Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.
Територія — 1,68 км². Дворів — 244.
Назва
За переказами старожилів на Оболоні (окраїна Улашківців) було велике болото; люди, які селилися за ним, назвали село Заболотівка.
Історія
1584 — перша письмова згадка, згодом згадане в 1646 році.
Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури, розкопано поховання в кам'яній гробниці доби міді, знайдено скарб бронзових виробів доби пізньої бронзи.
За статистикою, у селі 1900 р. — 1059 жителів, 1921 — 1065, 1931 — 1140 жителів; 1921 — 194, 1931 р. — 244 двори. За Австро-Угорщини діяла школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).
В УГА воював Микола Личаківський (загинув у 1919 році біля м. Біла Церква). У 1930 р. в Заболотівці створено осередок ОУН (очільник Антін Бітів).
1939—1941 — органи НКВС замучили у Чортківській тюрмі жителів села Михайла Багрія, Михайла Доскочинського, Степана Когута, Миколу Коринюка, Ємілію та Петра Попадюків; розстріляли в Умані на Черкащині Антона Вітіва, Федора Матвіїва.
У сталінських концтаборах були ув'язнені сім'ї Бітових, Мельничуків, Сулятицьких, Степанія Попадюк і Павліна Сиротюк.
1943 — нацисти розстріляли членів ОУН Михайла, Омеляна і Петра Попадюків.
Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 31 мешканець села:
Василь Багрій (нар. 1917),
Антон Бартків (нар. 1903),
Богдан Винничук (нар. 1925),
Антон Вітів (нар.1917),
Михайло Вітів (нар. 1910),
Михайло Гановський (нар. 1922),
Михайло Горщук (нар. 1903),
Степан Горщук (нар. 1908),
Михайло Доскочинський (нар. 1914),
Іван Дрогомирецький (нар. 1904),
Петро Дрогомирецький (нар. 1910),
Петро Качмар (нар. 1919),
Степан Антонович Когут (нар. 1926),
Степан Миколайович Когут (нар. 1926),
Микола Коринюк (нар. 1919),
Антін Левчук (нар. 1922),
Яким Левчук (нар. 1911).
1945 — в Заболотівці базувався командний пункт УПА (головнокомандувач Роман Шухевич).
1948 — збудовано нову школу.
З 1 грудня 2020 року Заболотівка належить до Нагірянської сільської громади.[2]
Релігія
церква Пресвятої Тройці (1584; дерев'яна; у 1646 і 1674 рр. добудована, 1890 р. реставрована);
церква Пресвятої Трійці (1998; архітектори — подружжя Богдан та Ярослава Дудяки; розписали художники Михайло і Юрій Николайчуки, Володимир Атаманчук, Володимир Николюк і Олег Федорів);
У селі є також римо-католицька капличка св. Архістратига Михаїла.
Пам'ятки
На території села частково розташована пам'ятка природи — державний заказник «Дача Галілея».
Пам'ятники
Насипано братську могилу на місці загибелі п'ятьох вояків УПА.
1936 — освячено перший камінь під будівництво Народного дому, яке завершили у 1942 році.
Нині працюють клуб, бібліотека, ФАП; мішаний хор, ансамбль жінок і чоловіче тріо; три торгових заклади. Працює ПАП «Пролісок». У Заболотівці поширений народний промисел — виробництво з осоки і трави щіток для побілу приміщень.
Відомі люди
Народилися
о. Василь Баглей (1981) — український релігійний та громадський діяч, місіонер Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, вікарій Успенської парафії містечка Козова;