село Шульганівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Нагірянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060330110080621
Облікова картка	Шульганівка
Основні дані
Населення	461 (на 1.01.2018)[1]
Територія	1.357 км²
Густота населення	439.2 осіб/км²
Поштовий індекс	48509
Телефонний код	+380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°57′20″ пн. ш. 25°42′49″ сх. д. / 48.95556° пн. ш. 25.71361° сх. д. / 48.95556; 25.71361
Водойми	р. Черкаська
Найближча залізнична станція	Нагірянка
Місцева влада
Адреса ради	48543, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул О. Кобилянської, 5
Карта
Шульганівка
Шульганівка
Мапа
Шульганівка у Вікісховищі

Шульгані́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Шульганівської сільської ради. Батьківщина видатного українського трак-драйвера Сеніва Ігоря Богдановича (м. Чикаго)

Розташоване на берегах р. Черкавська (права притока Серету, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

За переказами, назва села походить від прізвища власника цих земель — дідича Шульги чи пана Шульганівського.

Відоме від XVII століття.

1785 року в селі проживали 429 осіб. Свого часу землі в селі належали ґрафам Лянцкоронським, функціонував фільварок «Казімєж».

За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі 2-класна класна утраквістична (двомовна). Нині діє Шульганівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів^[2]

У Шульганівці в 1900 році — 1375 жителів, 1910 — 1323, 1921 — 997, 1931 — 1275; у 1921 року — 214, 1931 — 252 двори.

Протягом 1939—1941 роках у Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів Шульганівки: Наталію Брилінську, Тараса Карого, Василя Кушнірука, Ганну Мартиновську, Костянтина Саськіва та Григорія Федорціва.

20–21 липня 1941 році розстріляли в місті Умані Петра Голодівського, Омеляна Дяка, Петра Кучарського, Михайла Мельника, Нестора Шевчука.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

У липні 1944 року працівники спершу виявили в селі криївки та затримали 14 членів ОУН і вояків УПА.

В УПА воювали:

З 1 грудня 2020 року Шульганівка належить до Нагірянської сільської громади.^[3]

• церква святого Архістратига Михаїла (УГКЦ, 1878—1883; кам'яна; розписав Корнило Устиянович), дзвіниця (1905).
• чоловічий Свято-Воскресенський монастир (УПЦ КП; заснований у 2013; відпуст — перша неділя після Святої П'ятидесятниці).

Споруджено:

• пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975),
• Івану Франку (1991),
• жертвам більшовицького терору (1996).

Протягом 1950–1980-х роках у селі діяли примусово створений колгосп, пилорама, цегельний завод.

Діяли читальня «Просвіти», філії товариств «Союз Українок», «Рідна школа» та кооператива.

Нині працюють садок «Сонечко», Будинок культури, жіночий вокальний ансамбль «Перевесло» (керівник Ганна Прондюк), бібліотека, ФАП, торговий заклад. Працюють фермерські господарства «Червона калина», «Росинка», ПАП «Золота нива», ПП «Шульганівське».

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Шульганівці:

• Олена Гаврилко (1890—1967) — українська педагогиня, художниця, громадська діячка^[4];
• Люба Гайовська (псевдо «Рута»; 1923—1954) — українська учасниця національно-визвольних змагань;
• Володимир Максимів (1928—2003) — український господарник;
• Володимир Микуляк (1921—1995) — український вчений у галузі хірургії, доктор медичних наук, педагог, громадський діяч;
• Богдан Савків (нар. 1933) — український господарник, науковець, винахідник.

• Малиміна-Базиляк Т., Ревуцька Н. Шульганівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 654. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Уніят В., Мельничук Б. Шульганівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 524—525. — ISBN 978-966-457-246-7.