Владимирська губернія
Герб
Центр
Владимир Утворено
1796 Площа
42 831,8 Населення
1 515 691[ 1] осіб (1897 ) Попередники
Владимирське намісництво Наступники
Владимирський округ (Івановська промислова область)|Владимирський округ
Влади́мирська губе́рнія (рос. Владимирская губерния ) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР , яка існувала у 1796 –1929 роках. Губернське місто — Владимир .
Географія
Владимирська губернія у 1821 році
Владимирська губернія межувала на півночі з Ярославською та Костромською , на сході — Нижньогородською , на заході — Московською і Тверською , на півдні — Тамбовською і Рязанською губерніями.
До 1918 року губернія займала площу в 40 339 верст ² (45 910 км²), за підрахунками І. П. Стрєльбицького — 42 930,5 верст ², в тому числі під озерами близько 99 верст ². 1926 року площа губернії становила 33 023 км². Найбільша довжина її зі сходу на захід 325 верст (347 кілометрів), а ширина із півночі на південь 240 верст (256 кілометрів).
Губернія займала територію сучасної Владимирської області (за винятком південної частини Гусь-Хрустального району ), південну половину Івановської області (включаючи місто Іваново ), більшу частину Переславського району Ярославської області , частини Талдомського , Сергієво-Посадського , Орєхово-Зуєвського і Шатурського районів Московської області , частини Володарського , Павловського , Вацького , Навашинського , Кулебакського та Виксунського районів Нижньогородської області , а також частину Касимовського району Рязанської області .
Історія
1708 року було утворено Владимирська провінція у складі Московської губернії . 1778 року створено самостійне Владимирське намісництво з розподілом на 14 повітів . 1796 намісництво перетворено на губернію. З 1881 до 1917 року Владимирська губернія складалась із 13 повітів і кордонів своїх не змінювала.
Владимирська губернія РРФСР (в кордонах, значно менших Владимирської губернії Російської імперії) була ліквідована 14 січня 1929 року; більша частина території увійшла до Івановської промислової області .
Керівництво губернії
Генерал-губернатори
Правителі намісництва
Ім'я
Титул, чин, звання
Час на посаді
Олександр Самойлов
статський радник (чинний статський радник)
1778—1787
Петро Лазарєв
статський радник (таємний радник)
30.07.1787—19.12.1796
Губернатори
Ім'я
Титул, чин, звання
Час на посаді
Павло Рунич
бригадир, чинний статський радник (таємний радник)
06.01.1797—1802
Іван Долгоруков
князь, чинний статський радник (таємний радник)
1802—23.03.1812
Авдій Супонєв
чинний статський радник
23.03.1812—1817
Іван Юрлов
чинний статський радник
01.02.1817—25.05.1820
Дмитро Кавелін
чинний статський радник
25.05.1820—1821
Петро Апраксін
граф, генерал-майор, чинний статський радник
15.06.1821—29.07.1827
Іван Курута
статський радник
12.08.1827—27.11.1832
Сергій Ланськой
чинний статський радник
27.11.1832—31.12.1834
Степан Паскевич
чинний статський радник
13.01.1835—23.04.1836
Іван Курута
чинний статський радник
23.04.1836—12.07.1842
Петро Донауров
чинний статський радник
14.07.1842—08.04.1851
Володимир Зарін
чинний статський радник
29.06.1851—28.02.1852
Микола Синельніков
генерал-майор
28.02.1852—09.12.1852
Володимир Анненков
генерал-лейтенант
09.12.1852—14.06.1856
Єгор Тілічеєв
чинний статський радник
15.06.1856—18.09.1861
Олександр Самсонов
Свита Його Величності, генерал-майор
18.10.1861—01.01.1865
Платон Шатохін
чинний статський радник
01.01.1865—04.03.1866
Володимир Струков
генерал-лейтенант
08.03.1866—12.12.1875
Осип Судієнко
у званні камер-юнкера, статський радник, шталмейстер
02.01.1876—05.12.1892
Михайло Теренін
таємний радник
22.01.1893—30.05.1898
Микола Цеймерн
генерал-лейтенант
03.06.1898—19.10.1901
Микола Клінгенберг
чинний статський радник
19.10.1901—01.07.1902
Іван Леонтьєв
чинний статський радник, на посаді єгермейстера
06.07.1902—25.07.1906
Іван Сазонов
чинний статський радник (таємний радник)
29.07.1906—06.05.1914
Володимир Крейтон
чинний статський радник
09.06.1914—03.03.1917
Адміністративний поділ
В момент утворення 1796 року губернія поділялась на 10 повітів: Владимирський , В'язниковський , Гороховецький , Меленковський , Муромський , Переславський , Покровський , Суздальський , Шуйський , Юріївський .
1803 року були створені ще 3 повіти: Александровський , Ковровський і Судогодський .
Цей адміністративний поділ залишався незмінним до 1918 року. Наприкінці XIX століття до складу губернії входило 13 повітів, які поділялись на 222 волості.
№
Повіт
Повітове місто
Площа, верст ²
Населення[ 1] (1897 ), чол.
1
Александровський
Александров (6 810 чол.)
2 886,8
100 371
2
Владимирський
Владимир (28 479 чол.)
2 402,5
160 996
3
В'язниковський
В'язники (8 862 чол.)
3 309,6
86 352
4
Гороховецький
Гороховець (2 297 чол.)
3 817,7
92 240
5
Ковровський
Ковров (14 571 чол.)
3 427,5
109 861
6
Меленковський
Меленки (8 909 чол.)
4 617,8
142 304
7
Муромський
Муром (13 271 чол.)
2 229,8
122 383
8
Переславський
Переславль-Залеський (10 639 чол.)
3 178,7
87 337
9
Покровський
Покров (2 785 чол.)
4 142,2
158 229
10
Судогодський
Судогда (3 182 чол.)
5 099,9
96 798
11
Суздальський
Суздаль (6 412 чол.)
2 513,1
107 708
12
Шуйський
Шуя (19 583 чол.)
2 565,2
158 483
13
Юріївський
Юріїв-Польський (5 759 чол.)
2 641,0
92 629
1918 року Шуйський повіт відійшов до нової Іваново-Вознесенської губернії . 1920 року був створений Кольчугинський район (існував 4 роки). 1921 року ліквідовано Покровський повіт , а замість нього утворено Киржацький повіт . Ще за 3 роки ліквідовано Гороховецький , Киржацький та Суздальський повіти . 1925 року Юріїв-Польський повіт був переданий Іваново-Вознесенській губернії . За рік Меленковський і Судогодський повіти були ліквідовані, а на частині їх території утворено Гусевський повіт .
Таким чином 1926 року до складу Владимирської губернії входило 7 повітів:
14 січня 1929 року Владимирська губернія та всі її повіти були ліквідовані, а їх територія розділена між Івановською промисловою та Нижньогородською областями.
Населені пункти
Наприкінці XIX століття в губернії було 15 міст, 1 посад (Гавриловський посад ) і 8 227 решти поселень. З міст найбільш значні: Іваново-Вознесенськ (54 208 чол.), Владимир (28 479 чол.) і Шуя (19 583 чол.)[ 1] .
Населення
1886 року жителів у губернії налічувалось близько 1 416 750 чоловік. За переписом 1897 року в губернії проживало 1 515 691 жителів[ 1] (690 312 чоловіків та 825 379 жінок), з них у містах 190 618 чоловік. За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення губернії становило 1 321 140 чоловік[ 2] , з них міське — 263 942 чоловік.
Національний склад
Національний склад 1897 року[ 3]
Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1856 )
Повіт
росіяни
Губернія в цілому
99,7 %
Александровський
99,6 %
Владимирський
98,7 %
В'язниковський
99,9 %
Гороховецький
99,9 %
Ковровський
99,8 %
Меленковський
99,9 %
Муромський
99,7 %
Переславський
99,9 %
Покровський
99,7 %
Судогдський
99,9 %
Суздальський
99,9 %
Шуйський
99,6 %
Юріївський
99,8 %
Література
Примітки
Посилання