Розташоване на берегах р. Черкавська (права притока Серету, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.
Назва
За переказами, назва села походить від прізвища власника цих земель — дідича Шульги чи пана Шульганівського.
Історія
Середньовіччя
Відоме від XVII століття.
1785 року в селі проживали 429 осіб. Свого часу землі в селі належали ґрафам Лянцкоронським, функціонував фільварок «Казімєж».
За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі 2-класна класна утраквістична (двомовна). Нині діє Шульганівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів[2]
XX століття
У Шульганівці в 1900 році — 1375 жителів, 1910 — 1323, 1921 — 997, 1931 — 1275; у 1921 року — 214, 1931 — 252 двори.
Протягом 1939—1941 роках у Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів Шульганівки: Наталію Брилінську, Тараса Карого, Василя Кушнірука, Ганну Мартиновську, Костянтина Саськіва та Григорія Федорціва.
20–21 липня 1941 році розстріляли в місті Умані Петра Голодівського, Омеляна Дяка, Петра Кучарського, Михайла Мельника, Нестора Шевчука.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
Василь Бартків (нар. 1902),
Йосип Безпалько (нар. 1917),
Михайло Бойчук (нар. 1926),
Омелян Бурий (нар. 1922),
Василь Григорович (нар. 1918),
Мирослав Григорович (нар. 1922),
Михайло Григорович (нар. 1908),
Михайло Войцишин (нар. 1908),
Василь Микитович (нар. 1903),
Василь Федорович (нар. 1903),
Павло Максимович (нар. 1916),
Павло Федорович Герасимів (нар. 1912),
Петро Данилович Герасимів (нар. 1910),
Григорій Гладун (нар. 1926),
Федір Гладун (нар. 1910).
У липні 1944 року працівники спершу виявили в селі криївки та затримали 14 членів ОУН і вояків УПА.
Нині працюють садок «Сонечко», Будинок культури, жіночий вокальний ансамбль «Перевесло» (керівник Ганна Прондюк), бібліотека, ФАП, торговий заклад. Працюють фермерські господарства «Червона калина», «Росинка», ПАП «Золота нива», ПП «Шульганівське».