Військово-повітряні сили Словаччини покладені на оборону суверенної словацької держави та підтримку наземних військ країни.[7] Одинадцять російських модернізованих винищувальних літаків МіГ-29[8][9][10][11][12] разом із 7 модернізованими базовими та легкими сучасними тренажерами (Л-39) домінують в інвентарі, за якими йдуть шість Л-410. Останній транспортний літак Ан-26 був вилучений з експлуатації 4 березня 2016 року.[13] Флот вертольотів складається з семи Мі-17 і чотирьох UH-60M. Військові-повітряні сили Словаччини перебувають під командуванням бригадного генерала Любомира Свободи з 1 серпня 2017 року.[14][15][16][17][18][19]
Після поділу Чехословаччининацистською Німеччиною у 1939 році Словаччину залишили з невеликою авіацією, що складалася в основному з чехословацьких бойових літаків. Ця сила обороняла Словаччину проти Угорщини в 1939 році і брала участь у вторгненні до Польщі на підтримку Німеччини. Під час Другої світової війни ВПС Словаччини було доручено оборона словацького повітряного простору і після вторгнення в СРСР забезпечило повітряне покриття для словацьких військ, які воювали проти Радянського Союзу на Східному фронті. Зайняті на Східному фронті застарілі біплани Словаччини були замінені німецькими бойовими літаками, включаючи Messerschmitt Bf 109. Повітряні сили були відправлені назад до Словаччини після того, як бойова втома і дезертирство зменшили ефективність пілотів. Словацькі авіапідрозділи взяли участь у Словацькому національному повстанні проти Німеччини з кінця серпня 1944 року.[20][21][22]
За цей час Чехословаччина була членом Східного блоку, союзником з Радянським Союзом, а з 1955 членом Варшавського договору. Через це ВПС Чехословаччини використовували радянські літаки, доктрини і тактику. Літакі були в основному МіГами. Винищувачі МіГ-15, МіГ-19 і МіГ-21 були виготовлені за ліцензією; у 1970-х роках МіГ-23MF були куплені, а потім й МіГ-23ML і МіГ-29 в 1980-х.
Протягом 1980-х і на початку 1990-х років військово-повітряні сили Чехословаччини складалися з 7-ї повітряної армії, яка мала обов'язки протиповітряної оборони, і 10-ї повітряної армії, відповідальної за підтримку наземних військ.[23] 7-а повітряна армія мала дві авіаційні дивізії і три винищувальні полки, а 10-а повітряна армія мала дві авіаційні дивізії і всього шість полків винищувачів та штурмових літаків. Було також два розвідувальні полки, два транспортних полки, три тренувальних полки і два вертолітних полки.
У листопаді 1989 року Чехословаччина позбулася комунізму. А в 1993 році парламенти двох нових держав Чехії і Словаччини вирішили, як розподілити авіаційні активи. Вони були розділені 2:1 на користь чехів, і, таким чином, було створено (знову) словацькі ВПС. Однак 20 МіГ-29 були розподілені порівну між двома країнами.[24]
1993 — дотепер
L-39CM повітряних сил Словаччини з спеціальною розкраскою «Отто Смік»
Після формального розпаду Чехословаччини 1 січня 1993 року чеські та словацькі літаки були розділені за чисельністю населення кожної країни, у співвідношенні майже 2:1 на користь Республіки Чехія. Девід Дональд.[25] Винятком з цього правила були МіГ-23, які були надані виключно чеським ВПС, та МіГ-29, які були розділені порівну між двома народами. Словацькі бази спочатку були недостатньо оснащені, щоб підтримувати повітряні судна, передані з чеських баз, і вимагали значних покращень в інфраструктурі для полегшення нової авіації. 1 березня 1995 року військово-повітряні сили замінили організацію радянського авіаційного полку на систему західного крила і ескадри.[26] Близько 2000—2002 рр. Словаччина поступово списала багато старих літаків, включаючи весь флот Су-22, Су-25 і МіГ-21.[27] У 2004 році була розформована академія льотної підготовки та національна пілотажна команда Biele Albatrosy, обидві з яких розташовані в Кошицях.[28][29]
19 січня 2006 року, повітряні сили Словаччини втратили Ан-24 в авіакатастрофі у північній Угорщині.
У січні 2014 року Словаччина розпочала обговорення зі шведським урядом щодо лізингу або придбання літаків JAS 39 Gripen для заміни винищувачів МіГ-29.[34][35] Були також розглянуті F-16 Fighting Falcon.
21 квітня 2014 року Словаччина та ВАТ МіГ продовжили контракт на сервісну підтримку винищувачів МіГ-29 до 2017 року (у 2016 році продовжений до 2019 року).[36][37][38][39]
Словаччина починає переговори зі Швецією про винищувачі Gripen. У своїх зусиллях, спрямованих на підвищення обороноздатності, Словаччина має розпочати офіційні переговори щодо оренди літаків Gripen з Швеції, а словацький уряд поклав завдання міністру оборони Мартіну Глвачу на його черговій сесії 18 березня 2015 року. Глвач передбачав початок переговорів наприкінці січня. Уряд вважає, що Швеція є єдиною країною, що пропонує Словаччині варіант, за допомогою якого вона може орендувати години польотів. Деталі витрат і кількість літаків, які будуть використовуватися в Словаччині, все ще мають бути обговорені в ході переговорів.[40] Але у 2016 році пропозиція орендної плати вже неможлива. Словаччині доведеться або купувати, або орендувати новий (або використаний) літак, якщо вона хоче зберегти його надзвукові реактивні можливості.
У 2016 році після 44 років виробництва, Lockheed Martin припинив збирання F-16 у Форт-Верті, Техас.[41] Закупівля нового F-16V Block 70/72 є ще одним варіантом для словацьких ВПС. «Lockheed почне перенесення виробничої лінії на новий об'єкт у Грінвіллі, Південна Кароліна[42] наприкінці року після того, як у вересні 2017 року було поставлено останній з культових літаків для Іраку» — сказав Кен Росс, представник компанії Lockheed Martin Aeronautics у Форт-Верті[43][44][45] «Але оскільки компанія не мала жодних замовлень на нові F-16 окрім літаків для Іраку, знадобиться близько двох років, щоб запустити її в Південній Кароліні, коли нове замовлення буде отримано» — сказав Росс.[46] Враховуючи стан словацьких МіГ-29 і необхідність замінити їх до 2019 року (коли термін дії контракту на їх обслуговування закінчується), цей варіант залишається малоймовірним. Словаччина повинна була б продовжити контракт на надання послуг МіГ-29 з Росією, яка в нинішньому політичному середовищі буде суперечливою, якщо не неможливою.[47] Хоча існує можливість придбання використаних F-16, які можна було б доставити раніше.[48][49]
«Єдиним партнером, який виконує наші нинішні умови, є шведський уряд і виробник Gripens», — сказав міністр оборони Мартін Глвач.[50][51]
Після двох років переговорів зі Швецією про придбання Gripens, Словаччина тепер переслідує інші варіанти щодо своїх винищувачів і веде переговори з Росією про продовження використання МіГ-29 до 2019 року.[52][53]
Державний департамент США схвалив можливість продажу Словаччині легких вертольотів Bell 429 GlobalRanger вартістю 150 мільйонів доларів США. Схвалення, яке було оголошено Агентством зі співробітництва в галузі оборони (DSCA) 28 квітня 2017 року, охоплює дев'ять «унікальних модифікацій» вертольотів, оснащених камерами Wescam MX-10. До угоди входить навчання і підтримка.[54][55][56]
Міністр оборони Словаччини Петер Гайдош заявив, що в той час, як міністерство отримало пропозиції від США на постачання F-16 і Швеції для JAS-39 Gripen для планової закупки 14 літаків-винищувачів, МіГ не розглядаються.[57]
Lockheed Martin — це потенціал для продажів більш ніж 400 новозбудованих F-16 в найближчі роки з урахуванням конкурсів на постачання в Індії, Індонезії, Словаччині та Колумбії. Польща, яка вже експлуатує F-16, може також отримати додаткові літаки.[58]
Державний департамент США ухвалив рішення про затвердження можливого продажу іноземним військовим у Словаччині літаків F-16V Block 70/72 V з розрахунковою вартістю 2,91 мільярда доларів. Агентство з питань співробітництва в галузі оборони надіслало необхідну сертифікацію, яка оповіщає Конгрес США про таку можливу продажу 3 квітня 2018 року.[59][60]
Словацька Республіка запросила можливу продаж 14 літаків у конфігурації F-16 Block 70/72 V. Цей запропонований продаж підтримає зовнішню політику та національну безпеку [США], допомагаючи поліпшити безпеку партнера НАТО, що є важливою силою для забезпечення миру та стабільності в Європі. Запропонований продаж підтримає потреби Словаччини у власному самозахисті та підтримає цілі оборони НАТО. Словаччина має намір використовувати ці F-16 для модернізації своїх військово-повітряних сил і зміцнення оборони своєї батьківщини.[59][61] F-16 Block 70/72 має передову авіоніку, перевірену APG -83 радар з активною фазованою антенною решіткою, модернізовану кабіну, сучасне озброєння, (додаткові) конформні паливні баки[62], автоматичну систему запобігання земним зіткненням, STANAG 5516, просунутий двигун і провідний розширений термін служби 12000 годин.[63]
… і переможець — це F-16V Block 70/72.[64][65][66]
Словаччина вирішила придбати 14 нових винищувачів Lockheed Martin F-16, щоб замінити МіГ-29. Оголошення словацького міністерства оборони в середу 11 липня 2018 року означає, що F-16 вибив Saab Gripen.[67][68][69]
«Ми раді, що Словаччина вибрала F-16V Block 70» — сказав представник Lockheed Martin Джон Лосінгер. «Це партнерство забезпечить нові можливості словацьким збройним силам і зміцнить стратегічне партнерство Словаччини з НАТО і США».[70][71][72]
На підставі рішення Уряду Словаччини, Міністерство оборони Словаччини, яке представляє Національний директор з питань озброєнь, полковник Владимир Кавицький, підписав 30 листопада 2018 року відповідні технічні заходи щодо запуску процесу заміни літаків ВПС Словаччини. Це включає в себе три окремі листи пропозицій та прийняття (LOA), які сприяють виконанню угоди через програму іноземних військових продажів уряду США (FMS), і охоплює закупівлю 14 літаків США F-16, боєприпасів для них, матеріально-технічне забезпечення, а також навчання персоналу літаків і наземного персоналу. Всі винищувачі повинні бути поставлені до кінця 2023 року.[73]
Словаччина придбає 14 американських літаків F-16 у найбільшій військовій купівлі Словаччини за весь час, заявив у середу прем'єр-міністр Петер Пеллегріні, відкинувши свої попередні заперечення на угоду. Міністр оборони Петер Гайдош підписав контракт з представником компанії Lockheed Martin Ана Вугофскі на прес-конференції в столиці Братислави після того, як уряд схвалив покупку. Член єврозони буде купувати 14 винищувачів F-16V Block 70/72 плюс озброєння і тренування на суму 1,58 млрд євро (1,8 млрд доларів) з доставкою до 2023 року, повідомляє міністерство оборони.[74][75][76][77][78][79]
↑Archived copy. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 9 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Plán česko-slovenské letky ztroskotal [The plan for a joint Czech-Slovak air squadron falters] (Czech) . Т. XXVIII, № 284. Lidové noviny. 7 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 9 травня 2019.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 8 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.jpg)
_(cropped).jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
