PROFILPELAJAR.COM

Кладовище клану Макнаб біля Кілліну, біля річки Дохарт.

Клан Макнаб — (шотл. — Clan MacNab, гельск. — Clan Mac An Aba) — один з кланів гірської Шотландії (Гайленд).

Походження клану Макнаб

Назва клану Макнаб походить від гельської назви Мак Ан Аба, що означає син наставника монастиря (абата). Засновником клану був Абрадруад (гельск. — Abraruadh), що був абатом Глен Дохарт і Стратерн. Абрадруад був молодшим сином короля Шотландії Кеннета МакАльпіна. Абрадруад вів свій родовід від короля Фергуса — короля королівства Дал Ріада і від племінника святого Філлана, що був засновником монастиря Глен Дохарт у VII столітті. Однією з перших згадок про клан Макнаб у історичних документах є запис у хартії від 1124 року. Малкольм де Глендохарт згадується у документі «Рагман Роллс» — списку вождів шотландських кланів, що присягнули на вірність англійському королю Едуарду І у 1296 році.

Історія клану Макнаб

XIV століття — війна за незалежність Шотландії

Ангус Макнаб був братом дружини Джона Комина — ІІІ лорда Баденох, ворога Роберта Брюса і його конкурента щодо влади в Шотландії, якого вбив Роберт Брюс у 1306 році. Клан Макнаб разом з кланом МакДугалл воював проти Роберта Брюса і переслідував його, коли Роберт Брюс був розбитий і мало не схоплений після битви під Далріг. Коли Роберт Брюс став королем Шотландії землі клану Макнаб були конфісковані і документи клану були знищені. Але права і власність клану Макнаб були відновлені деякою мірою, коли внук Ангуса — Гілберт Макнаб отримав грамоту від короля Шотландії Девіда ІІ у 1336 році. Гілберту успадкував його син — сер Олександр, що помер у 1407 році.

XVII століття — громадянська війна на Британських островах

У XVI — XVII століттях йшли війни між кланами Макнаб та МакНейш. Остання битва у цій війні відбулась під Гленбултахан, в якій клан Макнаб переміг. Клан МакНейш (Нейш) загинув майже повністю. Але деякі люди з клану Нейш вціліли і з того часу цей клан називався клан Нейш Островів. Люди з клану Нейш продовжували нападати і грабувати землі клану Макнаб і чвари тривали.

Вождь клану Макнаб — Фінлей Макнаб був людиною мирною, але мусив захищати землю свого клану від армії роялістів на чолі з Джеймсом Гремом, І маркізом Монтроз у 1640 роках. Але його син Фінлі, що був відомий як Джон Смуз не пішов шляхом свого батька і приєднався до роялістів, що допомогло роялістам перемогти у битві під Кілсайх у 1645 році. Джон Смуз був призначений командиром гарнізону замку Кінкардін. Генерал Девід Леслі, лорд Ньюарк оточив замок. Проте гарнізону вдалось вирватись з оточення прпорваши оборону ковенантерів. Але Джон Макнаб потрапив в полон. Його відвезли в Единбург і засудили до страти, але він втік з полону напередодні страти. Він продовжив воювати і повів свій клан у битву під Вустером у 1651 році.

XVIII століття — повстання якобітів

Роберт Макнаб — XIV вождь клану Макнаб одружився з сестрою Джона Кембелла — І графа Бредалбейн, вождя клану Кемпбелл. Цей шлюб зробив неможливим участь клану Макнаб у повстанні якобітів у 1715 році, хоча багато людей з клану Макнаб підтримали повстання. XV вождь клану Макнаб був в урядовій армії під час повстання якобітів у 1745 році і потрапив у полон в битві під Престонпанс. У полоні його тримали у замку Доун.

Вождь клану Макнаб

Нинішнім — XXIV вождем клану Макнаб є Джеймс Вільям Арчібальд Макнаб, що успадкував цей титул від свого батька — Джеймса Чарльза Макнаба у 2013 році.

Джерела

Casely, Gordon (30 January 2013). «James Macnab of Macnab». Herald Scotland. Retrieved 2013-04-28.
Steven, Alasdair (2013-04-02). «Obituary: James Macnab of Macnab, Chief who did much to revive Clan Macnab's fortunes worldwide — Obituaries — Scotsman.com» (NEWS). Scotsman.com. Retrieved 2013-04-28.
Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 248–249.
«Battle of Glen Boultachan». Electricscotland.com. Retrieved 2013-01-17.
Rhodes, Michael. «Peerage News: James Charles MacNab of MacNab 1926–2013». Peeragenews.blogspot.co.uk. Retrieved 2013-01-17.