Судогда у Вікісховищі
Су́догда (рос. Судогда) — місто у Владимирській області Росії, адміністративний центр Судогодського району, утворює міське поселення «Місто Судогда».
Місто отримало свою назву через розташування на річці Судогда. У свою чергу гідронім за найбільш поширеною версією має фіно-угорське походження[1]. Відповідно до неї гідронім походить від стародавнього фіно-угорського Суткеда /Судгеда («Звивиста»), що реально відображає топографію русла річки[2].
За іншою версією, гідронім походить від татарського су — «вода» і догд — «навколо» («навкруги вода», «велика вода»)[3].
Розташоване за 40 км на південний схід від Владимира, на річці Судогді (права притока Клязьми).
Історично Судогда розташовувалася на великому поштовому тракті з Владимира до Мурому.
Вперше згадується в 1552 році як Ямська слобода з населенням «фінського походження» (малися на увазі нащадки угро-фінського племені мурома), потім в XVII столітті як Судогодська слобода.
В 1778 році за указом Катерини II Судогда стає повітовим містом Судогодського повіту Владимирського намісництва, з 1796 року — позаштатним, в 1803 році відновлено в правах повітового міста Судогодського повіту Владимирської губернії.
В 1784 році у місті було проведено перший перепис населення, згідно з яким в 50 дворах Судогди мешкало 243 людини, з них 126 чоловіків і 117 жінок. До 1788 року було розроблено генеральний план забудови міста, за яким воно було розбито на сітку прямокутних кварталів, розташованих уздовж дороги з Владимира до Мурому.
В 1806 році сильною пожежею було знищено майже всі будівлі міста, в тому числі дерев'яні церкви Миколи Чудотворця і св. мученика Міни. В 1814 році на новому місці було освячено кам'яний Катерининський собор, але друга велика пожежа, що сталася в 1838 році, знову завдала сильного збитку: собор обгорів зовні і всередині, були врятовані тільки деякі ікони. Храм було відновлено та освячено в 1891 році. У 50-х роках XX століття був підірваний.
В 1879 році почала роботу перша у місті прядильна фабрика, у серпні 1897 року — пляшковий завод, що став згодом найбільшим підприємством міста — заводом «Червоний хімік», що випускав склотару, а з 1960-х років — скловолокно, склотканини та склопластики.
Починаючи з 1991 року «Червоний хімік» (з липня 1996 року — ВАТ «Судогодське скловолокно»), пройшовши ряд реорганізацій, розпався на декілька автономних компаній, що виробляють склопластик і базальтову нитку.
.
Стара частина Судогди, розташована на лівому березі річки, зберегла історично сформовану прямокутну сітку вулиць. Забудова інших вулиць центру і прилеглих до нього мікрорайонів малоповерхова, в основному дерев'яна.
На правому березі річки розташовані нові мікрорайони Заплава, Хімік, Будівельників, Нова Фабрика, що з'явилися через розвиток найбільших підприємств міста — заводу «Червоний Хімік» і текстильної фабрики.
Судогда
Lokasi Pengunjung: 3.148.113.156