Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.(червень 2018)
КліматРосії змінюється від морського (на крайньому північному заході) до різко континентального (у Сибіру) і мусонного (на Далекому Сході). У багатьох районах Сибіру та Далекого Сходу багаторічна мерзлота. Росію перетинає чотири кліматичних пояси — арктичний, субарктичний, помірний і крайній південь — субтропічний.
Для клімату на всій території Росії характерний виразний поділ року на холодний і теплий сезони, великі перепади температур. У північному та східному напрямках збільшується річна амплітуда температур і знижуються зимові температури.
У східному напрямку приблизно до 140 меридіану знижується зимова температура, зменшується хмарність, кількість опадів, циклонів і тривалість безморозного періоду, збільшується тривалість зими. Виділяються чотири підтипи клімату в помірному кліматичному поясі: помірно-континентальний (в Європейській території Росії), континентальний (Західний Сибір), різко-континентальний (Східний Сибір, велика частина Далекого Сходу) і мусонний (південний схід Далекого Сходу), Найхолодніший регіон — північ Далекого Сходу, де в районі міста Оймякон знаходиться «полюс холодупівнічної півкулі» — середня температура в січні опускається нижче -46 градусів.
Велика частина території Росії розташована в помірному кліматичному поясі, менше — в арктичному кліматичному поясі, ще менше — в субарктичному кліматичному поясі, ще менше — в субтропічному кліматичному поясі. На Далекому Сході середня температура в січні від -46,4 °C у Оймяконі до -10,5 °C в Находці (-12,3 °C у Владивостоці). Абсолютний мінімум температури на Далекому Сході становить від -67,8 °C у Верхоянську та -27,2 °C в Находці, в Європейській частині Росії — від -58,1 °C в Усть-Щугорі до -13,4 °C в Сочі.
Найбільша за рік тривалість дня змінюється від 15 годин 15 хвилин в Дербенті і 15 годин 21 хвилини в Находці 22 червня, на крайньому півдні Росії, до 124 діб, з 22 квітня по 23 серпня, на мисі Челюскін. Найменша за рік тривалість дня змінюється від 9 годин 07 хвилин в Дербенті і 9 годин 02 хвилин в Находці 22 грудня, на крайньому півдні Росії, до 109 діб, з 29 жовтня до 14 лютого, на мисі Челюскін. З 15 лютого до 21 квітня і з 24 серпня до 28 жовтня на всій материковій частині Росії відбувається зміна дня і ночі. 22 червня в усій Росії день триває не менше 15 годин 09 хвилин, 22 грудня в усій Росії день триває не більше 9 годин 13 хвилин. Середньорічна тривалість дня в Росії змінюється від 12 годин 11 хвилин у найпівденнішій точці Росії (для Москви вона становить 12 годин 17 хвилин) до 13 годин 30 хвилин на широті Північного полярного кола.
Взимку майже на всій території Росії (в нормі) встановлюється стійкий сніговий покрив. Винятком є південні райони Чорноморського узбережжя. Літо на території країни дуже сильно відрізняється: в південних районах встановлюється спекотна погода, а в північних районах лише сходить сніг і зникають заморозки. Взимку на узбережжі Чорного моря середньомісячна температура завжди позитивна, в окремі дні температура може піднятися вище +20 градусів, а на сході республіки Саха з субарктичним кліматичних поясом, в Чокурдах, більше половини року з середини жовтня до середини квітня відлиги виключені. У Оймяконі з грудня по лютий можливі морози нижче -60 градусів, а підвищення температури до -30 градусів в окремі зимові дні близько до добового рекорду максимальної температури. Значна частина країни характеризується вічною мерзлотою.
Сонячні дні
Найбільша кількість сонячних годин (більше 2500 год.) спостерігається на Півдні, найменша — у Забайкаллі, в Арктиці і на Курильських островах (1100 год.). Найсонячнішим містом Росії є Улан-Уде, який є столицею Республіки Бурятія. Середньорічна кількість годин сонячного сяйва на рік — 2797 годин, або 63 % від знаходження Сонця вище рівня горизонту. У Республіці Бурятія сонце світить до 2524 годин на рік.
У наведеній нижче таблиці представлені середньомісячні і річні кліматичні значення приземної температури за базовий період 1961—1990 (номер 1) та 1979—2007 (номер 2)[2].
(рос.)Алисов Б. П. Климат СССР. — М. : Изд-во МГУ, 1957. — 211 с.
(рос.)Борисов А. А. Климатография Советского Союза. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1970. — 309 с.
Груза Г. В., Ранькова Э. Я. Колебания и изменения климата на территории России // Известия РАН. Физика атмосферы и океана : журнал. — М. : Академкнига, 2003. — Т. 39. — С. 1–20. — ISSN1062-8738.
(рос.)Добрецов Н. Л. и др. Россия в условиях глобальных изменений окружающей среды и климата / Отв. ред. Н. П. Лаверов. — М. : ИСА РАН, 1994. — 47 с.
(рос.)Климат России / Под ред Н.В. Кобышевой. — СПб. : Гидрометеоиздат, 2001. — 655 с.
(рос.)Климатический атлас СССР. — М., 1962.
(рос.)Климат России: монография / Под ред. д-ра геогр. наук, проф. Н. В. Кобышевой. — СПб. : Гидрометеоиздат, 2001. — 656 с. — 1500 прим. — ISBN 5-286-01409-7.
(рос.)Пивоварова З. И. Радиационные характеристики климата СССР. — Л. : Гидрометеоиздат, 1977. — 335 с.
(рос.)Пивоварова З. И., Стадник В. В. Климатические характеристики солнечной радиации как источника энергии на территории СССР. — Л. : Гидрометеоиздат, 1988. — 291 с.
(рос.)Швер Ц. А. Атмосферные осадки на территории СССР. — Л. : Гидрометеоиздат, 1976. — 302 с.
(рос.)Шкадова П. К. Температурный режим почв на территории СССР. — Л. : Гидрометеоиздат, 1979. — 239 с.
(рос.)Лебедев А. Н. Климат СССР. Выпуск 1. Европейская территория СССР. — Л. : Гидрометеоиздат, 1964. — 509 с.
(рос.)Занина А. А. Климат СССР. Выпуск 2. Кавказ. — Л. : Гидрометеоиздат, 1961. — 167 с.
(рос.)Орлова В. В. Климат СССР. Выпуск 4. Западная Сибирь. — Л. : Гидрометеоиздат, 1962. — 360 с.
(рос.)Занина А. А. Климат СССР. Выпуск 6. Дальний Восток. — Л. : Гидрометеоиздат, 1958. — 167 с.