PROFILPELAJAR.COM

Кристалохімічна класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних кристалохімічних ознак. В основу класифікації покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали поділяють за такою схемою:

тип
- клас
  - відділ
    - група
      - ряд
        мінеральний вид

Тип Прості речовини

клас Самородні метали

група Золота

група Заліза

група Платини

група осмистого іридію

осмистий іридій

клас Самородні неметали

група Вуглецю

група Арсену

Самородний арсен

група Сірки

Самородна сірка

Тип Сульфіди і Сульфосолі

клас Сульфіди та їх аналоги
- група Халькозину
- група Піротину
- група Сфалериту-Вюрциту
- група Галеніту
- група Борніту
- група Аргентиту
- група Реальгару
- група Скутерудиту
- група Мілериту
- група Кіноварі
- група Антимоніту
- група Ковеліну
- група Аурипігменту
- група Молібденіту
клас Персульфіди та їх аналоги
- група Піриту
- група Кобальтину
- група Арсенопіриту
- група Льолінгіту
клас Сульфосолі
- група Енаргіту

Тип Галогеніди

клас Флуориди
клас Хлориди
клас Броміди
клас Йодиди

Тип кисневих сполук

клас Оксиди і гідроксиди

група Кварцу

Мінерали, які входять до групи кварцу є поліморфними модифікаціями кремнезему. Станом на вересень 2009 року цих модифікацій встановлено 11.

ряд α-Кварцу

ряд Тридиміту

ряд Кристобаліту

Халцедон
Опал

група Шпінелі-Хроміту-Магнетиту

До цієї групи належать подвійні оксиди типу: A²⁺[B₂³⁺O₄], де А²⁺ — часто Mg, Fe, інколи Zn, Mn, Be, і дуже рідко Ni, Co; В₂³⁺ — Fe, Al, Cr, Mn. Мінерали групи мають багато спільних властивостей. Більшість з них кристалізується в гексоктаедричному виді кубічної сингонії (3L₄4L₃6L₂9PC), лише кілька — в тетрагональній сингонії, і тільки хризоберил — в ромбічній. Усі ці мінерали мають яскраво виражену кристалічну індивідуальність і утворюють досконало вигранені кристали, найчастіше октаедричного і октаедровидного габітусу, з переважним розвитком октаедру {111}. Характерний широкий розвиток двійникуваня за шпінелевим законом, коли двійниковою площиною є грань октаедра {111}, а двійникова вісь перпендикулярна до неї. В основі класифікації групи лежить структура шпінелі. У цій структурі іони кисню щільно упаковані в площинах, паралельних граням октаедру. Двовалентні катіони мають тетраедричне оточення іонів кисню, тривалентні — знаходяться у шестерній координації іонів кисню, розміщених у вершинах октаедру. Кожен іон кисню зв'язаний з одним двовалентним і трьома тривалентними катіонами. Особливості структури мінералів групи шпінелі добре пояснюють їх властивості, зокрема погану спайність, раковистий злом, оптичну ізотропію, хімічну і термічну стійкість, високу твердість.

Кристали шпінелі

ряд Шпінелі-Герциніту

Шпінель Mg[Al₂O₄] куб.
Цейлоніт (Плеонаст) (Mg, Fe)[(Al, Fe)₂O₄] куб.
Пікотит (Fe, Mg)[(Al, Cr, Fe)₂O₄] куб.
Ґаніт (Fe, Zn, Mn)[Al₂O₄] куб.
Лімаїт (Zn, Sn)[Al₂O₄] куб.
Герциніт Fe[Al₂O₄] куб.

ряд Хроміту

Хроміт Fe[Cr₂O₄] куб.
Магнезіохроміт (Mg, Fe)[Cr₂O₄] куб.
Хромпікотит (Mg, Fe)[(Al, Cr)₂O₄] куб.
Алюмохроміт Fe[(Al, Cr)₂O₄] куб.

ряд Магнетиту

Магнетит Fe[Fe₂O₄] куб.
Титаномагнетит (Fe, Ti)[Fe₂O₄] куб.
Хромомагнетит (Fe, Cr)[Fe₂O₄] куб.

Гаусманіт Mn[Mn₂O₄] тетр.
Хризоберил Be[Al₂O₄] ромб.

група Перовськіту

Цю групу утворюють складні оксиди типу: A²⁺[B⁴⁺O₃], де А²⁺ — (Ca, Ce, Y, La); а В⁴⁺ — (Ti, Nb, Ta). Дана група містить тільки один ряд Перовськіту-Лопариту. Усі мінерали цієї групи кристалізуються в кубічній сингонії, за виключенням перовськіту, проте кристали останнього мають форму, властиву мінералам кубічної сингонії. Через це перовськіт іноді вважають псевдокубічним. Катіони Ti⁴⁺ знаходяться в центрах октаедрів, вершини яких займають аніони кисню. Кожний катіон Ca²⁺ оточений вісьма такими октаедрами. Знаменита високотемпературна кераміка YBa₂Cu₃O₇^[en] має кристалічну структуру по типу перовськіту.

ряд Перовськіту-Лопариту

Перовськіт Ca[(Ti, Fe, Cr)O₃] мон.
Дизаналіт (Ca, Na)[(Ti, Nb)O₃]
Кнопіт Ce[TiO₃] куб.
Лопарит (Ce, Na)[(Ti, Nb)O₃] куб.

група Рутилу-Каситериту-Танталіту

До групи рутилу належать складні оксиди типу: А⁴⁺⁽²⁺⁾[B⁴⁺⁽⁵⁺⁾₂O₆], де А⁴⁺ — (Ti,Sn, Mn), A²⁺ — Fe; В⁴⁺ — (Ti,Sn, Mn). B⁵⁺ — (Nb, Ta). Крім брукіту, бранериту, колумбіту і танталіту, всі ці мінерали кристалізуються в тетрагональному виді симетрії. Бранерит — в моноклінній, а колумбіт з танталітом — в ромбічній. Оскільки в структурі мінералів даної групи відсутні аніонні групи, які б вказували на їх приналежність до солей кислот, вони всі віднесені до складних оксидів.

ряд Рутилу-Брукіту

Рутил Ti[Ті₂О₆] тетр.
Мосит (Fe, Mn) [Nb₂O₆] тетр.
Тапіоліт (Fe, Mn) [Ta₂O₆] тетр.
Анатаз
Брукіт Ti[Ті₂О₆] ромб.
Бранерит (U, Fe) [Ti₂O₆] мон.

ряд Каситериту

Каситерит Sn[Sn₂O₆] тетр.

ряд Піролюзиту

Піролюзит Mn[Mn₂O₆] тетр.

ряд Колумбіту-Танталіту

Колумбіт (Ніобіт) (Fe, Mn) [Nb₂O₆] ромб.
Танталіт (Fe, Mn) [Ta₂O₆] ромб.

група Корунду-Ільменіту

До групи корунду-ільменіту належать поліморфні модифікації оксидів алюмінію і залаза, а також складна окисли магнію, заліза, марганцю і титану. Кристали мінералів цієї групи часто таблитчастого гбітусу, сплощені по {0001}. Більшість мінералів групи належать до акцесорних у вивержених породах. У вигляді значних скупчень вони зустрічаються тільки з магматичними утвореннями.

ряд Корунду

ряд Гематиту

ряд Ільменіту