село Плотича
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Білецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040050080032865
Основні дані
Населення	1 390[джерело?]
Територія	2.210 км²
Густота населення	628,29 осіб/км²
Поштовий індекс	47704
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°37′28″ пн. ш. 25°33′37″ сх. д. / 49.62444° пн. ш. 25.56028° сх. д. / 49.62444; 25.56028
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	6 км
Найближча залізнична станція	Великий Глибочок
Відстань до залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19
Карта
Плотича
Плотича
Мапа
Плотича у Вікісховищі

Плоти́ча — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району.

Населення — 1267 осіб (2007).

До 2018 — центр Плотицької сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.^[1]

Виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Відоме від першої половини XVI століття.

Корінь слова «плотича» — «плот», його староруський аналог «плотъ», похідний від нього «пліт».

Однією із версій походження назви села є те, що жителі села плели із очерету і рогози кошики, мішки і доріжки, так як село омивається із трьох сторін водоймищами і є наявні ресурси.

Другою версією є те, що назва походить від двох коренів слів староруської мови: «плот» — скріплений з колод або брусів пліт для переправи по річці, «чати» — слово, що означає «сторожа», «варта».

Третьою версією є походження села від слів «плоти» і «чень». Слово «чень» — діалектичний архаїчний прислівник, що був поширений у минулому в Галичині і вживався в розмовній мові в значенні «може» і «здається». Кілька століть тому, якийсь подорожній, можливо, побачивши плоти на Стрипі, захоплено прорік: «Плоти — чень?» і пішла від цього назва села.

Четвертою версією є походження від риби плотви. Плотича омивалася в минулому великою кількістю води із ставків та річок, які кишіли великою кількістю риби. Серед них і невибаглива — плотва. Її називали плітка, плотиця, а тому найбільш допустимим і правдоподібним є пояснення походження назви села саме від слова «плотиця», котре згодом трансформувалося у слово «плотича».

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооперативи.

До 2-ї світової війни у Плотичі були 2 пам'ятники-надгробки з написами вірменською та турецькою мовами (1763 і 1768).

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки^[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Працюють: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, обласна протитуберкульозна лікарня, відділення зв'язку.

ВАТ «Агропромтехніка»,^[4][5] ТОВ «Декор», СМП: «Модуль», «Софіт», «Топільче», торгові заклади та ін.

У місцевій школі навчався літературознавець, прозаїк Любомир Сеник.

Під час Першої світової війни, у червні 1917, загинув російський військовий льотчик, ас винищувальної авіації, капітан Євграф Крутень.

Замок-палац споруджений родиною Коритовськими в 1720 році. На початку XIX століття Францішек Коритовський перебудував палац. Перебудований у класичній манері, симетричний та прямокутний у плані, з парадної фасадної частини має два поверхи. На фронтоні, що спирається на чотири колони, знаходився герб родини Коритовських — Мора (пол. Mora). З тильної сторони палац має три поверхи. По боках палацу прибудовані бокові фронтони з колонами. Перший поверх, з фронту, слугував житлом господарям, там же знаходилася і бальна зала. Другий поверх призначався для гостей. Цокольний поверх займали господарські приміщення. В XIX столітті Коритовськими, навколо палацу, на площі десяти гектарів був закладений великий парк.

Нині в палаці діє госпіс^[6].

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (мурована), знаходиться неподалік палацу. Зведена в 1900 році. Реконструйована в 1994 році. У храмі зберігається стародрук — Євангеліє (1690); при вході до храму — пам'ятний знак (1808).

У боях за визволення Плотичі та навколишніх сіл загинуло 479 воїнів. Вони поховані на території сільського парку. Споруджена братська могила 11 воїнам ЧА, полеглим 1944 (1956), а посередині кладовища пам'ятник — скульптура воїна на постаменті^[7]. Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини.

У селі є пам'ятка природи — Плотицький парк.

Біля села проходить південна межа гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський». Він охоплює територію заболоченої заплави річки Серет (від села Плотича Тернопільського району до села Кобзарівка Тернопільського району) і заплави річки Лопушанка (від села Городище до села Носівці Тернопільського району).

11 травня 2016 року за повідомленням Гідрометцентру України на полі між селами Плотича та Івачів Долішній пронісся смерч — рідкісне для Тернопілля природне явище — стовп буревію сягав заввишки кілька десятків метрів.^[8]

• Романів В., Хорош В.. Плотича // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 97–98. — ISBN 978-966-528-279-2.
• В. Уніят-Карпович Плотича // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 411–413. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Płotycza 1.) wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 322. (пол.)

Плотича у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Плотича у Вікісховищі?

• Плотича [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
• Плотича [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] // Пам'ятки України.
• ПЛОТИЧА. ПАЛАЦ Коритовських. (1720 р.) [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Castles of Ukraine. Podolia / Galichina.