Пшениця

Пшениця
Пшениця
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Надтриба: Triticodae
Триба: Triticeae
Рід: Пшениця (Triticum)
L.
Види
  • T. aestivum
  • T. aethiopicum
  • T. araraticum
  • T. boeoticum
  • T. carthlicum
  • T. compactum
  • T. dicoccoides
  • T. dicoccon
  • T. durum
  • T. ispahanicum
  • T. karamyschevii
  • T. macha
  • T. militinae
  • T. monococcum
  • T. polonicum
  • T. spelta
  • T. sphaerococcum
  • T. timopheevii
  • T. turanicum
  • T. turgidum
  • T. urartu
  • T. vavilovii
  • T. zhukovskyi
Вікісховище: Wheat
Пшеничне поле. Запорізьке Правобережжя

Пшени́ця (Triticum L.) — рід однорічних та культурних трав'янистих рослин родини тонконогових; найважливіша харчова культура.

Ботанічна характеристика

Рід пшениці поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристики 28 її видів.

Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:

1 — диплоїдні (2n-14) включають:

  • дикорослі види:
  • культурні види:
    • однозернянка культурна плівкова, або ейнкорн чи напівполба (Triticum monococcum L.)
    • голозерна однозернянка або пшениця Сінської (Triticum sinskajae)

2 — тетраплоїдні (2n-28):

3 — гексаплоїдні (2n-42):

4 — октаплоїдні (2n-56):

Залежно від остистості колосу, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике (Еритроспермум, Лютесценс, Мільтурум, Ферругінеум, Грекум, Альбідум, Велютинум, Мелянопус, Гордейформе тощо.)

При гибридизації перших трьох груп пшениць із житом отримано цінний рід продуктивних зернових — тритикале.

Однозернянка культурна

Морфологічні особливості

За морфологічними особливостями види пшениці об'єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб'яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані за легкого надавлювання ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно без лусок.

До голозерних пшениць належать: м'яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих — спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види.

Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98 % загальної площі пшениці. За цього на частку м'якої в Україні припадає 90 % площі.

М'яка пшениця (T. aestivum L.) — однорічна озима або яра трав'яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає в ґрунту на глибину 1—1,5 м і більше.

Стебло — прямостійна соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів — 60—90 см, середньорослих — 100—110, високорослих — 110—125 см; складається з 4—7 міжвузлів.

Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3—5 стебел від одного кореня, у тому числі продуктивних — 2-3.

Листки у м'якої озимої пшениці майже голі, ярої — опушені, завдовжки 15—25 см і більше, завширшки 1—2 см.

Пшениця тверда
Пшениця м'яка

Колос різної довжини: короткий — до 8 см, середній — 8—10, довгий — понад 10 см; за формою — циліндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівки й меншою мірою до основи, та булавоподібний (скверхедний), який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15—25 колосків, здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваються й утворюють зерно 2—3 нижні квітки.

Якщо у пшениці м'якої у перерахунку на 10 см стрижня розміщується менш як 16 колосків, колос вважається нещільним; 17—22 — середньощільним, 23—28 — щільним, понад 28 — дуже щільним; у твердої пшениці нещільний колос має до 24 колосків на 10 см стрижня; середньощільний — 25—29, щільний — понад 29 колосків.

Щільність колоса визначають також за кількістю колосків у перерахунку на 1 см стрижня. Встановлюють її шляхом ділення суми всіх колосків, за винятком верхівкового, на довжину стрижня.

Можна встановити щільність колоса за середньою довжиною членика, для чого довжину стрижня ділять на кількість члеників. Якщо довжина членика понад 6 мм, колос вважають дуже нещільним, 5—6 мм — нещільним, 3,8—5 — середньощільним, 3—3,8 мм — щільним та менш як 1,6 мм — дуже щільним.

Кількість зерен у колосі часто перевищує 30—35 шт., а середня маса зерна у ньому становить 1—1,5 г (іноді до 2,5—4 г); маса 1000 зерен — 25—55 г, частіше — близько 40 г.

Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4—11 мм.

М'яка пшениця — самозапильна рослина, але у жарку погоду може запилюватися перехресно.

Тверда пшениця (T. durum Best.) представлена у культурі переважно ярими сортами і зовсім мало — озимими. Якщо порівняти з м'якою, вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом.

Колос щільний, з середнім індексом щільності 25—30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не обсипається. Зерно видовжене — до 12 мм, у поперечному перерізі — округло-кутасте.

Біологічні особливості

Органогенез

В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази:

  1. проростання насіння,
  2. сходи,
  3. кущення,
  4. трубкування (стеблування),
  5. колосіння,
  6. цвітіння,
  7. формування зернівки,
  8. налив зернівки,
  9. молочна стиглість,
  10. тістоподібна стиглість,
  11. воскова стиглість,
  12. повна стиглість.

Перші два етапи і частково третій відбуваються восени, останні — весною та влітку наступного року. Період вегетації восени — 40-50 днів, весною та влітку — 90-110 днів.

На 7 — 9 день після сівби (за сприятливих умов) з'являються сходи. Фаза кущіння (підземного пагоноутворення) настає через 13 — 15 днів, коли на рослині утвориться 3-4 листки й на глибині 2-3 см сформується вузол кущення. За достатньої кількості днів осінньої вегетації (40 — 50 днів), до зими рослина формує 2-4 пагони. Коренева система за цей час заглиблюється на 50 — 70 см.

Навесні, коли середньодобові температури сягають 4 — 5 °C пшениця відновлює вегетацію і продовжує кущитись ще 25-30 днів. Після цього починається вихід у трубку (стеблування), яке триває 25-30 днів. Воно змінюється фазою колосіння, а ще через 4-5 днів настає цвітіння і припинення росту стебла.

Запилення

Пшениця — самозапильна культура. Після запліднення формується зернівка. Через 12 — 17 днів вона досягає кінцевої довжини і вступає спочатку у фазу молочної (7 — 14 днів), а потім тістоподібної, воскової (7 — 9 днів) і повної стиглості.

Холодо- та морозостійкість

Пшениця — холодостійка культура. Її насіння починає проростати за температури 1-2 °C. Оптимальна температура під час сівби — 14 — 16 °C. За температури понад 25 °C формуються ослаблі проростки з тонкими корінцями, які сильно уражуються хворобами. Щоб рослини витримували взимку зниження температури, вони повинні бути добре загартованими. Загартуванню сприяє сонячна погода в передзимовий період протягом 12 — 14 днів та посилене фосфорно-калійне живлення. Високоморозостійкі сорти витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 19 — 20 °C, звичайні — до мінус 17-18 °C. На початку зими пшениця має найвищу морозостійкість, яка до весни поступово знижується. Значне зниження морозостійкості відбувається при періодичному відтаванні та замерзанні ґрунту. Особливо шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалось відростання рослин і температури вдень підвищуються до 5-10 °C тепла, а вночі знижуються до мінус 8 — 10 °C.

Потреби у волозі

Пшениця вимоглива до вологи. Протягом періоду вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-75 % НВ. При вмісті в 10-сантиметровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з'являються із запізненням і зріджені. Через нестачу вологи знижується загальна кущистість у фазі кущіння. Дефіцит вологи у фазі трубкування знижує продуктивну кущистість, у колосіні-цвітіні — озерненість колоса, під час формування і наливу зерна — дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці — 320—450. Його можна зменшити шляхом застосування у достатній кількості фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи, роздрібному внесенні азотних добрив.

Живлення

Пшениця потребує легкодоступних форм елементів живлення. На утворення одного центнеру зерна з відповідною кількістю соломи, вона забирає з ґрунту 2 — 3 кг азоту, 1 — 1,3 кг оксиду фосфору(V), 1,8 — 2,5 кг оксид калію.

Світловий режим

Пшениця вибаглива до світла. Через похмуру погоду восени відбувається неглибоке залягання вузла кущіння та погане загартування, від чого знижується морозо- і зимостійкість; весною — вилягання; під час наливу зерна — зниження вмісту білка в зерні.

Ґрунти

Пшениця вимоглива до ґрунтів. Добре розвивається на окультурених структурних ґрунтах із середнім механічним складом. Найкраще зростає на чорноземних, каштанових та сірих лісових ґрунтах. На окультурених дерново-підзолистих ґрунтах можна отримувати високі врожаї за умови застосування підвищених норм органічних і штучних добрив, сидератів, вапнування, поглиблення орного шару, усунення надмірного зволоження. Погано підходять для вирощування пшениці солонцюваті ґрунти, солоді, легкі піщані та важкі за механічним складом глинисті ґрунти, у яких під час вегетації застоюється вода.

Історичні відомості

Врожай пшениці у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни у 2005 році як порівняти з лідером Китаєм (100 % = 97 446 250 тонн)
Виробництво пшениці — 2021
Країна Виробництво (млн тонн)
КНР КНР
136,9
Індія Індія
109,6
Росія Росія
76,1
США США
44,8
Франція Франція
36,6
Україна Україна
32,2
Австралія Австралія
31,9
Пакистан Пакистан
27,5
Канада Канада
22,3
Німеччина Німеччина
21,5
Світ
770,9
Джерело: FAOSTAT, ООН[1]

Археологічні дані свідчать, що пшениця була вперше оброблена в регіонах Родючого Півмісяця приблизно 9600 до н. е.

На терені України пшениця з'явилася в культурі у 4-3 тисячолітті до н. е.; у VI ст. до н. е. і згодом пшениця була важливим предметом експорту з Південної України до Греції та Риму.

Археологічні дослідження показують, що аж до середньовіччя на території України в культурі використовувалися двозернянка-полба (T. dicoccum) та однозернянка (T. monococcum), зі значним переважанням першої. Також серед археологічних зразків подекуди зустрічається спельта (T. spelta).

У ранню княжу добу пшениця втратила своє значення проти проса і жита, пізніше — як порівняти з житом.

Щойно після розорення Степу і поширення на ньому посівів пшениці, вона стала у XIX ст. головною зерновою культурою України і найважливішою з експортних.

У 1913 посівна площа пшениці займала на території УРСР 8,9 млн га (ячменю 5,8 млн га, жита 4,5 млн га), або 31,8'% всієї посівної площі і 36,0 % зернових; у тому числі озима пшениця становила 3,1 і яра 5,8 млн га. Загальний збір озимої пшениці становив 3,6, ярої — 4,3 млн т. На Правобережній і Західній Україні була поширена майже винятково озима пшениця, на Лівобережжі й у степу переважала яра, в Криму озима.

З другої половини 1920-х площа посівів пшениці збільшилася за рахунок зменшення посівів ячменю, а ще більш-менш урожайного жита. Посіви маловрожайної ярої пшениці майже зникли внаслідок поширення нових морозостійких сортів озимої пшениці.

Виробництво пшениці у світі

Кількість пшениці в таблиці, в млн. тонн.

Країна 2010[1] 2009[1] 2008[1] 2007[1] 2006[1] 2005[2] 2004[2] 2003[2] 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996
Європейський Союз Європейський Союз 136.5 138.5 150.3 120.1 126.7 135.4 149.4 111.7 133.6 126.6 132.4 123.1 134.1 126.4 124.3
КНР КНР 115.2 115.1 112.5 109.9 104.5 96.3 91.6 86.5 90.3 93.9 99.7 113.9 109.7 123.3 110.6
Індія Індія 80.7 80.7 78.6 74.9 69.4 72.0 72.1 65.1 72.8 69.7 76.4 70.8 65.9 69.4 62.6
США США 60.1 60.3 68.0 53.6 57.3 57.1 58.7 63.8 44.1 53.3 60.8 62.7 69.4 67.5 62.0
Росія Росія 41.4 61.7 63.7 49.4 45.0 47.6 45.4 34.1 50.6 47.0 34.5 31.0 27.0 44.3 34.9
Франція Франція 38.2 38.3 39.0 33.2 35.4 36.9 39.7 30.5 38.9 31.5 37.5 37.2 39.8 33.9 35.9
Німеччина Німеччина 24.1 25.2 26.0 21.4 22.4 23.6 25.4 19.3 20.8 22.8 21.6 19.6 20.2 19.8 18.9
Пакистан Пакистан 23.3 24.0 21.0 23.5 21.3 21.6 19.5 19.2 18.2 19.0 21.1 17.9 18.7 16.7 16.9
Канада Канада 23.2 26.8 28.6 20.6 27.3 25.6 25.9 23.6 16.2 20.6 26.8 26.9 24.1 24.3 29.8
Австралія Австралія 22.1 21.7 21.4 13.0 10.8 25.1 21.9 26.1 10.1 24.3 18.5 24.1 22.1 19.4 23.7
Туреччина Туреччина 19.7 20.6 17.8 17.7 20.0 21.0 21.0 19.0 19.5 19.0 17.5 16.5 18.5 16.2 16.2
Україна Україна 16.9 20.9 25.9 13.8 14.0 18.7 17.5 6.9 20.6 21.4 10.2 13.6 14.9 18.4 13.5
Іран Іран 15.0 13.5 8.0 15.9 14.5 14.5 14.0 13.4 12.5 9.5 7.0 8.0 11.0 10.2 8.8
Велика Британія Велика Британія 14.9 14.4 17.2 13.4 14.7 15.0 15.5 14.3 16.0 11.6 16.8 14.9 15.5 15.1 16.1
Аргентина Аргентина 14.9 7.5 8.5 16.5 14.0 16.0 14.6 14.5 12.3 15.4 16.5 15.7 11.5 14.8 15.9
Казахстан Казахстан 9.6 17.1 12.6 16.5 13.5 11.1 9.9 11.5 12.7 12.7 9.1 11.2 4.8 8.7 8.0
Польща Польща 9.5 9.8 9.3 8.4 7.1 8.6 9.9 7.9 9.3 9.3 8.5 9.1 9.5 8.2 8.6
Єгипет Єгипет 7.2 8.5 8.0 7.4 8.3 8.1 7.2 6.8 6.6 6.3 6.6 6.3 6.0 5.8 5.7
Італія Італія 6.9 6.3 8.9 7.3 7.1 7.5 8.6 6.2 7.6 6.5 6.9 7.3 8.1 6.8 8.3
Узбекистан Узбекистан 6.7 6.6 6.1 6.2 6.1 6.1 5.3 5.4 4.9 3.7 3.5 3.6 3.6 3.0 2.7
Бразилія Бразилія 6.0 5.1 6.0 4.1 2.5 5.2 5.7 6.2 3.1 3.4 1.7 2.5 2.3 2.5 3.3
Румунія Румунія 5.8 5.2 7.2 2.9 5.5 7.0 7.8 2.5 4.4 7.8 4.4 4.4 5.0 6.6 3.1
Іспанія Іспанія 5.6 4.7 6.7 6.4 5.6 3.8 7.1 6.3 6.8 5.0 7.3 4.9 5.3 4.6 6.0
Данія Данія 5.1 5.9 5.0 4.5 4.8 4.8 4.8 4.7 4.1 4.7 4.7 4.5 5.0 5.0 4.8
Марокко Марокко 4.9 6.4 3.8 6.3 3.0 5.5 5.7 3.4 3.3 1.4 2.2 4.4 2.3 5.9
Афганістан Афганістан 4.5 5.1 2.6 4.5 3.2 4.3 2.3 3.5 2.7 1.6 1.5 2.5 2.8 2.7 2.3
Чехія Чехія 4.2 4.4 4.6 4.0 3.5 4.5 5.0 2.6 3.9 4.5 4.1 4.0 3.8 3.6 3.7
Болгарія Болгарія 4.0 4.0 4.6 2.4 3.3 3.5 4.0 2.0 4.1 4.1 3.3 3.2 3.3 3.6 1.8
Угорщина Угорщина 3.8 4.4 5.6 4.0 4.4 5.0 6.0 2.9 3.9 5.2 3.7 2.6 4.9 5.3 3.9
Мексика Мексика 3.7 4.1 4.0 3.5 3.3 3.0 2.9 2.8 3.2 3.3 3.3 3.1 3.2 3.6 3.4
Сирія Сирія 3.6 3.7 2.1 4.0 4.7 4.7 4.5 4.9 4.8 4.7 2.7 2.6 4.1 3.0 4.1
Алжир Алжир 3.1 3.0 1.1 2.3 2.7 2.4 2.7 3.0 1.5 2.0 0.8 1.5 2.3 0.7 3.0
Ефіопія Ефіопія 3.0 3.1 2.5 2.2 2.8 1.7 1.6 1.4 1.5 1.6 2.5 2.1 1.5 2.0 1.6
Туркменістан Туркменістан 3.0 3.0 2.7[3] 2.7[3] 3.3 2.8 2.6 2.5 2.3 1.8 1.7 1.5 1.2 0.7 0.5
Ірак Ірак 2.7 1.7 1.3 2.2 2.1 2.2 1.8 2.4 2.6 0.9 0.4 0.8 1.1 1.1 1.3
Швеція Швеція 2.2 2.3 2.2 2.3 2.0 2.2 2.4 2.3 2.1 2.4 2.4 1.7 2.2 2.1 2.0
Інші <2
Разом у світі 651.4 685.6 683.4 607.0 605.9 628.7 633.3 560.3 574.7 589.7 586.1 587.7 593.6 613.4 585.4

Види, що вирощуються в Україні

Пшеничне поле в Єланецькому районі Миколаївської області

Пшеницю м'яку або звичайну (Triticum aestivum L.) використовують як основний компонент хлібних виробів. Пшеницю тверду (Triticum durum Desf.) — для виготовлення макаронного тіста та для покращення звичайних хлібних виробів.

Також в Україні в помітних кількостях вирощують такі види пшениці, як полба (Triticum dicoccum — використовується для виготовлення крупи), пшениця карликова (Triticum compactum — використовується для вироблення розсипчастої випічки), пшениця спельта (Triticum spelta), пшениця польська (Triticum polonicum), пшениця англійська, або тургідум (Triticum turgidum).

У 2015 році в Україні було вирощено 26-27 млн тонн пшениці,[4] у Вінницькій області було вирощено найбільше — 2,2 млн тонн.[5][6] Близько 15 млн тонн пішло на експорт, Україна останні роки входить до десятки найбільших експортерів пшениці у світі.[7] Найбільшим покупцем української пшениці є Єгипет, далі Таїланд, Індонезія, Судан, Південна та Північна Кореї. Під пшеницю відведено 6,7 млн га земель (22 % всіх сільськогосподарських земель), середня врожайність 3,9 т з гектара (для порівняння в Європі найвищі врожаї в Ірландії — 10 т, а рекорд у 2010 в Новій Зеландії 13 т, при чому у Венесуелі врожайність лише 0,3 т з га).

Різновиди м'якої та твердої пшениці

Різновидність як таксономічна одиниця об'єднує групу рослин зі спільними морфологічними ознаками, що успадковуються потомствами.

Пшеницю поділяють на різновидності за такими ознаками:

  • наявність або відсутність на колосі остюків; остисті форми мають довгі остюки, які перевищують довжину колоса, середні — рівні йому, короткі — менші за довжину колоса. Трапляються також напівостисті форми, в яких на нижніх колосках часто утворюються замість остюків остюкоподібні відростки, а на середніх і верхніх колосках є короткі або середньої довжини остюки;
  • запушення колоса — наявність на колоскових лусках і відкритій частині зовнішніх квіткових лусок волосків; колос без запушення їх не має;
  • забарвлення колоса (колоскових лусок), яке може бути білим (світло-жовтим, жовто-солом'яним), червоним (блідо-червоним, оранжевим, червоно-коричневим), чорним, сіро-димчастим на білому та червоному фонах;
  • забарвлення остюків однакове із забарвленням колоса або чорне як у білоколосих, так і червоноколосих різновидностей;
  • забарвлення зернівок біле (борошнисто-біле, склоподібно-біле, бурштиново-жовте) або червоне (червоно-коричневе).

В Україні рекомендовано близько 70 сортів пшениці, серед яких до 80 % — сорти озимої пшениці й лише 20 % — ярої.

До озимих сортів м'якої пшениці з найвищою якістю зерна належать: Альбатрос одеський, Вимпел одеський, Красуня одеська, Безоста 1, Дончанка 3, Київська остиста, Київська 8, Лада одеська, Леля, Тіра, Миронівська остиста, Обрій, Одеська 133, Одеська 162, Ростовчанка 2, Скіф'янка, Юна та ін., твердої — Алий парус, Айсберг одеський, Корал одеський, Парус.

Серед сортів ярої м'якої пшениці найвищою якістю зерна відзначаються Воронезька 6, Дніпрянка, Луганська 4; твердої — Луганська 7, Харківська 15, Харківська 23 та інші.

Технологія вирощування

Попередники.

Найкращий попередник для озимої пшениці в зоні Лісостепу — багаторічні бобові трави (конюшина, люцерна та ін.). Вони збагачують ґрунт азотом і високоякісною органічною масою з пожнивних решток. З рослинними рештками в ґрунті залишається до 150 кг/га азоту. Крім того, покращується структура і підвищується біологічна активність ґрунту, зменшується забур'яненість посівів озимої пшениці.

Шкідники

Шкідливий ентомокомплекс зернового поля містить близько 300 видів фітофагів. З них над понад 40 видами найпоширеніших шкідливих комах в Україні здійснюється фітосанітарний моніторинг спеціалістами регіональних державних інспекцій захисту рослин.

Серед них шкідник номер один пшеничного поля — клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put), який живлячись зерновими, зокрема пшеницею, не тільки різко понижує кількість, але й істотно погіршує якість врожаю зерна.

Уперше дефектну клейковину в пшениці, зерно якої було пошкоджене клопами черепашками, виявлено в 1932 р. у Всесоюзному науково-дослідному інституті зерна.

За наявності в урожаї 3-5 % пошкодженого зерна, суттєво знижується пружність клейковини та гіршають хлібопекарські якості. З вищих рівнів пошкоджень зерна (до 10-15 % і більше) можлива повна їх втрата.

Часткового рішення проблему можна досягти через впровадження стійких до черепашки сортів пшениці. Відповідна робота в цьому напрямку в Україні проводиться Селекційно-генетичним інститутом УААН.

Захисні заходи включають своєчасне застосування хімічного методу, який є основним і найдієвішим в інтегрованій системі захисту пшеничного поля. Оперативне проведення хімічного захисту зернових від черепашки здійснюється наземною апаратурою та авіацією. Недоліком хімічного методу є забруднення довкілля. Тому використання його має бути раціональним, сприяти запобіганню забруднення залишковими кількостями (інсектицидів), збереженню корисної фауни.

Інші шкідники: довгоносик рисовий, довгоносик комірний, жук хлібний, клоп маврський, муха гессенська, п'явиця синя, п'явиця червоногруда, совка сіра зернова, турун хлібний.

Застосування екстракту зародків пшениці у медицині

Зародки пшениці містять значну кількість поживних і біологічно активних речовин. Екстракт зародків пшениці — це імуномодулятор, який здатен збільшити опір організму дії негативних зовнішніх факторів. У медицині та косметології екстракт зародків пшениці використовується як засіб, що має протиопіковий ефект, прискорює загоєння ран, виразок та опіків[8]. Це зумовлене впливом екстракту зародків пшениці на фібробласти, які відіграють основну роль в загоєнні ран і активації грануляційного процесу. Під впливом екстракту зародків пшениці відбувається збільшення кількості фібробластів (підвищення мітозу) і проникнення фібробластів в рану[9], підвищенню активності орнітіндекарбоксілази і гідролізу фосфоліпіда інозітола[10], збільшення місткості синтези і вивільненню глікозаміногліканів і колагенових волокон, що грає вирішальну роль в процесі загоєння рани. Під час клінічних дослідів українські вчені довели ефективність препарату Вульностимулін [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.] на основі водного екстракту зародків пшениці у лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет[11][12].

У косметології також використовується як омолоджувальний засіб. Завдяки вмісту селену і каротиноїдів, які мають антиоксидантні властивості, зародки пшениці перешкоджають дії вільних радикалів. Таким чином, екстракт зародків пшениці зміцнює стінки судин, попереджає старіння і появу пухлин.[13][14]

Стандартизація

Див. також

Література

  • Довідник сортів озимої пшениці для степу України / [В. С. Шебанін та ін.] ; за ред. проф. В. С. Шебаніна ; [Миколаїв. нац. аграр. ун-т]. - Миколаїв : МНАУ, 2016. - 115 с. : кольор. іл. - Бібліогр.: с. 110-112. - 500 прим. - ISBN 978-617-7149-17-9
  • Посухи та їх вплив на посіви озимої пшениці : монографія / І. Т. Нетіс ; УААН, Ін-т землеробства півден. регіону. − Х. : Айлант, 2008. − 250 с. − Бібліогр. : с. 237−250 (202 назви). − ISBN 978-966-630-010-5.
  • Пшеница: история, морфология, биология, селекция : монография / В. В. Шелепов, Н. П. Чебаков, В. А. Вергунов, В. С. Кочмарский ; УААН, Миронов. ин-т пшеницы им. В. Н. Ремесло, Гос. науч. с.-х. б-ка. − [Мироновка], 2009. − 579 с. : ил., фотогр. − Бібліогр. : с. 543−573 (понад 100 назв). − ISBN 966-7802-52-3.
  • Пшениця спельта / Г. М. Господаренко [та ін.] ; за заг. ред. Г. М. Господаренка. - Київ : СІК ГРУП Україна, 2016. - 294, [18] с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 270-294. - 300 прим. - ISBN 978-617-7092-99-4

Примітки

  1. а б в г д е Production quantities of Wheat by country 2016. Food and Agriculture Organization of the United Nations, Statistical Division (FAOSTAT). 2018. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 18 травня 2018.
  2. а б в UN FAO Statistic. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 5 вересня 2021.
  3. а б estimate
  4. Виробництво зерна в Україні в 2015 році сягнуло 60 мільйонів тонн. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  5. Агрохолдинги України 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  6. Grain: World Markets and Trade [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Foreign Agricultural Service
  7. Ринок пшениці в Україні та світі. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  8. Martini P., Mazzatenta C., Giorgio Saponati G. Efficacy and Tolerability of Fitostimoline in Two Different Forms (Soaked Gauzes and Cream) and Citrizan Gel in the Topical Treatment of Second-Degree Superficial Cutaneous Burns // Dermatol Res Pract. : Published online. — 2011
  9. Farinella Z., Morale M. C. Stimulation of cell division in mouse fibroblast line 3T3 by an extract from Triticum vulgare. 1986 — Int. J. Tiss. Reac, Vol. 8. Page 33
  10. CANONICO P., FAVIT A., FIORE I., SCAPAGNINI U. An extract derived from Triticum vulgare stimulates inositol phospholipid hydrolysis in mouse fibroblasts. 1992 — Acta Therapeutica, Vol. 18 pag. 171
  11. О. О. Сергієнко, Ю. О. Макаревич, В. О. Сергієнко. Оцінка клінічної єфективності комплексного застосування «Деласкіну», «Фузікутану» та «Вульностимуліну» в лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет. Національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів
  12. Новые препараты в лечении трофических язв нижних конечностей у больных сахарным диабетом — Сайт здоровой кожи
  13. Vanden Berghe Q. R. and coll. Specific stimulation of human endothelial cells by Triticum vulgare extract and its biologically active fractions. 1992 — Phytotherapy Research, Vol. 7 pag. 172
  14. Canonico P., Fiore I., Scapagnini U., Riccio R. Differential activities of Triticum vulgare extract and its fractions in mouse fibroblasts. 1993 — Acta Therapeutica, Vol. 19 pag. 151

Посилання

Джерела


Read other articles:

For a list of Philippine mountains which include those classified as active volcanoes, see List of mountains in the Philippines. Mayon in Albay is the most active volcano in the Philippines. As of 2018, the Philippines has 24 [1] volcanoes listed as active by the Philippine Institute of Volcanology and Seismology (PHIVOLCS). Twenty-one of these have had historical eruptions. The three exceptions are Cabalian, which is a strongly fumarolic volcano;[further explanation needed] ...

 

 

Juan Carlos Valerón Informasi pribadiNama lengkap Juan Carlos Valerón SantanaTanggal lahir 17 Juni 1975 (umur 48)Tempat lahir Arguineguín, SpanyolTinggi 1,80 m (5 ft 11 in)Posisi bermain Gelandang serangInformasi klubKlub saat ini Las PalmasNomor 21Karier junior Arguineguín Las PalmasKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)1994–1995 Las Palmas B 25 (7)1995–1997 Las Palmas 54 (2)1997–1998 Mallorca 36 (3)1998–2000 Atlético Madrid 65 (7)2000–2013 Deportivo La Coru...

 

 

Japanese singer and actress In this Japanese name, the surname is Ueto. Aya Ueto上戸 彩Ueto attending the iPhone 3GS launch event at the SoftBank flagship store, June 2009Born (1985-09-14) September 14, 1985 (age 38)Nerima, Tokyo, JapanOccupations Actress singer television personality Years active1999–presentSpouse Hiroyuki Igarashi ​(m. 2012)​Children3Musical careerGenres Pop pop rock Instrument(s)VocalsLabels Flight Master Pony Canyon Musical arti...

Об экономическом термине см. Первородный грех (экономика). ХристианствоБиблия Ветхий Завет Новый Завет Евангелие Десять заповедей Нагорная проповедь Апокрифы Бог, Троица Бог Отец Иисус Христос Святой Дух История христианства Апостолы Хронология христианства Ран�...

 

 

Radio station in Columbus, GeorgiaWFXEColumbus, GeorgiaBroadcast areaColumbus GA areaFrequency104.9 MHzBrandingFoxie 105ProgrammingFormatMainstream urbanAffiliationsPremiere NetworksOwnershipOwnerDavis Broadcasting, Inc.(Davis Broadcasting, Inc. of Columbus)Sister stationsWEAM-FM, WIOL, WIOL-FM, WKZJ, WOKSHistoryFormer call signsWFXE-FM (1978-?)Call sign meaningW FoXiETechnical informationFacility ID15847ClassAERP2,300 wattsHAAT164.0 metersTransmitter coordinates32°27′37.00″N 85°0′30....

 

 

Pays disposant d'une marine de haute-mer (Blue-water navy)Pays disposant d'une marine littorale (Green-water navy) Porte-avions Foch mazoutant à couple du pétrolier ravitailleur Meuse. Une marine de haute-mer ou flotte de haute-mer (en anglais : Blue-water navy) est une force maritime capable d'opérer dans les eaux profondes des océans, loin de ses bases d'origine. Concept américain, il est à différencier des marines littorales (opérant à moins de 200 milles marins/370 kilomètr...

The characters of the Log Horizon guild in the series. From left: Nyanta, Akatsuki, Shiroe, Naotsugu, Minori, Tohya, Rundelhaus Code and Isuzu. This is a list of characters in the Japanese novel series Log Horizon written by Mamare Touno. Adventurers The adventurers are the combat oriented human role-players in Elder Tale. Before the events of the Apocalypse they would explore the land while completing quests and battling monsters and so level up. However, after finding themselves trapped in...

 

 

Exoprosopa divisa Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Animalia Filum: Arthropoda Kelas: Insecta Ordo: Diptera Famili: Bombyliidae Genus: Exoprosopa Spesies: Exoprosopa divisa Exoprosopa divisa adalah spesies lalat yang berasal dari genus Exoprosopa dan famili Bombyliidae. Lalat ini juga merupakan bagian dari ordo Diptera, kelas Insecta, filum Arthropoda, dan kingdom Animalia. Lalat ini biasanya memakan nektar dan polen yang ada dalam bunga. Referensi Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D...

 

 

Tali redam dengan kereta ringan Tali redam adalah tali yang melingkari paha hewan penarik, pengangkut, atau tunggangan . Baik di bawah pelana maupun di tali pengaman. Tali redam berguna s saat hewan melambat atau bergerak menuruni b,uyaitu dan digunakan untuk mengerem atau menstabilkan beban. Sejarah Tali redam ini berasal dari tali dada atau tali pengaman kerah dada yang ditemukan di Tiongkok yang dikembangkan selama era Negara-Negara Berperang (481–221 SM). [1] Rungkup dada kuda T...

Deployment of technologies harnessing easily replenished natural resources This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs to be updated. Please help update this article to reflect recent events or newly available information. (February 2019) This article may require cleanup to meet Wikipedia's quality standards. The specific problem is: Lots of trivia and promotional l...

 

 

First epoch of the Neogene Period Miocene23.03 ± 0.3 – 5.333 ± 0.08 Ma PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Pg N Chronology−24 —–−22 —–−20 —–−18 —–−16 —–−14 —–−12 —–−10 —–−8 —–−6 —–−4 —–−2 —CenozoicPgNeogeneQOligoceneMiocenePlio.Plei...

 

 

муниципальный районВерхнехавский район Флаг Герб 51°50′20″ с. ш. 39°56′30″ в. д.HGЯO Страна  Россия Входит в Воронежскую область Включает 17 муниципальных образований Адм. центр село Верхняя Хава Глава района Пермяков Антон Геннадьевич Глава администрации В...

Lihat pula: Televisi digital dan Televisi digital terestrial Televisi digital terestrial di Indonesia dimulai pada tahun 2009, dan di sebagian besar wilayah beroperasi bersamaan dengan sistem TV analog. Pada awalnya, televisi terestrial digital di Indonesia menggunakan sistem DVB-T, namun kemudian berganti ke DVB-T2 dengan terbitnya Permenkominfo No. 5/2012.[1] Penghentian siaran analog secara nasional akan dimulai pada 30 April 2022,[2] dan per Juni 2023, 288 dari total 514 k...

 

 

Protein-coding gene in the species Homo sapiens TRPM6IdentifiersAliasesTRPM6, CHAK2, HMGX, HOMG, HOMG1, HSH, transient receptor potential cation channel subfamily M member 6External IDsOMIM: 607009 MGI: 2675603 HomoloGene: 9767 GeneCards: TRPM6 Gene location (Human)Chr.Chromosome 9 (human)[1]Band9q21.13Start74,722,495 bp[1]End74,888,094 bp[1]Gene location (Mouse)Chr.Chromosome 19 (mouse)[2]Band19|19 BStart18,727,347 bp[2]End18,869,875 bp[2]...

 

 

American television series The Late Late Show with Craig FergusonLogo used from 2009 to 2014Also known asThe Late Late ShowGenre Late-night talk show Variety show Sketch comedy Created by David Letterman Peter Lassally Craig Ferguson Written by Jonathan Morano Ted Mulkerin Lynn Ferguson Philip McGrade Joe O'Brien Bob Oschack John Reynolds Ben Stout Tom Straw Joe Strazzulo Craig Ferguson Directed by Tim Mancinelli Brian McAloon (2005–2012) Presented byCraig FergusonStarringGeoff Peterson (vo...

  「俄亥俄」重定向至此。关于其他用法,请见「俄亥俄 (消歧义)」。 俄亥俄州 美國联邦州State of Ohio 州旗州徽綽號:七葉果之州地图中高亮部分为俄亥俄州坐标:38°27'N-41°58'N, 80°32'W-84°49'W国家 美國加入聯邦1803年3月1日,在1953年8月7日追溯頒定(第17个加入联邦)首府哥倫布(及最大城市)政府 • 州长(英语:List of Governors of {{{Name}}}]]) •&...

 

 

Військово-музичне управління Збройних сил України Тип військове формуванняЗасновано 1992Країна  Україна Емблема управління Військово-музичне управління Збройних сил України — структурний підрозділ Генерального штабу Збройних сил України призначений для планува...

 

 

US Army general Laura RichardsonBirth nameLaura Jane StricklandBorn (1963-12-11) 11 December 1963 (age 60)Kansas City, Missouri, U.S.AllegianceUnited StatesService/branchUnited States ArmyYears of service1986–presentRankGeneralCommands heldUnited States Southern CommandUnited States Army NorthUnited States Army Forces Command (acting)Army Legislative Liaison OfficeOperational Test Command, Fort HoodArmy Garrison, Fort Myer5th Battalion, 101st Aviation RegimentBattles/warsWar in Af...

العلاقات الإسبانية اللاوسية إسبانيا لاوس   إسبانيا   لاوس تعديل مصدري - تعديل   العلاقات الإسبانية اللاوسية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين إسبانيا ولاوس.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه المقارنة إسبا�...

 

 

Северная Европа Северная Европа согласно Статистическому отделу ООН (отмечена синим цветом) Включает10 (Великобритания, Ирландия, Норвегия, Дания, Швеция, Финляндия, Исландия, Литва, Эстония, Латвия) государств Зависимые государстваНормандские острова, Остров Мэн, Фар...