PROFILPELAJAR.COM

	Ковенська губернія
	; Герб
Центр	Ковно
Існування	1843 — 1915
Утворено	30 грудня 1842
Ліквідовано	1915
Площа	40641,36 км²
Населення	1 638 374 осіб (1894)
Попередники	Віленська губернія
Наступники	Литва

Ко́венська губе́рнія — одна з північно-західних губерній Російської імперії. Центр — місто Ковно (нині Каунас). На сьогодні майже вся територія у складі Литви, невеликі частини — у складі Білорусі (з селищем Відзи) та Латвії.

Утворена згідно з указом імператора Миколи I від от 18 грудня (30 грудня) 1842 року^[1] і сформована 1 липня 1843 року з 7 північних повітів Віленської губернії. Після третього поділу Речі Посполитої, воєводства Віленське і Трокське із Жмуйдськими землями, по Маніфесту імператриці Катерини ІІ, 14 грудня 1795 р^[2]. були приєднані до Російської імперії, з яких було сформовано Віленську та Слонимську губернії, що в свою чергу, 12 грудня 1796 р^[3]. були об'єднані в одну — Литовську губернію. 9 вересня 1801р^[3]. поділені на дві губернії — Литовсько-Віленську і Литовсько-Гродненську. Сім повітів, що були відділені від Литовсько-Віленської губ. утворили нову — Ковенську губернію.

Географічне положення

Ковенська губернія займала західний кут колишнього Великого князівства Литовського між 56 ° 25-54 ° 49 північної широти і 38 ° 46'-45 °1' східної довготи^[4]; межувала з півночі та сходу з Курляндською губернією, з півдня з Віленською і Сувальською губерніями (від останньої відділяється річкою Німан) і з заходу з Німеччиною і Гробінськім повітом Курляндської губернії^[5].

Сухопутний кордон Ковенської губернії з Німеччиною починалася від впадання в річку Німан річки Свентах (Швентойі), в 135 км (127 верстах) нижче містечка Юрбурга (Юрбаркас), Від містечка Юрбурга до містечка Полангена (Паланга) йде так звана прикордонна дорога через містечка Таурогген (Таураге), Владиславов (Кудіркос-Науместіс), Швекшні (Швекшняй), Горжди (Гаргждай) і Кретинга^[6].

Ковенська губернія належала до числа найменших губерній в Російській імперії. Вона займала понад 40641,36 км ² (35711,9 кв. верст). Найбільша відстань в довжину 373 км (350 верст), в ширину 181 км (170 верст). До складу губернії входила майже вся територія колишнього Жмудського староства Великого Князівства Литовського, а також частини Трокського і Віленського воєводств Речі Посполитої^[3].

Географічне положення Ковенської губернії мало, насамперед, торговельне та військово-стратегічне значення. Прикладом цьому є більшість історичних подій XVIII-XIX століття. Землі Ковенської губ. у військових конфліктах із Західними державами служили для розміщення або проходу частин російської армії, для оборони та зустрічі ворожої армії. Будування Ковенського та Таурогенського шосе, примножило значення губернії для Російської імперії^[7].

Адміністративний поділ

Ковенська губ. ділиться на сім повітів: Ковенський, Россієнський, Тельшевський, Шавельський, Поневезький, Вількомирський та Новоолександрівський та двох заштатних міст — Відзи, Шадов. Кожен повіт ділиться на 4 або 5 станів, в залежності від географічного положення меж повіту. Кожен стан в свою чергу ділиться на парафії або приходи^[8]. На 1860 рік — 1 губернське місто, 6 повітових, 2 заштатних 151 — містечко, 209 — селищ, 998 — невеликих поселень(сєльцо) 8075 сіл, 5157 — хуторів, 333 — дворянських околиць і слобод Загальна кількість — 14, 932^[9].

Повіт	Повітове місто	Площа верста
Вількомирський	Вількомир	5185,8
Ковенський	Ковно	3534,2
Новоолександрівський	Новоолександрівск	5078,1
Поневезький	Поневеж	5451,5
Россієнський	Россієни	5464,0
Тельшевський	Тельши	4654,0
Шавельський	Шавлі	6079,3

Населення

Литвини — відносяться до корінного населення Ковенської губ. Складали нижні класи суспільства в губернії та в основному займалися землеробством.

Євреї — у переважній більшості джерел по відомостях Ковенської губ., характеризуються як «самое вредное народонаселеніе для края»^[10]. В жителі міст та містечок. Уся торгівля та промисловість знаходилась під їх контролем. «Еврей, повѣренный пана, лестъю и хитростъю копает ему яму; в мѣстечкѣ, онъ водкой и бубликами выманивает послѣднее достояніе у распутнаго или простодушнаго поселянила; в деревнѣ, тот же еврей записывает счеты двойнымъ мѣломъ и во время жатвы собирает долги ещё вдвое»^[3]. Також євреї займались «контрабандою». Поляки — половина з них належали до дворян Ковенської губ., які в свою чергу ділились на два розряди — вищий клас багатих і заможних поляків, та клас дворянства, що відноситься до другого розряду, цей розряд польського дворянства займав посади економів, управителів, камердинерів у поміщиків.

Російські православні та старообрядці — лише невелика кількість даного населення проживала в містах і містечках, більшість поселялась в маленьких селах та хуторах. Відносяться до найбіднішого прошарку населення губернії. Працювали на поміщиків або наймались до євреїв. Не рідко вели розбійницький спосіб життя, за що їх в народі називали кацапами^[11].

Німці — переважна більшість вихідці з Пруссії, жили в містах та містечках Ковенської губ. Відносилися до ремісничого класу населення, рідко займались землеробством. Сповідували лютеранство.

Роки	Чоловіки	Жінки	Загальна кількість
1844	445,214	438,598	883,812
1845	445,692	441,539	887,231
1846	441,222	470,971	921,193
1847	456,112	482,139	938,351
1848	453,601	482,096	935,697
1849	438,100	455,936	923,174
1850	450,692	475,431	926,123
1851	454,154	480,597	934,751
1852	456,062	482,379	938,441
1853	557,991	486,219	944,210
1854	489,006	494,253	961,259
1855	458,075	483,095	971,170
1856	477,148	505,447	982,595
1857	484,801	501,415	986,216
1858	447,079	514,208	988,287
1859	487,902	524,832	1,012,134
1860	482,758	523,821	1,006,579
1894	818,271	820,103	1,638,374

Промисловість

Населення Ковенської губ. переважно займається землеробством, причиною цьому є надзвичайно родюча земля^[12]. Основну галузь промисловості займає хліборобство, яке не лише задовольняє потреби жителів губернії, а й імпортується в сусідні країни. У великій кількості вирощується льон та конопля. Тваринництво розвинене частково, в окремих повітах займаються вівчарством. Кожен поміщик і заможній селянин мав у своєму дворі фруктовий сад. Бджільництво — у зв'язку із вирубкою лісових масивів, у 19 ст. втратило свою популярність. Порівняно із 18 ст. бджолярі Ковенської губ. отримували меду достатнього лише для власного вжитку. Рибальство теж мало розвинуте і забезпечувало лише власні потреби. Риба в основному завозиться євреями із Курляндії.

Кількість заводів та фабрик

Рік	1844	1846	1848	1850	1852	1854	1856	1858	1860	1862
Кіл.	39	34	105	104	104	96	92	91	97	106

Торгівля

Вся торгівля Ковенської губ. належить євреям, які закуповують майже увесь надлишок урожаю та інші землеробські вироби, везуть його до Риги, Пруссії, звідти ж привозять потрібний товар для жителів губернії та продають його у власних лавках, корчмах. Відповідно уся транзитна торгівля теж відбувається за участі євреїв.

Внутрішня торгівля

Відбувалася на торгах та ярмарках. Найбільші ярмарки проходили в містах Кейданах, Шидлові, Кальварії, Шатах, Янишках та в заштатному місті Шадові. Туди приїжджали купці з Литви та Малоросії, Вільно, Динабурга, Мітави, кожна із них тривала майже тиждень. В інших містечках ярмарки відбувались раз на рік, та раз на тиждень проводились торги.

Зовнішня торгівля

Основним імпортним товаром із Ковенської губ були — хліб, льон, шкіра тварин, дерев'яний посуд. Більшість товару вивозили до Риги. Додому ж закуповували сіль, залізні інструменти, тканину, та ін.

Освіта

По даним Центрального Статистичного Комітету Російської імперії навчальних закладів на 1847 рік в Ковенській губ. нараховувалось: гімназій — 1; повітових та парафіяльних училищ — 18, у яких навчалось до 1700 осіб; приватних парафіяльних училищ — 33, у яких навчалось до 800 осіб; приватних жіночих пансіонів — 10, у яких навчалось до 250 осіб^[13]. На 1856 рік^[14], в Ковенській губ. нараховувалось 320 навчальних закладів, у яких навчалось 4868 осіб, тобто із двохсот осіб лише одна отримувала освіту.

Рік	1868	1880	1894	1901	1905	1911
Шкіл	42	179	282	310	409	589
Учнів	2058	9309	14332	15517	23313	39231

На 1911 рік Ковенська губ. по відсотку населення, що навчалось займала останнє місце з усіх губерній Віленського навчального округу. Серед повітів Ковенської губ. найвищий показник мав Новоолександрівський повіт^[3].

Релігія

У Ковенській губернії найпоширенішими віросповіданнями були — католицизм, православ'я, лютеранство, юдаїзм, протестантизм та караїмізм^[15]. На 1847 рік у Ковенській губернії нараховувалось церков: кам'яних — 72; дерев'яних — 190; монастирів — 22; каплиць — 78^[16].

віросповідування	1860 р.
православних	42,563
католиків	834,863
юдеїв	321,440
старообрадців	14,580
протестантів	41,086

Примітки

↑ Полное собрание законов Российской империи, № 16347 (рос.)
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861. — Р.2. — С.100
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Там само
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861.-Р.2.- С.2
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. -С.2
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1863.-Р.3. — С.3
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.1
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.6
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861. — Р.2.- С.1
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.33
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.32
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.- С. 37
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847. — С.4.- С.130-131
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1915
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.44
↑ Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847. — Р.4 — С.130

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковенська губернія

Ковенська губернія (Енциклопедичний словник Ф. А. Брокгауза і И. А. Єфрона) [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Бібліотека Царське Село, книги з історії Ковенської губернії, PDF [Архівовано 18 Травня 2011 у Wayback Machine.]
Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847. — 143 с.
Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861. — 262 с.
Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — 86 с.
Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1863. — 226 с.
Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1915. — 313 с.