Максиміліан Саксонський

Максиміліан Саксонський
нім. Maximilian von Sachsen Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 листопада 1870(1870-11-17)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дрезден, Саксонське королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 січня 1951(1951-01-12)[1][2][3] (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Фрібур, Швейцарія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькатолицький священник, викладач університету, богослов Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбогослів'я[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materJMU Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор обох прав
Знання мовнімецька[2][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Фрібура Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоГрецьке філологічне товариство Константинополяd Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулPrince of Saxonyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідАльбертинська лінія Веттінів Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГеорг[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиМарія Анна Кобург-Браганса[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриМатильда Саксонськаd, Марія Йозефа Саксонська, Йоганн Георг Саксонський, Альберт Саксонськийd, Фрідріх Август III і Фрідріх Август II (король Саксонії) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана орден Чорного орла орден Святого Губерта орден Рутової корони Великий хрест Ордена білого сокола Орден Вірності (Баден)

Максиміліан Вільгельм Август Альберт Карл Ґеорґ Одон Веттін (нім. Maximilian Wilhelm August Albert Prinz von Sachsen; 17 листопада 1870, Дрезден — 12 січня 1951, Фрібур) — член Альбертинської вітки дому Веттінів, син короля Саксонії Георга і Марії Анни Браганса-Кобурзької. Молодший брат останнього короля Саксонії Фрідріха Августа III; римо-католицький священник.

Життєпис

Принц Максиміліан був сьомою дитиною і третім сином передостаннього короля Саксонії Георга I і Марії Анни Португальської; вихований у католицькій вірі. Незважаючи на спротив родини, вступив до семінарії, і 26 липня 1896 року був висвячений на священника[5][6]. Він відмовився від претензій на престол Саксонії та отримання апанажу[7][8].

Освіта

У січні 1899 року князь Максиміліан став доктором богослов'я Вюрцбурзького університету[8]. 21 серпня 1900 року після душпастирського служіння в Нюрнберзі прийняв посаду професора канонічного права у Фрібурзькому університеті[9][10].

Наприкінці 1910 року принц Максиміліан викликав суперечки, опублікувавши в церковній пресі статтю про об'єднання східних церков з римо-католицькою церквою[11]. Він стверджував, що деякі догми повинні бути скасовані, щоб Східні Церкви повернулися до Римо-Католицької Церкви. Після цієї події його викликали на зустріч з Папою Пієм X, після чого він відмовився від опублікованого тексту і висловив беззастережну згоду з церковною доктриною[12][13].

Війна

Під час Першої світової війни принц Максиміліан служив військовим капеланом серед французьких солдатів.

Нагороди

Генеалогія

Максиміліан Саксонський
 
Кароліна Пармська
 
Максиміліан I
 
Кароліна Баденська
 
Фердинанд Саксен-Кобург-Гота
 
Марія Антонія Кохарі
 
Педру I
 
Марія Леопольдіна Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Саксонський
 
 
 
 
 
Амалія Авґуста Баварська
 
 
 
 
 
Фернанду II
 
 
 
 
 
Марія II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Саксонський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Португальська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Вільгельм
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118604678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ A Prince Ordained A Priest. New York Times. 26 липня 1896. с. 1. 
  6. ↑ Knowledge Means Peace. New York Times. 19 липня 1896. с. 4. 
  7. ↑ Prince as Priest in London. The West Australian. 23 жовтня 1896. с. 9. 
  8. ↑ а б An Unruly German Press. New York Times. 29 січня 1899. с. 17. 
  9. ↑ Object to Prince-Evangelist. New York Times. 13 листопада 1900. с. 5. 
  10. ↑ Saxon Prince a Professor. New York Times. 22 серпня 1900. с. 6. 
  11. ↑ Pope To Eastern Churches. New York Times. 3 січня 1911. с. 8. 
  12. ↑ Prince Submits to the Pope. New York Times. 28 грудня 1910. с. 5. 
  13. ↑ Prince Maximilian Recants. New York Times. 31 грудня 1910. с. 5. 
  14. ↑ а б Justus Perthes. Almanach de Gotha (1923). — P. 109.
  15. ↑ Staatshandbuch für das Großherzogtum Sachsen / Sachsen-Weimar-Eisenach (1900). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022. 
  16. ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — Wien 1918. — S. 55
  17. ↑ Hof- und Staats-Handbuch des Königreichs Bayern. München. 1909. 
  18. ↑ Hof- und Staats-Handbuch des Großherzogtum Baden (1910) [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.]. — P. 41.