Море Альборан

Море Альборан
Рельєф дна моря Альборан
36° пн. ш. 3° зх. д. / 36° пн. ш. 3° зх. д. / 36; -3
Довжина400 км
Ширина200 км
Найбільша глибина1500 м
Середня глибина1 000—1 500 м
Площа53 000 км²
Мапа
CS: Море Альборан у Вікісховищі

Море Альбора́н[1] (ісп. Mar de Alborán) — напівзамкнене море в південно-західній частині Середземного моря. Знаходиться безпосередньо перед Гібралтарською протокою, завдовжки близько 400 км, завширшки 200 км, характерна глибинами від 1000—1500 м, максимум до 2 407 м у найсхіднішій частині. Площа 53 тисячі км². Температура води на поверхні взимку близько 15°C, влітку близько 24 °C. Солоність до 36,75 ‰[2]. Припливи подобові, до 0,8 м.

Назва

Море названо за назвою острова Альборан (0,07 км²), що знаходиться в цьому морі; його назва від ісп. albor — білизна, світанок, початок, можливо в його в першому значенні, як колір. Але якщо припустити, що первинним була назва моря, то воно може бути поясненням як значення початку Середземного моря. Також: Альборанове море, Ібері́йське мо́ре (лат. Mare Ibericum).

Морфологія

Морфологія дна складна, виділяється декілька внутрішніх впадин і підводних хребтів. Найбільший хребет Альборан простягається з північного сходу на південний захід і виходить вище рівня моря у вигляді невеличкого вулканічного острова Альборан, розташованого в центрі басейну. Хребет розмежовує басейн на три суббасейни: західний, південний та східний Альборан.

Межі

Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі моря Альборан:[3]:

Клімат

Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу[4]. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить[5].

Біологія

Акваторія моря утворює окремий морський екорегіон моря Альборан бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції[6]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами[7].

Примітки

  1. Атлас світу, 2005.
  2. Середземне море [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2010. Процитовано 6 лютого 2010.
  4. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  5. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  6. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  7. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

Посилання