Маггеміт
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)[d][1][2][3]
IMA-номер	IMA2018 s.p.
Абревіатура	Mgh[4]
Хімічна формула	(Fe³⁺₀.₆₇☐₀.₃₃)Fe³⁺₂O₄[5]
Nickel-Strunz 10	4.BB.15
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія
Твердість	6
Колір риси	коричневий
Густина	4,7—4,9
Інші характеристики
Названо на честь	магнетит[6], гематит[6]
Типова місцевість	Бушвельдський комплекс[7]
Маггеміт у Вікісховищі

Маггемі́т — мінерал, оксид тривалентного заліза координаційної будови. Належить до ряду магнетиту, група шпінелей. Іноді маггемітом називають суміш ільменіту з гематитом, лімонітом та іншими мінералами.

Назва — за початковими складами слів: магнетит і гематит (P. A. Wagner, 1927).

Маггеміт вперше був описаний у 1927 році німецьким геологом Персі А. Вагнером (1885-1929). Типовим місцем розташування є «рудник Залізна гора» в окрузі Шаста в штаті Каліфорнія США і Бушвельдський комплекс в Південній Африці.

Хімічна формула: γ-Fe₂O₃. Містить (%): Fe — 69,94. O — 30,06.

Сингонія кубічна (натічні та оолітові виділення) або тетрагональна (щільні тонкі кірочки).

Густина 4,7—4,9. Тв. 5,0—5,5.

Колір коричневий.

Риса коричнева.

У прохідному світлі коричневий до жовтого.

Ізотропний.

Сильно магнітний.

Утворюється при окисненні магнетиту або при зневодненні лепідокрокіту. Нестійкий.

При нагріванні перетворюється в гематит. Поліморфізм: диморфний з гематитом.

Один з найбільш поширених магнітних мінералів зони окиснення (вивітрювання), тому широко використовується в петромагнітних дослідженнях зон вивітрювання і гідротермальних змін як високочутливий індикатор низькотемпературного окиснення. Зокрема, утворюється в результаті вивітрювання або низькотемпературного окиснення шпінелей, що містять залізо, магнетит або титаномагнетит. Поширений жовтий пігмент у континентальних відкладеннях.

Асоціація: магнетит, ільменіт, анатаз, пірит, марказит, лепідокрокіт, гетит.

Знахідки: комплекс Бушвельд, Трансвааль, Південна Африка. В США штат Каліфорнія. У Канаді провінція Онтаріо та Баффінова Земля (Канадський Арктичний архіпелаг). На півночі району Мінас-Жерайс, Бразилія. У формації Хатрурім, Ізраїль. На Оденвальд, Баден-Вюртемберг, Німеччина. В Японії префектури Нагано, Ямагуті. Зустрічається в лавах і залізних шапках, у рудах г. Магнітна (Урал).

Маггеміт виявлений також на Марсі.

• Список мінералів
• Титаномаггеміт

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Маггеміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Маггеміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Maghemite Handbook of Mineralogy. Vol. III (Halides, Hydroxides, Oxides). Chantilly, VA, US: Mineralogical Society of America. ISBN 0962209732.
• Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 708–709.
• Білецький В. С. Маггеміт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маггеміт

• Maghemite on Webmineral [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]