Жінки у космосі

Портрет астронавтки NASA Джессіки Меїр у позакорабельному мобільному засобі (скафандр), 2018.
Частина серії
Жінки в суспільстві
Символ Венери
Портал Проєкт Стиль

Жінки багатьох національностей працювали в космосі. Першою жінкою в космосі стала радянська космонавтка Валентина Терешкова, здійснивши політ у 1963 році. Активніше програми космічних польотів почали включати жінок лише з 1980-х. Більшість астронавток були громадянками США, з місіями на космічному шаттлі та на Міжнародній космічній станції. Активні космічні програми, які включають астронавток, підтримують Китай, Росія та США. Канада, Франція, Індія, Іран, Італія, Японія, Південна Корея та Велика Британія відправляють жінок на орбіту у складі міжнародних екіпажів.

Жінки у космосі стикаються з багатьма тими ж проблемами, з якими й чоловіки: фізичні труднощі внаслідок неземних умов, психологічні наслідки ізоляції та поділу[чого?].

Участь жінок у космічних програмах

Мей Джемісон в космічній лабораторії на борту STS-47, 1992

Перша жінка (Валентина Терешкова) здійснила політ у космос в 1963 році, але впродовж наступних 20 років інших астронавток не було.

І хоча ряд американок пройшли відбір в астронавтки на початку 1960-х, вони не мали права бути астронавтками, оскільки для цього вимагалося бути військовими пілотами-випробувачами, кар'єра яких тоді не була доступна для жінок.[1]

NASA відкрила космічну програму для жінок-заявниць у 1978 році у відповідь на нові антидискримінаційні закони, однак суспільне сприйняття космонавток прийшло зі значним запізненням. Коли Саллі Райд стала першою американською космонавткою, що вийшла в космос, преса задавала їй сексистські питання про її репродуктивні органи і чи плакатиме вона, якщо на роботі щось піде не так.[2] Жінки з дітьми стикаються з питаннями про те, як вони зрівняються з традиційними очікуваннями материнства.[3] Шеннон Лусід, одна з перших американських астронавток, згадує запитання преси про те, як її діти поводять себе, поки матір в космосі.[4] В сфері космічних досліджень часто очікується, що саме жінки відповідальні за виховання дітей, і це може вплинути на їхню кар'єру.[5]

Радянський Союз

Валентина Терешкова, перша жінка в космосі, 1969

Першою жінкою в космосі була радянська космонавтка Валентина Терешкова, яка розпочала місію на космічному кораблі «Восток 6» 16 червня 1963 року.

Другою жінкою, яка полетіла в космос, була також радянська космонавтка Світлана Савицька, в 1982 році на космічному кораблі «Союз Т-7». Савицька стала першою жінкою, що полетіла в космос двічі (вдруге — на космічному кораблі «Союз Т-12» 25 липня 1984 року), і першою жінкою, яка вийшла у відкритий космос, де провела 3 години 35 хвилин, під час здійснення позакорабельної діяльністі (EVA) за межами космічної станції «Салют 7» на «Союзі Т-12»[6]

Пострадянська Росія

Росіянка Олена Кондакова стала першою жінкою, яка здійснила польоти як за програмою «Союз», так і на космічному шаттлі. Олена Сєрова стала першою російською космонавткою, яка відвідала Міжнародну космічну станцію 26 вересня 2014 року.[7]

Російська космічна програма також включала в себе міжнародних космонавток: Гелен Шарман з Великої Британії (1991 р.), Клоді Еньєре з Франції (1996 і 2001 рр.), Ануше Ансарі з Ірану (2006 р.), Ї Со-йон з Південної Кореї (2008 р.) І Саманту Крістофоретті з Італії (2014).

США

Трейсі Колдвел Дайсон оглядає Землю з МКС Купол, 2010
Джудіт Рєзнік як спеціалістка космічної місії на борту космічного корабля Discovery в 1984 році

Сполучені Штати не мали астронавток аж до 1983 року, коли астронавтка Саллі Райд розпочала роботу у складі сьомої місії космічного човна STS-7. Відтоді понад 40 американок здійснили польоти в космос. Більшість рейсів виконувалася на різних космічних кораблях з 1983 по 2011 роки.

Кетрін Колман грає на флейті на борту МКС, 2011

Саллі Райд була третьою жінкою, яка полетіла в космос.[6] Політ здійснила на СТС-7 з 18 по 24 червня 1983 року.[6] Джудіт Рєзнік була другою американською жінкою в космосі і четвертою жінкою в космічному просторі як спеціалістка місії на Діскавері, з серпня по вересень 1984 року.[8] Вона померла менш ніж через півтора року, коли космічний шатл «Челленджер» зазнав катастрофи. Першою жінкою у складі екіпажу МКС була Сьюзен Хелмс у експедиції 2, яка тривала з березня 2001 року до серпня 2001 року.[6] Астронавтка США НАСА Кетлін Рубінс стала 60-ою жінкою, що літала в космос; вона вирушила на Міжнародну космічну станцію 6 липня 2016 року в якості інженерки у експедиції 48 і експедиції 49[9] і повернулася в жовтні 2016 року, провівши 12 годин і 46 хвилин на EVA і 115 днів у космосі і 12 годин і 46 хвилин у космосі.[10] Під час свого перебування на МКС Кетлін також провела численні експерименти, в тому числі і в області біології.[10] Вона була першою людиною, яка вивчала секвентування ДНК в космосі.[11]

Крім американських громадян, американські ракети запускали й міжнародних космонавток: Роберта Бондар (1992 р.) і Джулі Пайєт (в 1999 і 2009 рр.) з Канади, Кальпана Чавла з Індії (1997 і 2003 рр.), Тіакі Мукай (в 1994 і 1998 рр.) і Наоко Ямадзакі (2010 р.) з Японії у рамках космічної програми США.

Ряд високопоставлених жінок завжди виявляли інтерес до космічних програм і всебічно їм сприяли. Так, на початку 2000-х років Лорі Гарвер[en] ініціювала проект комерційного (приватного) космічного польоту[en] з проектом «AstroMom», тому що «…створення цивілізації у космосі було б однією з найважливіших речей, які ми могли б зробити в нашому житті»[12]

Канада

Канадська космонавтка Жулі Паєтт в космосі в 2009 році (STS-127)

Роберта Бондар була першою канадкою і другою громадянкою Канади в космосі. Вона здійснила політ на космічному шаттлі Discovery у січні 1992 року.[13]

Ще одна канадська космонавтка — Джулі Пайєтт з Монреаля. Пайєтт входила до складу екіпажу STS-96, який здійснив політ на космічному шаттлі Discovery з 27 травня по 6 червня 1999 року. Під час місії екіпаж здійснив перше ручне стикування космічного корабля з Міжнародною космічною станцією і забезпечив доставку чотирьох тонн необхідних поставок на МКС. Пайєтт працювала в якості спеціалістки місії. Її головна відповідальність полягала у справній роботі робототехніки Canadarm на МКС.[14] Джулі Пайєтт прийняла присягу як 29-й генерал-губернаторка Канади 2 жовтня 2017 року.

Японія

Наоко Ямадзакі в космічному центрі НАСА Johnson, 2009

У 1985 році японка Тіакі Мукай була обрана однією з трьох кандидаток на посаду спеціалістки з корисного навантаження[en] для першого випробування на обробку матеріалів (Spacelab-J), який вилетів на борт STS-47 у 1992 році. Вона також виконувала функції резервної фахівчині з корисного навантаження для місії Neurolab (STS-90). Мукай загалом провела понад 566 годин у космосі. Вона вилетіла на борту STS-65 в 1994 році і STS-95 в 1998 році. Тіакі є першою японкою, яка літала в космос, і першою громадянкою Японії (серед обох статей), що літала двічі.[15]

Наоко Ямадзакі стала другою японкою, яка полетіла в космос, запуск відбувся 5 квітня 2010 року на шаттлі Discovery як частина місії STS-131. Астронастка повернулася на Землю 20 квітня 2010 року.[16][17][18][19] Ямадзакі працювала над проектами розвитку апаратних засобів МКС у 1990-х роках. Вона є аерокосмічною інженеркою з магістерським ступенем у цій галузі.[20] Була обрана для навчання космонавтів в 1999 році і сертифікована до 2001 року.[20] Була спеціалісткою місії під час космічного польоту 2010 року і провела 362 години в космосі.[20] Ямадзакі працювала над робототехнікою і пройшла через реорганізацію японської організації космічних польотів у 2003 році, коли NASDA (Національне агентство розвитку космосу) об'єдналася з ISAS (Інститут космічної та астронавтичної науки) і NAL (Національна аерокосмічна лабораторія Японії).[20] Нова організація отримала назву JAXA (Японське агентство аерокосмічних досліджень).[20]

Китай

У 2012 році китайська космічна програма відправила в космос першу зі своїх астронавток.

Лю Ян, перша китайська жінка в космосі

До перших кандидаток в астронавти в Китаї, обраних в 2010 році з числа льотчиць-винищувачок, висувалися вимоги: перебувати в шлюбі і мати дітей.[21] На той час китайці стверджували, що одружені жінки «більш фізично і психологічно зрілі» і що вимога мати дітей була викликана побоюваннями, що космічний політ шкодить жіночим репродуктивним органам (включаючи ембріони).[21] Відзначалася також невідома природа впливу космічного польоту на жінок.[21] Тим не менш, директор Китайського астронавт-центру заявив, що шлюб — це перевага, але не суворе обмеження.[22] Частиною настільки суворих вимог було те, що це був перший відбір астронавток, і намагання бути «надзвичайно обережними».[21] Перша астронавтка Китаю, Лю Ян, на час свого польоту в червні 2012 року була одружена, але дітей не мала.[23][24]

Представниці інших національностей

Жінки і космічний туризм

Ануше Ансарі демонструє рослини, вирощені у Модулі обслуговування «Зірка» МКС

Ануше Ансарі була четвертою самостійною космічною мандрівницею і першою жінкою, яка профінансувала свій політ і таким чином потрапила на Міжнародну космічну станцію. Вона полетіла у космос на космічному кораблі «Союз ТМА-9»[25] з космодрому Байконур 18 вересня 2006 року о 08:09 MSD (04:09 UTC), пристикувалася з МКС в 9:21 MSD (05:21 UTC) 20 вересня і повернулася на Землю 21 квітня, 2007 р. «Союз ТМА-9»[en] разом з Ансарі перевозив дві третини експедиції 14 МКС до космічної станції.[26] Ансарі провела кілька експериментів від імені Європейського космічного агентства.[26]

До 2015 року чотирьох жінок класифіковано як «учасниць космічних польотів»: Гелен Шарман, Клауді Еньєре, Ануше Ансарі та Ї Со-йон.[6]

Впливи космосу на жіноче здоров'я

Наукові дослідження самиць амфібій та ссавців зазвичай не виявляють негативного впливу від короткочасних космічних місій. Менструація не спричинює проблем у космосі. Вплив тривалих космічних подорожей на жіночу репродукцію невідомий.

Фізичний вплив невагомості на жінок

Астронавтка Марша Івінс демонструє вплив невагомості в космосі на волосся

Астронавтки стикаються з тими ж загальними фізичними ефектами космічних подорожей, що й астронавти. Це стосується фізіологічних змін внаслідок невагомості, таких як: втрата кісткової і м'язової маси, загроза здоров'ю від космічного випромінювання[en], небезпеки, пов'язані з вакуумом і температурою, а також психічного стресу.

Доповіді НАСА спочатку стверджували, що менструація може створити серйозні ризики для здоров'я в космосі або матиме негативний вплив на продуктивність, хоча зараз вона розглядається як звичайна річ.[27][28]

І чоловіки, і жінки страждають від радіації. З огляду на це є раковий ризик для ендометрію, яєчників і молочних залоз. На основі цих тверджень жінки в НАСА на даний час можуть перебувати у космосі лише половину часу в порівнянні з чоловіками, що обмежує їхні кар'єрні можливості.[29]

Наукове вивчення вагітності в космосі

Порівняння доз випромінювання, включаючи кількість, виявлену у польоті з Землі на Марс за допомогою РАД на ПМП (2011—2013).[30][31][32][33]

НАСА забороняє вагітним астронавткам літати в космос,[34] саме тому в космосі (станом на 2003 рік) досі не було вагітних жінок.[35] Проте наукові експерименти стосувалися деяких аспектів вагітності.[35]

Випромінювання викликає занепокоєння щодо вагітності. Для повітряних перевезень Федеральна авіаційна адміністрація США рекомендує обмеження на 1 мЗв для вагітності і не більше 0,5 мЗв на місяць.[36] Астронавти на місіях Apollo і Skylab отримали в середньому 1,2 мЗв / добу і 1,4 мЗв / день відповідно.[37] Доза випромінювання на МКС становить у середньому 0,4 мЗв на добу[37] (150 мЗв на рік).[38] Дослідження, опубліковане в 2005 році в International Journal of Impotence Research, стверджує, що короткочасні місії (не більше дев'яти днів) не впливають на «здатність астронавток зачати і виносити здорових дітей».[21] В іншому експерименті в жаби Xenopus laevis успішно пройшов процес овуляції в космосі.[39]

Радіаційний захист відзначають як проблему колонізації космосу, оскільки діти астронавток могли бути в майбутньому безплідними, якщо астронавтка піддавалася завеликому іонізуючому випромінюванню на етапах вагітності.[40] Іонізуюче випромінювання може знищити яйцеклітини жіночого плоду в тілі вагітної, роблячи потомство безплідним.[40]

Вчені провели експерименти з вагітності у ссавців, що не належать до класу людини.[41] Космічні місії, які вивчали «відтворення і вирощування ссавців», включають Kosmos 1129 і 1154, як місії Shuttle STS-66, 70, 72 і 90.[42] Радянський експеримент в 1983 році показав, що щуриха, яка перебувала в космосі під час вагітності, потім привела здорове потомство; немовлята були «тонші і слабші, ніж земні, і трохи відставали у розвитку», хоча надалі добре розвивалися й наздогнали у розвитку земних ровесників.[35]

Лактація й вигодовування

Місія космічного корабля 1998 року показала, що матері гризунів Rattus або не виробляли достатньо молока, або не годували потомство у космосі.[43] Пізніше дослідження на вагітних щурихах показало, що тварини успішно народили і лактація проходила нормально.[35]

На 2006 рік дітей у космосі не народжувалося.[35] Тим не менш, ідея дітей у космосі сприймається досить серйозно, і навіть деякі вчені обговорювали, як писати навчальні програми для дітей у сім'ях космонавтів.[44]

Радіація

Чоловіки і жінки в космічній колонії сфери Бернала (призначена утримувати тиск повітря і забезпечувати оптимальну масову ефективність для захисту від випромінювання)[45]

Сучасні космічні подорожі та авіаперевезення піддають людей підвищеному випромінюванню з космосу, включаючи космічні промені і сонячні спалахи.[36]

The United States FAA вимагає від авіакомпаній надавати льотним екіпажам інформацію про космічне випромінювання, а рекомендація Міжнародної комісії з радіологічного захисту для широкої громадськості — не більше 1 мЗв на рік.[36] Крім того, багато авіакомпаній не дозволяють вагітним членкиням екіпажу літака здійснювати польоти, щоб дотримуватися європейської директиви.[36] FAA має рекомендований ліміт 1 mSv для вагітної жінки, і не більше 0,5 мЗв на місяць.[36]

Високоенергетичні заряджені ядра масивних частинок solar proton events (SPE) і галактичних космічних променів з космічних джерел блокуються магнітним полем Землі, але становлять серйозну загрозу для здоров'я астронавтів(-ок), які подорожують на Місяць і в будь-яке віддалене місце за межами орбіти Землі. Відомо, що високозаряджені іони HZE є надзвичайно шкідливими, хоча протони складають переважну більшість галактичних космічних променів. Докази свідчать про наявні в минулому рівні радіації подій сонячних частинок (SPE), які були б смертельними для незахищених космонавтів(-ок).[46]

Політ на Марс із сучасними технологіями може бути пов'язаний з роботою Mars Science Laboratory, яка протягом 180-денної подорожі оцінила випромінювання приблизно у 300 мЗв, що було б еквівалентом 24 сканувань КТ або «15 разів щорічної межі випромінювання для працівника(-ці) на атомній електростанції».[47] Німецькі стандарти для вагітних встановлюють межу 50 мЗв / рік для гонад (яєчників) і матки й 150 мЗв / рік для грудей.[48] Для вагітної жінки радіація підвищує ризик виникнення раку плоду.[49]

Однією з проблем радіаційного опромінення під час космічних польотів для вагітних є можлива безплідність майбутніх дітей.[40] В утробі розвиваються репродуктивні органи плоду, чутливі до радіації; плід будь-якої статі може бути безплідним.[40] Жіночий плід уразливий тим, що яєчники, які розвиваються під час вагітності матері, можуть бути пошкоджені, тому, якщо у неї є діти, вони можуть бути безплідними через негативний вплив в утробі матері[прояснити].[40]

Смертельні випадки

Екіпаж STS-51-L загинув під час аварії Челленджера, включаючи Джудіт Рєзнік і Крісту МакОліфф.

Спеціалістка з корисного навантаження Кріста МакАліффе і фахівчиня місії Джудіт Рєзнік стали першими жінками, які померли на космічній орбіті, менш ніж через 2 хвилини після запуску «Челленджера».[50][51][52][53][54]

У катастрофі космічного корабля «Колумбія» 2003 року екіпаж також загинув, включаючи фахічинь місії Калпану Чавлу та Лорел Кларк.[55]

Див. також

Список літератури

  1. ↑ Weitekamp, Margaret A.; Garber, Steve. Lovelace's Woman in Space Program. NASA. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 17 червня 2019.
  2. ↑ Ryan, Michael. A Ride in Space – NASA, Sally Ride. People. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 5 грудня 2013.
  3. ↑ Astronaut Mom Karen Nyberg Prepares for Mission and Motherhood 255 Miles Up. International Space Station. NASA. 9 травня 2013. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  4. ↑ Foster, Amy E. (December 2011). Integrating Women Into the Astronaut Corps: Politics and Logistics at NASA, 1972-2004. Baltimore, Maryland: The Johns Hopkins University Press. с. 146. ISBN 978-1-4214-0195-9. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  5. ↑ Kramer, A. (2 липня 2013). Parenting From Earth's Orbit. The New York Times. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 17 червня 2019.
  6. ↑ а б в г д Garber, Stephen (July 2017). Women in Space. NASA History Program Office. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 5 березня 2018.
  7. ↑ First Russian woman in International Space Station mission. BBC News. 26 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
  8. ↑ Wade, Mark. Resnik. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 21 листопада 2009.
  9. ↑ Station-Bound NASA Astronaut is the 60th Woman to Fly into Space. SPACE.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 7 липня 2016.
  10. ↑ а б Dunbar, Brian (5 грудня 2016). Whiting, Melanie (ред.). Kathleen "Kate" Rubins (PH.D.) NASA Astronaut. NASA. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2016.
  11. ↑ Robbins, Gary (29 серпня 2016). UCSD alumna first to sequence DNA in space. The San Diego Union-Tribune. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
  12. ↑ Foust, Jeff (19 листопада 2007). AstroMom and Basstronaut, revisited. The Space Review. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  13. ↑ Dr. Roberta Lynn Bondar: Canada's First Female Astronaut. Sault History Online. Sault Ste. Marie Public Library. 2008. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 17 квітня 2011.
  14. ↑ Inventive Women Biographies: Julie Payette. Inventive Women. Inventive Women Inc. 2006. Архів оригіналу за 17 лютого 2009.
  15. ↑ Astronaut Bio: Chiaki Mukai. NASA. October 2003. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 17 червня 2019.
  16. ↑ Harwood, William. «Shuttle Lifts Off for Space Station» [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.], The New York Times, New York City, April 5, 2010. Retrieved on 2010-04-05.
  17. ↑ Astronaut set to become Japan's first mum in space. Reuters UK. 11 листопада 2008. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 18 листопада 2008.
  18. ↑ JAXA (11 листопада 2008). Naoko Yamazaki to become second Japanese female astronaut to fly to space. Japan Aerospace Exploration Agency. Архів оригіналу за 13 грудня 2009. Процитовано 18 листопада 2008.
  19. ↑ NASA (2008). Consolidated Launch Manifest. NASA. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 25 жовтня 2008.
  20. ↑ а б в г д Naoko Yamazaki, JAXA Astronaut. National Aeronautics and Space Administration. April 2010. Архів оригіналу за липня 26, 2015. Процитовано 7 січня 2017.
  21. ↑ а б в г д Brenhouse, Hillary (25 березня 2010). China: Female Astronauts Must Be Married with Children. TIME. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 17 червня 2019.
  22. ↑ Exclusive interview: Astronauts selection process. CCTV News. CNTV. 16 червня 2012. Архів оригіналу за грудень 13, 2014. Процитовано 17 червня 2012.
  23. ↑ 孙兰兰 贾磊 (13 червня 2012). 女航天员刘洋婆婆：希望媳妇能尽快生个孩子_资讯频道_凤凰网 [Mother-in-law of female astronaut Liu Yang: I hope daughter-in-law gives birth to a child as soon as possible]. News.ifeng.com. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
  24. ↑ Amos, Jonathan (16 червня 2012). China launches space mission with first woman astronaut. BBC. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
  25. ↑ Ansari, Anousheh; Hickam, Homer (2 березня 2010). My Dream of Stars: From Daughter of Iran to Space Pioneer. St. Martin's Press. ISBN 9780230105799. Архів оригіналу за березня 9, 2014. Процитовано червня 17, 2019.
  26. ↑ а б ESA experiments with spaceflight participant Ansari to ISS. International Space Center. European Space Agency. 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 6 листопада 2006. Процитовано 22 вересня 2006.
  27. ↑ Teitel, Amy Shira (10 червня 2016). A Brief History Of Menstruating In Space: Before women started flying in space, NASA was a little worried they might die having their periods. Popular Science. Bonnier Corporation. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 7 січня 2017.
  28. ↑ Beck, Julie (21 квітня 2016). Women Astronauts: To Menstruate or Not to Menstruate. The Atlantic. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 7 січня 2016.
  29. ↑ Kramer, Miriam (27 серпня 2013). Female Astronauts Face Discrimination from Space Radiation Concerns, Astronauts Say. Space.com. Purch. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  30. ↑ Kerr, Richard (31 травня 2013). Radiation Will Make Astronauts' Trip to Mars Even Riskier. Science. 340 (6136): 1031. doi:10.1126/science.340.6136.1031. PMID 23723213.
  31. ↑ Zeitlin, C. та ін. (31 травня 2013). Measurements of Energetic Particle Radiation in Transit to Mars on the Mars Science Laboratory. Science. 340 (6136): 1080—1084. Bibcode:2013Sci...340.1080Z. doi:10.1126/science.1235989. PMID 23723233.
  32. ↑ Chang, Kenneth (30 травня 2013). Data Point to Radiation Risk for Travelers to Mars. New York Times. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
  33. ↑ Gelling, Cristy (29 червня 2013). Mars trip would deliver big radiation dose; Curiosity instrument confirms expectation of major exposures. Science News. 183 (13): 8. doi:10.1002/scin.5591831304. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 8 липня 2013.
  34. ↑ Foster, p. 139.
  35. ↑ а б в г д Stierwalt, Sabrina (May 2006). Can a human give birth in space?. Ask an Astronomer. Cornell University. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 17 червня 2019.
  36. ↑ а б в г д Davis, Jeffrey R.; Johnson, Robert; Stepanek, Jan; Fogarty, Jennifer A., ред. (2008). Fundamentals of Aerospace Medicine (вид. Fourth). с. 221—230. ISBN 9780781774666. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 7 січня 2017.
  37. ↑ а б Cucinotta, Francis A., Table-4. Average dose (D) or dose-rate recorded by dosimetry badge and estimates of the effective doses, E received by crews in NASA programs through 2004 (PDF), Space Radiation Organ Doses for Astronauts on Past and Future Missions, с. 22, архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2014, процитовано 1 лютого 2014
  38. ↑ W., Anderson, Rupert. The cosmic compendium : space medicine. [Place of publication not identified]. ISBN 9781329052000. OCLC 935213314.
  39. ↑ Ronca, p. 218.
  40. ↑ а б в г д Taylor, Jerome (14 лютого 2011). Why infertility will stop humans colonising space. The Independent. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  41. ↑ Ronca, April E. (15 липня 2003), Mammalian Development in Space, у Cogoli, Augusto (ред.), Advances in Space Biology and Medicine, т. 9, Elsevier Science B.V., с. 219, ISBN 978-0-444-51353-3
  42. ↑ Ronca, p. 222.
  43. ↑ Nasa To Probe The Deaths Of 51 Baby Rats In Space. Chicago Tribune. 29 квітня 1998. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 17 червня 2019.
  44. ↑ Britton, Alan (4 листопада 2010), A school curriculum for the children of stace settlers, у Landfester, Ulrike; Remuss, Nina-Louisa; Schrogl, Kai-Uwe; Worms, Jean-Claude (ред.), Humans in Outer Space: Interdisciplinary Perspectives, с. 65, ISBN 9783709102800, архів оригіналу за 29 квітня 2014, процитовано 17 червня 2019
  45. ↑ O'Neill, Gerard K. The High Frontier: Human Colonies in Space, third edition. Apogee Books, 2000.
  46. ↑ Battersby, Stephen (21 березня 2005). Superflares could kill unprotected astronauts. New Scientist. Reed Business Information Ltd. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 17 червня 2019.
  47. ↑ Gifford, Sheyna E. (18 лютого 2014). Calculated Risks: How Radiation Rules Manned Mars Exploration. Astrobiology Magazine. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 7 січня 2017.
  48. ↑ Koelzer, Winfried (January 2011). Radiation exposure, dose limits, Germany. Glossary of nuclear terms. European Nuclear Society. Архів оригіналу за листопада 13, 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  49. ↑ Radiology Clinician Fact Sheet: Radiation Information (PDF), NSW Agency for Clinical Innovation, September 2012, архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2017, процитовано 7 січня 2017
  50. ↑ Lathers, Marie (2010). Space Oddities: Women and Outer Space in Popular Film and Culture, 1960-2000. The Continuum International Publishing Group. с. 106. ISBN 978-1-4411-9049-9.
  51. ↑ Corrigan, Grace George (2000). A Journal for Christa: Christa McAuliffe, Teacher in Space. Lincoln, NE: University of Nebraska Press. с. 123. ISBN 9780803264113.
  52. ↑ The Crew of the Challenger Shuttle Mission in 1986. NASA. 22 жовтня 2004. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 17 червня 2019.
  53. ↑ Corrigan, 2000
  54. ↑ Burgess, Colin; Corrigan, Grace George (2000). Teacher in space: Christa McAuliffe and the Challenger legacy. Lincoln, NE: University of Nebraska Press. ISBN 978-0-8032-6182-2.
  55. ↑ Reflections on the Loss of STS-107, the Space Shuttle Columbia: Ten Years Ago. February 2013. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 17 червня 2019.

Посилання

Read other articles:

Incidente del 26 febbraio

Incidente del 26 febbraioIl tenente Yasuhide Kurihara guida un gruppo di ribelli durante l'insurrezioneData26-29 febbraio 1936 LuogoTokyo CausaTentativo di imporre con la forza un cambio di governo favorevole agli esponenti della fazione dell'Esercito imperiale Kōdōha EsitoFallimento dell'insurrezione; perdita di potere della fazione Kōdō-ha; crescita dell'influenza dei militari sul governo civile Schieramenti Esercito della Restaurazione[1] Esercito imperiale giapponese Marina im...

 

 

T. Colin Campbell

American biochemist T. Colin CampbellCampbell speaking in 2013Born (1934-03-14) March 14, 1934 (age 90)EducationPennsylvania State University (BS)University of Georgia Cornell University (MS, PhD)OccupationNutritional biochemistNotable workThe China Study (2005)SpouseKaren CampbellChildrenThomas M. Campbell, Keith E. Campbell, Nelson Campbell (sons)WebsiteT. Colin Campbell Center for Nutrition Studies Thomas Colin Campbell (born March 14, 1934) is an American biochemist who specializes i...

 

 

Esteban Guillén

Esteban Guillén Esteban saat bermain untuk Arema Indonesia.Informasi pribadiNama lengkap Esteban Javier Guillén TejeraTanggal lahir 20 Juni 1980 (umur 43)Tempat lahir UruguayTinggi 1,81 m (5 ft 11+1⁄2 in)Posisi bermain Gelandang bertahan, BekInformasi klubKlub saat ini Arema IndonesiaNomor 17Karier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2007-2008 Persikota ? (?)2008-2009 PSMS Medan ? (3)2009-2012 Arema Indonesia 44 (6)2013 Jakarta FC 1928 (4) * Penampilan dan gol di klub se...

Gran Dorado

Holiday villages company in the Netherlands Gran Dorado ResortsIndustryTourismPredecessorVendoradoFounded 1980: Vendorado 1989: Gran Dorado Defunct2002SuccessorCenter ParcsHeadquartersNetherlandsNumber of locations40Area servedBelgium, Germany, Netherlands Gran Dorado was a holiday villages company based in the Netherlands. Until the merger in 2002, it was the biggest holiday villages company of Europe. Today's owner is the French company Pierre et Vacances, and is merged with the Center Parc...

 

 

Iveco TurboCity

Motor vehicle Iveco TurboCityAn Iveco 480 TurboCity in BucharestOverviewManufacturerIveco-FiatBody and chassisDoors2-4Floor typestep entrance, 0.735 m (2.4 ft) floor heightChassissemi-integralPowertrainEngineDieselCapacity105 / 115 passengersPower output159 kW, 200 kWTransmissionZF or VoithDimensionsWheelbase5.11 m (16.8 ft)6.15 m (20.2 ft)Length9.5 m (31.2 ft)10.7 m (35.1 ft)12 m (39.4 ft)17.8 m (58.4 ft)Width2.5...

 

 

Сибирский горный козёл

Сибирский горный козёл Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:СинапсидыКла�...

Anne W. Patterson

Anne W. Patterson Anne Woods Patterson (lahir 4 Oktober 1949) adalah seorang diplomat asal Amerika Serikat. Ia sebelumnya menjabat sebagai Duta Besar Amerika Serikat untuk Mesir sampai 2013 dan sebagai Duta Besar Amerika Serikat untuk Pakistan dari Juli 2007 sampai Oktober 2010.[1] Referensi ^ Biography provided at the US Dept. of State website. Diarsipkan dari versi asli tanggal 31 October 2011. Diakses tanggal 24 August 2013.  Parameter |url-status= yang tidak diketahui ak...

 

 

美国众议院

此條目需要补充更多来源。 (2021年7月4日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目，无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者：请搜索一下条目的标题（来源搜索：美国众议院 — 网页、新闻、书籍、学术、图像），以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源（判定指引）。 美國眾議院 United States House of Representatives第118届美国国会众议院徽章 众议院旗...

 

 

Burlington Towne Centre station

This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: Burlington Towne Centre station – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2023) Burlington Towne CentreThe Burlington Town Centre station in April 2015.General informationLocationWest Broad StreetBurlington, New JerseyCoordinates40°4′38�...

Johanna Matz

Austrian film actress Johanna MatzMatz with the film director Karl Hartl in 1953Born (1932-10-05) 5 October 1932 (age 91)Vienna AustriaOccupationActressYears active1951–2004 Johanna Matz (born 5 October 1932, in Vienna)[1] is an Austrian film actress.[2] She began as a dancer and later acted at the Burgtheater.[3] Selected filmography Maria Theresa (1951) Hannerl (1952) Season in Salzburg (1952) The White Horse Inn (1952) The Sergeant's Daughter (1952) The ...

 

 

Indonesia pada Olimpiade

Indonesia padaOlimpiadeKode IOCINAKONKomite Olimpiade IndonesiaSitus webwww.nocindonesia.id (Indonesia)Medali 8 14 15 Total 37 Penampilan Musim Panas195219561960196419681972197619801984198819921996200020042008201220162020 Indonesia pertama kali mengikuti Olimpiade pada tahun 1952 di Helsinki, Finlandia dan telah mengirimkan atlet untuk berkompetisi dalam setiap Olimpiade Musim Panas. Indonesia tidak mengirimkan atlet pada Olimpiade pada tahun 1964 di Tokyo, Jepang karena kontroversi meny...

 

 

العلاقات الفلبينية القبرصية

العلاقات الفلبينية القبرصية الفلبين قبرص   الفلبين   قبرص تعديل مصدري - تعديل   العلاقات الفلبينية القبرصية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين الفلبين وقبرص.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه المقارنة الفل�...

Kisaasi

Place in Central Uganda, UgandaKisaasiKisaasiLocation in KampalaCoordinates: 00°22′10″N 32°35′06″E / 0.36944°N 32.58500°E / 0.36944; 32.58500Country UgandaRegionCentral UgandaDistrictKampala Capital City AuthorityDivisionKawempe DivisionElevation3,900 ft (1,200 m) Kisaasi is a location, within the city of Kampala, Uganda. Location Kisaasi is located in Kawempe Division, in northern Kampala. It is bordered by Ntinda and Bukoto to the south, Ki...

 

 

Vladislav Hercegović

15th century Bosnian nobleman Vladislav HercegovićGrand Duke of BosniaFull nameVladislav Hercegović KosačaBorn1426Died1489RabNoble familyKosača noble family FatherStjepan Vukčić KosačaMotherJelena Balšić Vladislav Hercegović (Serbian Cyrillic: Владислав Херцеговић; 1426 or 1427 – 1489) was oldest son of Stjepan Vukčić. The Kosača noble family held lands in the region known as Humska zemlja, later named Herzegovina. Unlike his father, who quarreled with the Bo...

 

 

Dakon

Dakon. Dakon. Dakon adalah salah satu jenis permainan yang dapat dimainkan oleh anak-anak laki-laki maupun perempuan.[1] Bahkan, dakon bisa juga dimainkan oleh orang dewasa sebagai sarana rekreasi.[1] Dakon sebenarnya adalah alat untuk bermain congklak.[2] Alat ini terbuat dari kayu dengan panjang 50 cm, lebar 20 cm, dan tebal 10 cm.[1] Bagian atas kayu ini diberi lubang dengan 5 cm untuk diameternya dan 3 cm untuk dalamnya. Jumlah luba...

Kokand

Cet article est une ébauche concernant une localité ouzbèke. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Kokand Qo‘qon Vue du palais du khan de Kokand construit entre 1863 et 1873 Administration Pays Ouzbékistan Province Ferghana Démographie Population 259 700 hab. (2022) Géographie Coordonnées 40° 31′ 43″ nord, 70° 56′ 33″ est Altitude 409 m Lo...

 

 

Cloaca Maxima

Peta pusat kota Roma pada masa Kekaisaran Romawi, yang menunjukkan Kloaka Maxima warna merah Kloaka Maxima[n 1] (bahasa Italia: Cloaca Massima) adalah salah satu sistem pembuangan limbah dunia yang paling awal. Dibangun pada zaman Romawi Kuno dalam rangka untuk mengeringkan daerah rawa-rawa dan menghilangkan limbah dari salah satu kota-kota dunia yang paling padat penduduknya, dengan membawa limbah ke Sungai Tiber, yang menyusuri samping kota.[1] Konstruksi Nama harfiah be...

 

 

ブレーズ・パスカル

ブレーズ・パスカルBlaise Pascal Blaise Pascal生誕 (1623-06-19) 1623年6月19日 フランス王国・クレルモン＝フェラン死没 (1662-08-19) 1662年8月19日（39歳没） フランス王国・パリ時代 17世紀の哲学地域 西洋哲学学派 ジャンセニスム、デカルト主義、信仰主義研究分野 哲学、神学、数学、幾何学、論理学、確率論、自然哲学、物理学主な概念 パスカルの賭け、パスカルの三角形、パス...

龙陵县

龙陵县县县城天际线喷泉环岛、龙山湖公园松山大战遗址公园、董家沟日军慰安所旧址龙陵县（红色）在保山市（粉色）和云南省的位置 坐标：24°35′37″N 98°41′33″E / 24.59362°N 98.69238°E / 24.59362; 98.69238国家 中华人民共和国隶属行政区云南省保山市政府駐地龙山镇下级行政区 11 2镇9乡 政府 • 縣委書記趙國良 • 縣長段忠華面积 •...

 

 

Рор-бай-Хартберг

ЯрмаркаРор-бай-Хартбергнем. Rohr bei Hartberg 47°14′15″ с. ш. 16°03′09″ в. д.HGЯO Страна  Австрия Федеральная земля Штирия Округ Хартберг-Фюрстенфельд Бургомистр Юрген Пайндль(АНП) История и география Площадь 16,79 км²27,7 км² (1 января 2018)[1] Высота центра 356 м Ча�...