Ідея щодо заснування Панамериканських ігор виникла після проведення Олімпіади 1932 року у Лос-Анджелесі. Маючи вдалий досвід проведення ігор Центральної Америки та Карибського басейну, деякі латиноамериканські члени МОК висунули пропозицію щодо проведення змагань між країнами Північної та Південної Америки з метою розвитку спорту на цих континентах. В 1940 році було зібрано так званий Панамериканський спортивний Конгрес, на якому було ухвалено провести перші Панамериканські ігри в Буенос-Айресі у 1942 році. Однак, провести змагання в запланований час завадила Друга світова війна.
Після війни новий з'їзд повторно ухвалив провести Панамериканські ігри в столиці Аргентини в 1951 році. Перші Панамериканські ігри були відкриті 25 лютого1951 року і участь у них взяли 2513 спортсменів з 21 країни. Всього було проведено змагання з 19-ти видів спорту. Спортсмени Аргентини вибороли 47 % нагород від загальної кількості.
З 1951 до 2007 року кількість учасників ігор збільшилася вдвічі. На іграх у Ріо-де-Жанейро взяли участь 5662 спортсмени з 42-х країн, які змагалися в 41-му виді спорту.
В Панамериканських іграх за прикладом Олімпійських ігор та спортивних змагань інших континентів використовується Олімпійський вогонь у факелі. На перших змаганнях вогонь запалювали у Олімпії (Греція). Надалі було прийнято за традицію запалювати спортивний факел у стародавніх храмах ацтеків. Винятком були змагання 1963 року, коли вогонь запалювали індіанціБразилії.
Країни-учасники
Всього участь у змаганнях Панамериканських ігор брали спортсмени 42-х країн: