Тифліська губернія

	Тифліська губернія
	Герб
Дата створення / заснування	14 (26) грудня 1846
Країна	Російська імперія, Російська республіка і Закавказький комісаріат
Столиця	Тбілісі
Адміністративна одиниця	Кавказьке намісництво; Грузинська РСР
Кількість населення	1 051 032 осіб
Замінений на	Закавказька Демократична Федеративна Республіка
На заміну	Грузино-Імеретинська губернія
Час/дата припинення існування	1917
Площа	44 607 км²
Категорія мап на Вікісховищі	d
	Тифліська губернія у Вікісховищі

Координати: 41°43′00″ пн. ш. 44°47′00″ сх. д. / 41.7166666666977761224188725° пн. ш. 44.78333333335777410866285209° сх. д.

Тифліська губернія (груз. ტფილისის გუბერნია) — адміністративна одиниця Російської імперії. Відповідала східній частині сучасної держави Грузія.

Історія

Тифліська губернія була утворена 14 грудня 1846 з Грузино-Імеретинської губернії у складі Тифліського, Горійського, Телавського, Сігнахського, Єлизаветпольского, Еріванського, Нахічеванського і Олександропольского повітів та Горського, Осетинського і Тушино-Пшавов-Хевсурського округів.

У 1849 Еріванський, Нахічеванський і Олександропільский повіти увійшли до складу нової Еріванської губернії.

У 1859 Осетинський округ був приєднаний до Горійського повіту, а Тушино-Пшавов-Хевсурський округ перейменований в Тіонетський округ.

У 1867 утворено Душетський повіт, від Кутаїської губернії приєднано Ахалцихський повіт, а до складу новоствореної Елізаветпольской губернії виділено Елізаветпольской повіт.

У 1874 з частини Ахалцихского повіту був утворений Ахалкалакський повіт, а Тіонетській округ перейменований у Тіонетскій повіт.

Нарешті, в 1880 з частини Тифліського повіту утворений Борчалінській повіт.

У 1918 губернія увійшла до складу Грузинської Демократичної Республіки.

Географія

Положення

Займала центральну частину Закавказзя; мала вигляд неправильного многокутника, витягнутого з північного заходу на південний схід. Межувала на півночі та північному сході з Терською та Дагестанською областями, на заході — з Кутаїською губернією, на півдні — з Карською областю та Еріванською губернією, на південному сході та сході — з Єлизаветпольською губернією. Мала площу 39 197 кв. верст (44 607 кв. км).

Рельєф

Устрій поверхні губернії досить різноманітний: в її межах розміщувались снігові вершини, високі нагір'я та порівняно низовинні рівнини. Понад 50% її території розташовувались на висоті від 2000 до 6000 футів над рівнем моря, а місцевості, що лежали на висоті від 6000 до 10000 футів, складали до 19% її площі.

В орогідрологічному сенсі губернія займала майже виключно басейн середньої та частково верхньої течії річки Кури. Тільки досить невелика частина околиці губернії, що місцями заходила за Головний Кавказький хребет, розташовувалась у верхів'ях Терека та інших річок.

Рельєф поверхні Тифліської губернії складався переважно з гір, що належать до систем Головного Кавказького хребта, Малого Кавказу та більш-менш високих хвилястих рівнин.

Гідрографія

Майже вся губернія, за винятком тільки наййпівнічнішої її околиці, що належить до басейну Верхнього Терека (Терек, Асса, Аргунь) і Сулака (Андійське Койсу), лежала в басейні середньої та частково верхньої течії річки Кури. Всі річки губернії мали характер гірських, окрім Кури, яка має такі властивості тільки у верхній течії.

На озера губернія була небагатою. Найбільш значні з них розташовані на Ахалкалакському плато на висоті 6-7 тисяч футів.

Клімат

Кліматичні умови губернії внаслідок розмаїття її рельєфу та розміщення над рівнем моря окремих її частин досить різноманітні. Вершини гір і хребти, при підняті трохи вище за рівень вічних снігів, мають майже полярний клімат, натомість порівняно низькі місцевості, розташовані по Курі у південно-східній частині губернії, відзначались м'якою зимою та вкрай спекотним літом.

	Висота, м над рівнем моря	Середня температура року	Максимум	Мінімум	Річна кількість опадів, мм
Тифліс	409	12,6	38,2	−22,2	482,1
Боржом	794	9,8	—	−20,5	617,0
Білий Ключ	1253	9,6	—	—	752,0
Кобі	1972	3,5	—	−28,1	1203,3
Гудаур	2210	3,9	—	—23,7	1427,5

Флора

Рослинність губернії була дуже різноманітною. У західній частині значні простори вкриті хвойними лісами з ялин (Рісеа orientalis), сосни (Pinus sylvestris) та піхти (Abies Nordmaniana) з домішками бука, граба й дуба (Quercus sessiliflora). У південній частині губернії були насадження східного дуба (Quercus macranthera). У лісах Ширакського плоскогір'я переважали ялівець (Juniperus foetidissima, excelsa, oxycedrus), фісташник (Pistacia mutica), дуб, в'яз тощо. Невисокі передгір'я були вкриті звичайним східним грабом (Carpinus orientalis), лохом (Eleagnus), каркасом (Celtis), держидеревом (Paliurus), жовтинником (Rhus cotinus, coriaria), ялівцями тощо. Вологі схили Головного Кавказького хребта мають велике розмаїття порід. Окрім дуба, в'яза, тополя та граба, там росли клен (Acer insigne), лапіна (Pterocarya caucasica), вільха, хурма (Diospyros Lotus), горіх (Juglans regia), шовковиця й каштан (Castanea vesca). Верхній горизонт лісів складався зазвичай із горобини, берези, гірського клена (Acer Trautvetteri) й заростів кавказького рододендрона (Rhododendron caucasicum).

Фауна

Тваринний світ губернії також відзначався розмаїттям. З числа ссавців особливо були поширені: кабан, бурий ведмідь, шакал, барс, рись, гієна, вовк, лисиця, їжак, безліч гризунів, олені, дикі кози, тур, кам'яний козел, джейран тощо. Із земноводних та плазунів часто зустрічались: черепаха, вужі, ящірки, гадюка. З птахів примітні: рожевий шпак, перський соловейко, степовий рябчик, гірська куріпка, фазан, кавказький тетерів, гірська індичка, перепел, гриф, орел, пугач тощо. Найбільш поширені комахи — сарана, скорпіон і дикі бджоли.

Органи влади

Адміністративний поділ

Наприкінці XIX століття губернія поділялась на 9 повітів і один округ:

№	Повіт	Повітове місто	Площа, верст²	Населення^[1] (1897), осіб
1	Ахалкалакський	Ахалкалакі (5440 осіб)	2368,6	72 709
2	Ахалцихський	Ахалцих (15 357 осіб)	2259,6	68 837
3	Борчалинський	с. Шулавери (4553 осіб)	5 938,5	128 587
4	Горійський	Горі (10 269 осіб)	6033,9	191 091
5	Душетський	Душет (2 566 осіб)	3 437,9	67 719
6	Сигнахський	Сигнах (8994 осіб)	4620,0	102 313
7	Телавський	Телав (13 929 осіб)	2974,5	66 767
8	Тіонетський	с. Тіонеті (1089 осіб)	4256,3	34 153
9	Тифліський	Тифліс (159 590 осіб)	3688,4	234 632
10	Закатальський округ	Закатали (3009 осіб)	3544,3	84 224

Губернатори

Ім'я	Титул, чин, звання	Час перебування на посаді
Петро Ковалевський	дійсний статський радник	10.02.1802—1804
Дмитро Волконський	князь, генерал-лейтенант	1804—1805
Петро Литвинов	дійсний статський радник	09.01.1806—1807
Федір Ахвердов	генерал-майор	22.10.1807—05.08.1811

Грузинські цивільні губернатори

Ім'я	Титул, чин, звання	Час перебування на посаді
Марк Малинський	дійсний статський радник	05.08.1811—1813
Федір Симонович	генерал-майор	08.07.1813—1815
Карл Сталь	генерал-майор, в. п. губернатора на правах військового	06.11.1815—1818
Роман Ховен	генерал-майор	1818—1829
Петро Завілейський	дійсний статський радник	19.07.1829—1832
Микола Палавандов	князь, дійсний статський радник, в. п.	02.02.1832—1837
Михайло Брайко	генерал-лейтенант, Тифліський військовий губернатор, керував і цивільною частиною	13.12.1837—1838
Дмитро Ахлестишев	генерал-майор	09.05.1838—23.02.1840
Олександр Скалой	генерал-майор, Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор	10.07.1841—1843
Василь Сотніков	генерал-майор, Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор	08.10.1843—1845
Михайло Жеребцов	генерал-майор, в. п., Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор	12.06.1845—1846
Сергій Єрмолов	генерал-майор, Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор	08.06.1846—1849

Військові губернатори

Ім'я	Титул, чин, звання	Час перебування на посаді
Іван Андронніков	князь, генерал-майор	06.10.1849—1855
Микола Лукаш	генерал-майор, в. п.	19.12.1855—1857
Олександр Капгер	генерал-майор	01.01.1858—1860

Губернатори

Ф. И. О.	Титул, чин, звання	Час перебування на посаді
Костянтин Орловський	дійсний статський радник	25.03.1860—1876
Максим Остен-Сакен	барон, дійсний статський радник	24.05.1876—1877
Костянтин Гагарін	князь, дійсний статський радник	08.01.1878—1883
Олександр Гросман	генерал-майор	11.09.1883—1887
Карл Зіссерман	дійсний статський радник	12.03.1887—1888
Георгій Шервашидзе	князь, статський радник (дійсний статський радник)	08.12.1888—1897
Федір Биков	дійсний статський радник	12.07.1897—15.02.1899
Іван Свєчін	гвардії полковник (генерал-майор), в. п.	31.03.1899—04.08.1905
Павло Рауш фон Траубенсберг	барон, дійсний статський радник	04.08.1905—22.09.1907
Михайло Любич-Ярмолович-Лозина-Лозинський	дійсний статський радник	22.09.1902—10.05.1911
Андрій Чернявський	колезький радник (статський радник)	10.05.1911—1914
Іван Страховський	дійсний статський радник	1914—1916
Олександр Мандрика	полковник	1916—1917

Губернські предводителі дворянства

Ім'я	Титул, чин, звання	Час перебування на посаді
Костянтин Багратіон-Мухранський	князь, генерал-майор	10.03.1812—1838
Дмитро Орбеліані	князь, генерал-майор	01.01.1839—1855
Іван Джамбакуріані-Орбеліані	князь, генерал-майор	03.03.1855—1856
Олександр Джамбакуріані-Орбеліані	князь, флігель-ад'ютант, ротмістр	25.03.1856—1864
Дмитро Кіпіані	дійсний статський радник	15.03.1864—1870
Реваз Андронніков	князь, генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант	16.07.1870—1879
Давид Сумбатов	князь, генерал-майор	16.05.1879—1885
Іван Багратіон-Мухранський	князь, генерал-лейтенант	13.07.1885—1891
Луарсаб Магалов	князь, у званні камергера, статський радник	13.07.1891—1894
Костянтин Багратіон-Мухранський	князь, єгермейстер	14.07.1894—07.10.1900
Давид Меліков	князь, на посаді єгермейстера, дійсний статський радник	21.10.1900—15.01.1906
Георгій Багратіон-Давидов	князь	1906—1913
Костянтин Абхазі	князь, відставний полковник	1913—1917

Віце-губернатори

Андрій Десімон	колезький радник (статський радник)	1842—1847
Василь Бер	статський радник	1847—1849
Михайло Колюбакін	полковник	1849—1858
Костянтин Орловський	статський радник	16.10.1858—1860
Микола Барановський	статський радник	25.03.1860—1863
Георгій Властов	статський радник	14.12.1863—1865
Микола Чавчавадзе	князь, статський радник	10.03.1865—1867
Акім Міцулов	дійсний статський радник	13.01.1868—1869
Михайло Рославлєв	генерал-майор	23.04.1869—1873
Василь Бєльський	дійсний статський радник	01.09.1873—1884
Георгій Шервашидзе	князь, колезький радник	12.07.1884—1889
Анатолій Чайковський	дійсний статський радник	08.12.1889—04.04.1891
Олександр Алимов	дійсний статський радник	09.05.1891—1892
Володимир Тізенгаузен	граф, дійсний статський радник	29.10.1892—20.02.1896
Костянтин Стефанович	статський радник	19.03.1896—22.01.1901
Володимир Алишевський	колезький радник (статський радник)	22.01.1901—21.12.1905
Андрій Чернявський	колезький радник	21.12.1905—10.05.1911
Єрмінігельд Панов	дійсний статський радник	10.05.1911—1917

Навчальні заклади

Населення

Національний склад 1897 року^[2]

Повіти	грузини	вірмени	кавказькі татари	росіяни	осетини	аварці	греки	турки	українці	поляки	німці	євреї	чеченці	даргінці	лезгіни
Губернія в цілому	44,3%	18,7%	10,2%	7,5%	6,4%	3,2%	2,6%	2,4%	…	…	…	…	…	…	…	…
Ахалкалакський повіт	8,9%	72,3%	9,0%	7,1%	…	…	…	…	…	…	…	…	1,1%	…	…	…
Ахалцихський повіт	17,7%	22,0%	18,0%	2,5%	…	…	…	35,1%	…	…	…	…	2,0%	…	…	…
Борчалинський повіт	6,1%	36,9%	29,4%	6,3%	…	…	16,6%	…	…	…	1,9%	…	…	…	…	…
Горійський повіт	65,0%	4,0%	…	2,8%	26,2%	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…
Душетський повіт	73,4%	2,5%	…	1,4%	21,4%	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…
Закатальський округ	14,7%	2,5%	34,4%	…	…	37,6%	…	…	…	…	…	…	…	…	8,8%	1,2%
Сігнахський повіт	82,9%	6,2%	5,2%	4,3%	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…
Телавський повіт	85,9%	7,1%	2,8%	1,0%	…	2,6%	…	…	…	…	…	…	…	…	…	…
Тіонетський повіт	88,7%	1,6%	…	1,9%	…	…	…	…	…	…	…	…	…	6,2%	…	…
Тифліський повіт	34,2%	24,7%	5,9%	22,1%	…	…	1,9%	…	1,5%	2,1%	2,3%	1,4%	…	…	…	…

Транспорт

Найважливіший шлях сполучення — Закавказька залізниця, що прямувала з північного заходу на південний схід через всю губернію упродовж близько 180 верст. З ґрунтових доріг найважливішим було Військово-Грузинське шосе.