильський район	22 210	39,6	46,9	6,8	3,5	0,1	1,1
імені Габіта Мусрепова район	43 183	42,4	33,2	10,9	5,0	0,6	1,6
Кизилжарський район	44 676	59,4	29,3	2,5	3,2	0,4	1,6
Магжана Жумабаєва район	32 313	57,0	28,7	4,5	4,9	0,5	1,3
Мамлютський район	19 488	57,0	26,2	2,4	3,6	0,2	6,6
Тайиншинський район	46 327	23,9	27,4	11,6	9,7	21,8	0,6
Тімірязєвський район	12 499	44,2	37,6	5,8	2,5	0,5	1,9
Уаліхановський район	17 145	5,4	89,6	1,7	1,0	0,0	1,2
Шал-акина район	20 179	42,6	45,9	4,5	3,8	0,1	0,8
Петропавловська м.а.	210 473	63,1	26,5	2,1	1,8	0,4	3,2

**Зміна чисельності населення**^[5]
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	682 148	▼674 497	▼665 936	▼663 126	▼660 950	▼653 921

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▼597 530	▼592 746	▼589 308	▼583 598	▼579 636

Господарство

Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.

Транспорт

545 км залізничних колій області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы». Ще 186,96 км — дистанція Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».^[6] Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км. 1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.^[7] Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.^[8]