У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Біла .
Клуб Символічна могила Борцям за волю України Бі́ла — село в Україні , у Тернопільському районі Тернопільської області . Розташоване на лівому березі річки Серет у центрі району. Кількість домоволодінь становить 1029 станом на 2015 рік.
До 2018 року — центр сільради . Від 2018 року — центр Білецької сільської громади .
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади[ 3]
У селі є вулиці:
Богуна;
Бродівська;
Відродження;
Вишнева;
Галицька;
Гетьмана Мазепи;
Гріга;
Дорошенка
Заводська;
Зелена;
Володимира Івасюка;
Київська;
Євгена Коновальця;
Кос-Анатольського;
Соломії Крушельницької;
Лисенка;
Личаківська;
Лісова
Миру;
Набережна;
Северина Наливайка;
Нова;
Петра Сагайдачного;
Садова;
Січових Стрільців;
Сонячна;
Транспортна;
Українська;
Чиста;
Шевченка;
Медова;
Стефаника.
Поблизу Білої виявлено археологічні пам'ятки лужицької , поморської , висоцької та черняхівської культур.
Окрема знахідка — кружальний горщик черняхівської культури . Зберігався в Білівській школі,[ 4] ТОКМ . На околиці села знайдено скарб італійських монет[ 5] XII століття .
Перша писемна згадка про село походить з другої половини XVI століття , коли власник Тернополя князь Костянтин Острозький , записуючи поле, на шпальтах грамоти згадав про Білу.
У 1884 році Олександром Барвінським , який виступив у селі на загальних зборах з промовою «Про козаків і їх борбу за волю на основі народних дум і переказів»[ 6] Тернопільському повіті осередок, згодом читальню , товариства «Просвіта» , який діяв до вересня 1939 року.
На околицях Білої було перше тернопільське летовище , на якому 1912 року польський науковець Міхал Сціпіо дель Кампо демонстрував польоти.
У 2007 році в селі мешкало 2927 осіб[ 7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2971 особа[ 8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[ 9]
У Білій діє 3 греко-католицькі церкви :
У Білій є також храм святої княгині Ольги ПЦУ .
Встановлена фігура матері Божої .
У селі діє меморіальний музей Соломії Крушельницької , заснований 1963 року в будинку, де пройшло дитинство співачки.
Статуя, виготовлена на замовлення С. Крушельницької і встановлена на могилі її батька
На Білецькому цвинтарі на могилі є пам'ятник Амвросію Крушельницькому — батькові Соломії .
У 1991 році насипано символічну могилу Українським січовим стрільцям .
У 1993 році встановлено перший у Західній Україні символічний знак (хрест) на вшанування жертв Голодомору в Україні 1932—1933 років . Ініціаторами виступили члени місцевої «Просвіти», зокрема її активіст Степан Проць, та спілки політв'язнів і репресованих.
У 2000 році встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового .
У 2001 році закладено парк площею 0,80 га на честь 10-річчя Незалежності України.
У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені Соломії Крушельницької , бібліотека , фельдшерсько-акушерський пункт .
У селі є дві футбольні команди. Команда, що захищає спортивну честь села на рівні Тернопільського району та команда ЛФК «Біла», що виступає на першість Тернопільської області . Свої домашні матчі команди проводять на місцевому стадіоні, що знаходиться в мікрорайоні «Новобудови».
Неподалік створений спортивний майданчик зі штучним покриттям, на якому є можливість грати в міні-футбол, баскетбол і волейбол.
Ярослав Білян (1948—2003) — проректор із соціально-економічного розвитку ТНПУ ім. Гнатюка ;
Тарас Валах (нар. 1981) — український релігічний діяч, священник УГКЦ, судовий вікарій Київської архиєпархії УГКЦ, парох Собору Вишгородської Богородиці ;
Юрій Горайський (1977—2016) — український громадсько-політичний діяч, підприємець, військовик[ 10] Андрій Зюбровський (нар. 1951) — відомий тернопільський фотохудожник;
Олександр Кізлик (1910—2007) — український бібліограф[ 11] Ганна Крушельницька (1887—1965) — українська оперна і концертна співачка (сопрано). Сестра Соломії Крушельницької ;Володимир Мариновський (нар. 1958) — голова Тернопільської обласної Федерації футболу з 2001, член Комітету розвитку футболу в регіонах ФФУ (2007), член Виконкому ФФУ [ 12]
Юрій Мозіль ( 1977) — український музикант , аранжувальник, саундпродюсер, учасник гурту С.К.А.Й. з 2004 р. та гурту Він Знає з 1998 р.;Ярослава Бойко (Плав'юк) (нар. 1929) — українська громадська діячка, дружина останнього президента УНР в екзилі Миколи Плав'юка Тадей Куник (1933—2011) — художник, який розмалював церкву в Білій, та багато інших церков краю;
Володимир Семенина (1902—1993) — громадський діяч у США , журналіст і перекладач, за фахом інженер.
З 1878 року родина знаменитої оперної співачки Соломії Крушельницької;
о. Амвросій Крушельницький (1841—1902) — священик УГКЦ , парох села, тут помер та похований;
Петро Медведик (1925—2006) — літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф, мистецтвознавець.
Григорій Лучанко (1893—1983) — український галицький військовик, педагог, громадський діяч, у 1918 керував взяттям під контроль тернопільського залізничного вузла, був у складі охорони Софійського майдану під час проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР; вчителював у селі[ 13]
Дерев'яна церква з XVIII століття, не збереглася
Старовинний храм Святого Миколая
УГКЦ , перший у с. Біла
Колишній костел у Білій, нині храм
УГКЦ
Парк на честь 10-річчя Незалежності України
Вигляд на село з боку Пронятина
↑ [https://bilecka-gromada.gov.ua/pasport-gromadi-22-17-19-28-01-2019/
↑ а б Відстань від села Біла . della.com.ua . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 26 травня 2023 .↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021 .↑ admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.) . Процитовано 22 березня 2021 . ↑ Проф. д-р габ. Борис Пашкевіч . Скарб італійських монет ХХІІ століття з околиць Тернополя (попереднє опрацювання) // Львівські нумізматичні записки. — Ч. 18. — Львів, 2021. — С. 16-27.↑ Барвінський О. ↑ В. Уніят Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 126. — ISBN 966-528-197-6 .↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .↑ Горайський Юрій Володимирович - Книга пам'яті загиблих . memorybook.org.ua . Процитовано 17 квітня 2024 .↑ Романюк І. Кізлик Олександр Данилович. // Українські бібліографи. — К., 2008. — Вип. 1. — С. 175—176.↑ Мариновський Володимир Миколайович . Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 29 вересня 2012 .[Архівовано 2012-09-02 у Wayback Machine .] ↑ П. Гуцал Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 393. — ISBN 978-966-528-318-8 .
