Народилась у канадському місті Кобург9 листопада1868 року в родині австрійця Олександра Рудольфа Кьорбера, колишнього офіцера в Кримській війні, та музикантки Анни Гендерсон. В дитинстві Марі співала в англіканській церкві Святого Петра, де її батько був органістом. За її словами, в її дитинстві сім'я регулярно переїжджала і зрештою осіла в США, де батько працював учителем фортепіано з кінця 1870-х до початку 1880-х в Бей-Сіті (Мічиган), Фіндлі (Огайо) і Сагіно, (Мічиган).
Акторський талант Марі Кербер проявила ще у дитячому віці, а сценічну кар'єру почала в 14 років, представивишись 18-річною. Вона отримувала від 6 до 8 доларів за тиждень, половину надсилаючи матері. Саме в цей час Марі Кербер взяла ім'я тітки Дресслер як сценічний псевдонім.
Марі Дресслер приєднується до компанії Опера Роберта Грау, яка теж гастролювала Середнім Заходом, і отримала підвищення заробітної плати до $8 за тиждень, хоча Дресслер стверджує, що не отримувала жодної заробітної плати. Опинившись у Філадельфії, приєднується до оперної трупи як учасниця хору.
Дресслер покинула оперну трупу і повернулася до батьків у Сагіно, але коли опера Беннетта і Мултона приїхала в місто, приєднується до них. Вона виступає з трупою три роки до 1891, знову на дорозі, граючи ролі в оперетах. Вона переїхала в Чикаго і брала участь у спектаклях «Маленький Робінзон Крузо» і «Тар і татарин». Після завершення турне переїхала до Нью-Йорку.
У 1892 році Дресслер дебютувала на Бродвеї, у виставі «Вальдемар, розбійник Рейну», який тривав протягом п'яти тижнів. Спочатку вона мріяла стати оперною співачкою, але врешті зупинилася на водевілі. У 1893 році Дресслер виступала в ролі герцогині у спектаклі «Принцеса нікотину», де зустрілася і подружилася із співачкою Ліліан Расселл. Дресслер почала отримувати 50 доларів на тиждень.
У 1896 році Дресслер грає свою першу головну роль як Фло у спектаклі «Леді работоргівка» в Театрі Казино на Бродвеї з британським танцюристом Дені Дейлі. Це був великий успіх протягом двох років у цьому театрі, який дозволив їй придбати будинок для батьків на Лонг-Айленді.
На початку 1900-х років Марі Дресслер вже була однією із найяскравіших зірок у водевілях. У 1900 році вона створила власну театральну трупу, що виступала з виставою «Міс Пріннт» у містах північного сходу Америки. Але турне виявилося провальним і Дресслер була змушена оголосити банкрутство.
1902 року Марі Дресслер познайомилася з молодим канадським актором Маком Сеннетом та допомогла йому отримати роботу в театрі. Заснувавши вдасну кіностудію, Сеннет запросив Дресслер на роль Тіллі Бенкс у своєму фільмі «Перерваний роман Тіллі» (1914). У наступні чотири роки вона з'явилась у ще кількох фільмах, а потім повернулась до гри у водевілях.
У 1904 році Дресслер підписала трирічний контракт на 5 тисяч доларів з Вебером та управлінням Мюзик-холлу, виконуючи головні ролі в «Хіггелді Піггелді» і «Твіддлі Тведдлі». Після завершення контракту виступала в Нью-Йорку, Бостоні й інших містах. Дресслер була відома повною фігурою, важачи 91 кг при зрості 1,70 мф.
У 1907 Марі Дресслер зустріла Джима Далтона, з яким переїхала до Лондона. Виступала в Палацовому Театрі за 1500 доларів за тиждень. Після цього успіху вона планувала знімати шоу у «Вест-Енді». Повернулася з Далтоном у Нью-Йорк, після чого вдруге оголосила про банкрутство.
Дресслер повернулася на сцену Бродвею в шоу «Хлопець і дівчина», яке, однак, тривало лише кілька тижнів. Після цього вона переїхала в Атлантик-Сіті на літо. Восени 1909 року Дресслер почала виступати в новому спектаклі «Кошмари Тіллі». Вистава гастролювала в Олбані, Чикаго, Канзас-Сіті і Філадельфії і була провалена.
У 1919 році після акторського страйку у Нью-Йорку Дресслер призначена першим президентом Акторської асоціації.
У 1927 році Дресслер, яка провадила жорстку позицію у багатьох акторських виступах, внесли до чорного списку театральних продюсерів. Але у неї залишилось багато прихильників, серед яких був власник «MGM»Луїс Маєр, який допоміг Дресслер у 1927 поновити її кінокар'єру. 60-річна Дресслер швидко досягла успіху як кіноакторка у комедіях.
На початку 1930 року Дресслер приєдналася до театральної трупи в Лос-Анджелесі, де грала принцесу у виставі «Лебідь» Ференца Мольнара. Але через тиждень вона залишила трупу.
Кінокар'єра
Марі Дресслер дебютувала в кіно у художньому фільмі 1914 року «Перерваний роман Тіллі» у 44-річному віці. Фільм мав бути першою повнометражною кінокомедією на шість котушок. Сеннет передбачив кошторис на суму 200 000 доларів, що означало потребу в «зірці, чиє ім'я та обличчя щось означає для кожного можливого театрала в США і Британській імперії». «Перерваний роман Тіллі» був хітом в аудиторії, але Дресслер не з'явилася у двох сиквелах Тіллі та інших комедіях до 1918 року, повернувшись у водевіль.
Крім комедійних, Дресслер зіграла кілька ролей у серйозних картинах, як-от роль Мін Дівот у фільмі «Мін і Білл» (1930). Ця робота стала однією з найуспішніших у кар'єрі Дресслер та принесла їй премію «Оскар» занайкращу жіночу роль. Через рік вона знов стала номінанткою на премію «Оскар» за роль у фільмі «Емма» (1932).
7 серпня1933 року Марі Дресслер стала першою жінкою, чиє фото було опубліковане на обкладинці журналу «Тайм». Попри успіх, у 1933 році її кар'єра несподівано закінчилась, після діагностування в неї раку.
Дресслер з'явилася в понад 40 фільмах, досягши найбільшого успіху у звукових картинах, створених протягом останніх років її життя. Наприкінці свого життя Дресслер написала автобіографію «Біографія гидкого каченяти».
Спадщина
За свій внесок у кіномистецтво Марі Дресслер отримала зірку на Голівудській Алеї зірок. Кожного року у її рідному місті Кобург проводиться кінофестиваль, присвячений їй. Пошта Канади в рамках своєї серії «Канада в Голлівуді» випустила 30 червня2008 поштову марку на честь Марі Дресслер.